Для лікування глюкокортикоїдоіндукованого остеопорозу використовують поєднання препаратів кальцію з препаратами, що пригнічують резорбцію та стимулюють формування кісткової тканини, зменшують кількість та активність остеокластів. Це оксидевід, ксидіфон, препарати кальцитоніну. Найактивнішим серед останніх є міокальцик - штучно синтезований кальцитонін лосося. Цей медикамент є препаратом вибору в разі тяжких форм остеопорозу, що супроводжуються больовим синдромом. У дитячому віці частіше використовують інтраназальну форму міокальцику по 100 МО на день протягом 3 місяців з наступною тримісячною перервою.
Велике значення в лікуванні остеопенічного синдрому має якість їжі та її інгредієнти. Для стимулювання остеогенезу потрібна їжа, багата на кальцій. Слід забезпечити також надходження з їжею достатньої кількості вітамінів, особливо вітаміну D, або призначити комплексні полівітамінні препарати, риб'ячий жир Мьоллера, Теком (5). Вітамін D посилює кишкову реабсорбцію кальцію, що перешкоджає розвитку остеопенічного синдрому. Застосовуючи препарати вітаміну D, слід контролювати вміст кальцію і фосфору в крові, хоча частота виникнення побічних ефектів досить низька і не перевищує 2-3 відсотків. Серед них можливі гіперкальціємія, слабкість, а також шлунково-кишкові розлади: анорексія, нудота, закреп або діарея. Препарати вітаміну D протипоказані за гіперкальціємії, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Не можна забувати про ураження слизової оболонки кишківника в дітей з ревматоїдним артритом, що спостерігається у 95% хворих на ЮРА і проявляється дисбактеріозом ІІ-ІІІ ступеня. Тому одним з методів як лікування, так і профілактики остеопорозу в дітей є нормалізація мікрофлори кишківника за допомогою мультипробіотиків (Симбітер) або лікувального харчування, яке містить мікроорганізми, що нормалізують мікрофлору ("Біфівіт", "Симбівіт" тощо).

Отже, лише комплексний підхід до обстеження та лікування хворих на ЮРА, особливо стосовно змін щільності кісткової тканини, уможливить не тільки ремісію захворювання, а й запобігання прогресуючому ураженню кісткової системи у дітей.

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ

1. Алякна В., Мацкявичус З., Черемных Е. Структурные изменения костей (і по данным гистоморфологического анализа) у больных ревматоидным артритом и остеоартрозом // Проблеми остеології. - 1999. - Т.2. - №1. - С. 28-31.

2. Борткевич О.П. Влияние системной терапии глюкокортикоидами на состояние костной ткани при ревматоидном артрите у детей // Проблеми остеології. - 1998. - Т.1. - №2-3. - С. 62-65.

3. Корж А.А., Дедух Н.В., Шевченко С.Д. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика, лечение // Харьковский медицинский журнал. - 1997. - № 3. - С. 52-57.

4. Костюріна Г.М., Шевченко Н.С. Особливості проявів остеопенічного синдрому в дітей та підлітків з різними формами ревматоїдного артриту // ПАГ. - 1999. - №2. - С. 23-27.

5. Лук'янова О.М., Омельченко Л.І., Антіпкін Ю.Г. та ін . Профілактика та лікування рахіту та порушень кальцієво-фосфорного обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну D3 - Відеїн-3 Київ. - 1997. - 24 с.

6. Нассонов Е.Л., Скрипникова И.А. Остеопороз при ревматических заболеваниях. Роль глюкокортикоидов // Клин. медицина. - 1997. - № 5. - С.10-11.
7. Нассонов Е.Л. Вторичный остеопороз: патогенез и клиническое значение при воспалительных заболеваниях суставов // Остеопороз и остеопатии. - 1998. - № 1. - С.18-22.

8. Омельченко Т.А., Дудка І.В. До питання патогенезу остеопорозу та його лікування при ревматоїдному артриті у дітей // ПАГ. - 1999. - № 4. - С.89-90.

9. Поворознюк В.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей та підлітків: дані ультразвукової денситометрії // ПАГ. - 1997. - № 6. - С. 49-54.

10. Поворознюк В.В., Подрушняк Е.В., Орлова Е.В. та ін. Остеопороз в Україні. - Київ. - 1995. - 48 с.

11. Поворознюк В.В., Віленський А.Б., Григор'єва Н.В. Остеопенічний синдром у дітей та підлітків: фактори ризику, діагностика, профілактика / Методичний посібник. - Київ, 2001. - 27 с.

12. Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение // Под ред. В.Н.Коваленко. - Киев: Морион. - 2001. - 265 с.

13. Скляренко Е.Т. Остеопороз - патогенетический симптомокомплекс у больных ревматоидным артритом // Проблеми остеології. - 1999. - Т.2. - № 1 - С. 41-43.

14. Сміян С.І. Клініко-фармакологічні аспекти впливу лікувальних програм на стан кісткової тканини у хворих з ревматичними захворюваннями суглобів // Матеріали Української науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів". - Київ, 2001. - С.166-167.

15. Руководство по детской артрологии // Под. ред. М.Я.Студеникина, А.А.Яковлева. - Лениград: Медицина 1987., - 335 с.

16. Яременко О.Б. Ранний ревматоидный артрит. Диагностика и лечение // Мистецтво лікування. - 2004. - №3 (009). - С. 38-45.

Мінеральна щільність кісткової тканини і атерогенність ліпідів у хворих з есенціальною артеріальною гіпертензією

Н.І. Ярема, Б.І. Рудик

Тернопільська державна медична академія ім. І. Горбачевського

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, постменопауза, остеопороз, ліпіди

Есенціальна артеріальна гіпертензія (АГ) – один з основних факторів розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця (ІХС) та цереброваскулярної патології. За останні роки отримано нові дані, які свідчать про те, що атеросклеротичне ураження судин, кальцифікація аорти і клапанів серця, остеопороз – взаємозалежні патологічні процеси [3]. Остеопороз, як і атеросклероз, наслідками яких є відповідно переломи кісток скелета і серцево-судинні катастрофи, – часті причини зниження якості життя і летальності осіб віком понад 50 років [11]. У