Критерії несприятливого прогнозу:*

раннє (1-й рік хвороби) виявлення РФ у сироватці крові;*

раннє ураження великих суглобів;*

рання поява ревматоїдних вісцеропатій;*

рання поява ревматоїдних вузликів і кістково-хрящової деструкції;*

персистуюча активність захворювання за відсутності ремісії більше року;*

погана переносимість базових засобів;*

наявність HLA-DR4 і HLA-DW4 антигенів.

Отже, незважаючи на значні досягнення в уточненні патогенезу та вдосконаленні діагностики і лікування РА, ціла низка питань потребує подальшого вивчення.

Література

1. Борткевич О.П., Терзов К.А. Ураження плечових суглобів у хворих на ревматоїдний артрит: клініко-інструментальне дослідження // Український ревматологічний журнал. – 2006. – № 2. – С. 61-65.

2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Шпилевая Н.И. и др. Современные подходы к лечению ревматоидного артрита: Методические рекомендации. – Донецк, 2004. – 64 с.

3. Казимирко В.К., Іваницька Л.М., Давидов І.А. Порівняльний вплив деяких нестероїдних протизапальних препаратів на розвиток побічних ускладнень у хворих на ревматоїдний артрит // Український ревматологічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 34-37.

4. Коваленко В.Н. Ревматоидный артрит: этиопатогенез, клиника, диагностика, лечение // Ліки України. – 2005. – № 1. – С. 24-26.

5. Коваленко В.М., Борткевич О.П., Проценко Г.О. Нестероїдні протизапальні препарати: роль і місце в сучасній ревматологічній практиці на основі даних доказової медицини // Український ревматологічний журнал. – 2006. – № 1. – С. 17-29.