РОДОВІ ТРАВМИ

Під час родів нерідко відмічаються розриви промежини, вульви, вапни і шийки матки. При патологічних родах інколи виникають гематоми, ушкодження зчленувань таза, сечостатеві і кишково-вагінальні фістули. Під час родів може статися найнебезпечніше ускладнення — розрив матки.

РОЗРИВИПРОМЕЖИНИ, ВУЛЬВИ І ВАГІНИ

В період ізганяння відбувається значне розтягнення вагіни, вульви і промежини. .У зв'язку з цим нерідко спостерігається ушкодження зазначених відділів родових шляхів,особливо промежини. Розриви промежини належать до найчастіших видів акушерської патології, вони бувають в середньому у 10% породіль.

Розриви промежини. Виникненню розривів промежини сприяють такі обставини: 1) втрата еластичності (ригідність) тканин у старих первородящих, рубці після попередніх родів, висока промежина: 2) прорізування головки несприятливим розміром, що спостерігається при розгинальних перед лежаннях, надмірно великій головці; 3)оперативні роди (накладання щипців та ін.); 4) вузький таз, особливо плоскорахітичний (швидке прорізування) та інфантильний таз (вузький донний кут); 5) неправильне ведення родів: передчасне розгинання і швидке прорізування головки.

У ушкодження промежини настає не раптово, йому звичайно передують зміни, які вказують на розрив, що готується.

У зв'язку з наростаючим тиском головки промежина куполоподібне випинається, стає ціанотичною і набряклою. Надалі шкіра промежини блідне, стає блискучою, на ній з'являються дрібненькі тріщини. Вказані зміни (випинання промежини, ціаноз, набряк, побіління) є ознаками загрожуючого розриву промежини.

При загрожуючому розриві промежини роблять серединний розріз промежини —перинеотомію. Гладенькі краї різаної рани загоюються після накладання швівкраще, ніж нерівні краї рваної рани.

Розрізняють три ступені розриву промежини.

Розрив першого ступеня. Порушується задня спайка (невелика ділянка шкіри промежини і стінкивагіни); м'язи промежини лишаються непошкодженими.

Розрив другого ступеня. Порушуються шкіра промежини, стінка вагіни і м'язи промежини, крім зовнішнього сфінктера прямої кишки.

Розрив третього ступеня. Крім вказаних вище тканин, розривається і зовнішній сфінктер прямої кишки, а іноді і стінка прямої кишки.

До рідкого виду травм належить центральний розрив промежини. Він характеризується тим, щоушкоджується центр промежини при збереженні цілості задньої спайки. Плід'народжується не через статеву щілину, а через отвір, який утворився в центріпромежини.

Ужезгадувалось, що розриви м'яких частин родових шляхів, в тому числі й промежини,становлять небезпеку щодо проникнення інфекції. Крім того, навіть незначнірозриви промежини в дальшому сприяють опущенню і випадінню статевих органів.При розриві третього ступеня виникає недержання газів і калу. Всякий розривпромежини повинен бути зашитий.

Зашиваннярозривів промежини

Накладання швівна промежину проводиться безпосередньо після народження посліду. Чим тривалішийстрок від моменту розриву до накладання швів, тим більша небезпека інфікуваннярани. До народження посліду зашивати її не рекомендується, бо невідомо, якпройде післяродовий період (не виключається необхідність введення руки вматку).

Зашиванняпромежини проводять при додержанні всіх правил асептики; підготовку операційногополя і рук оператора здійснюють за правилами, прийнятими для акушерськихоперацій. При розриві першого і другого ступеня шви накладають під анестезієюновокаїном, при розриві третього ступеня — під ефірним наркозом. Акушерці, якасамостійно працює, дозволяється зашивати розриви першого і другого ступеня;розрив третього ступеня зашиває тільки лікар.

Під часнакладання швів породілля лежить так,щоб ділянка таза була на краю стола, ногі зігнуті в колінних і тазоклубовихсуглобах, притягнуті до живота і розсунуті. Перед накладанням швів досліджуютьрану промежини за допомогою дзеркал і странно вивчають характер ушкодження.Якщо акушерка працює сама, вона лівою рукою відкриває рану, а правою рукоювисушує рану і накладає шви. Для кращого орієнтування накладають одинкетгутовий шов на верхній кут рани на стінці вагіни, кінці нитки берутьзатискачем і відтягають вгору. Після цього накладають два затискачі на країрани, в ділянці переходу слизової вагіни в шкіру промежини; з допомогою шва ідвох затискачів рану розкривають, висушують тампонами, вивчають характеррозриву. Зрізають розміжчені обірвані ділянки країв рани.

При розривіпершого ступеня спочатку накладають кетгутові шви на слизову вагіни, а потімшовкові — на шкіру промежини. Шви накладають на відстані 1 см один від одного.Голку проводять під усією рановою поверхнею. В противному разі залишатьсящілини, де буде скупчуватись кров, що перешкоджатиме загоюванню. Призав'язуванні краї рани повинні щільно прилягати один до одного.

При розривіпромежини другого ступеня порядок накладання швів такий. Спочатку такожнакладають шов на верхній кут рани, .потім кількома заглибленими кетгутовимишвами з'єднують розірвані м'язи промежини (ці шви не повинні захоплювати нішкіри, ні слизової). Після цього накладають кетгутові шви на слизову оболонкувагіни до задньої спайки. Кінці лігатур зрізують, крім шва, накладеного наспайку. Останній шов підтягають вгору, що створює зручність при зашиванні шкірипромежини. На шкіру промежини накладають шовкові шви, кінці яких зрізають(можна накласти металеві скобки). Зашиту рану змазують настойкою йоду.

При розривітретього ступеня спочатку зашивають порушену стінку прямої кишки, потімвідшукують кінці розірваного сфінктера, які розійшлися, і з'єднують їх швами.Після цього шви накладають в тому ж порядку, як при розриві промежини другогоступеня.

Післяопераційнийдогляд при розривах промежини зводиться до тримання в чистоті поверхні швів. Нарану накладають стерильну марльову закладку, яку змінюють через 3—4 години(допускається догляд за швами без застосування закладок). При туалеті породілліділянку швів не обмивають, її тільки обережно обсушують стерильним тампоном.Після сечовипускання і дефекації проводять додатковий туалет зовнішніх статевихорганів і обсушування ділянки шва.

При розривітретього ступеня, крім того, дають t-rae Оріі simplicis по 8—10 крапель двічіна день до шостого дня, що б затримати спорожнення. На шостий день призначаютькасторову олію, можна поставити олійну клізму.

Дієта: солодкийчай, киселі, бульйон та інші легкозасвоювані страви.

Шовкові шви зшкіри промежини знімають на 5—6-у добу. Вставати породіллі дозволяютьнаступного дня після зняття швів.

Розриви вділянці клітора і статевих губ нерідко супроводяться значною кровотечею; розривпечеристого тіла клітора може спри-пчинити велику втрату крові. Всі розривизашивають; при накладанні швів в ділянці клітора в уретру вводять