В клінічнійкартині септикопіємії і септицемії багато спільного (важкий стан, високатемпература, озноби, частий пульс та ін.). Однак є деякі особливості, зв'язаніз тим, що при септикопіємії утворюються метастази в різних органах. Залежно відцього до симптомів, типових для генералі-зованої септичної інфекції,приєднуються ще ознаки ураження того чи іншого органу (легені, серце та ін.).Зворотний розвиток метастатичного вогнища інфекції супроводиться деякимполіпшенням загального стану, припиненням ознобу й зниженням температури.

При виникненнінового метастатичного вогнища знов виникає озноб, підвищується температура,погіршується загальний стан і з'являються додаткові симптоми, які залежать відураження того чи іншого органу.

Лікуваннясептицемії і септикопіємії. Основні завдання лікування: а) сприяти підвищеннюопірності організму хворої, б) впливати на збудника (ослабити, спинити йогозростання). Лікування полягає в такому:

1. Ретельнийдогляд за хворою має величезне значення. Правильний догляд сприяє підвищеннюопірності організму й визначає успіх усього лікування.

Палата повиннарегулярно провітрюватись, утримуватись у чистоті, перевантаження їїнеприпустиме. Постільну й натільну білизну змінюють часто, особливо привеликому потінні, підкладні пелюшки зміняють в міру забруднення. Підкладніпелюшки повинні бути сухі, добре розправлені (без складок).

Важливезначення має догляд за порожниною рота і шкірою. Необхідно полоскати рот іочищати його ранком, вдень після приймання їжі й на ніч.

Рот витираютьватою, змоченою слабким розчином борної кислоти або бурою з гліцерином(Boracis, Glycerini аа 15,0). Шкіру щодня обтирають слабким розчином спирту,одеколону, ароматичного оцту.

Для запобіганняпролежням (які при септичній інфекції утворюються легко) ділянки крижів, хребтай лопаток щодня обробляють камфорним спиртом (додатково до обтирання всієїшкіри). Під таз хворій підкладають гумовий круг.

Туалетзовнішніх статевих органів роблять не рідше як двічі на добу. 2. Правильнехарчування є важливішою умовою для підвищення опірності організму, їжа повиннабути калорійною, смачною, різноманітною, легкозасвоюваною. У великій кількостідають цукор, жири — у вигляді вершків, вершкового масла, білки — у виглядіпарових м'ясних кот-.лет, вареної риби, вареної курки, яєць, творогу. Якщо немаураження нирок, для збудження апетиту дають у невеликій кількості.ікру, оселедецьта ін. Корисні свіжі фрукти й фруктові соки. Необхідно вводити достатнюкількість рідини. Рекомендуються чай, кофе, морс, лужні мінеральні води. Даютьвино в невеликих дозах.

3. З метоюпідвищення опірності організму призначають вітаміни (А, С, групи В, D та ін.),глюкозу внутрівенне (по 20—40 мл 40% розчину) або підшкірне (1—2 л 5% розчину).При наявності тромбофлебіту внутрівенні вливання не показані. Обережно роблятьпереливання невеликих доз крові. Систематично застосовують серцеві засоби(головним чином камфору), препарати, що посилюють кровоутворення й поліпшуютьпроцеси травлення.

4. Застосовуютьантибіотики, головним чином пеніцилін і стрептоміцин. Пеніцилін вводять через 3години, добова доза 500 000 — 1 000 000 одиниць. Стрептоміцин вводять через 6годин по 0,25 г або через 12 годин по 0,5 г, добова доза 1 г. Рекомендуєтьсябіоміцин по 150 000—200 000 одиниць 4—6 раз на добу.

В останні рокизастосовують тетрациклін, тераміцин, еритроміцин (добова доза цих препаратів800 000 одиниць) та інші антибіотики.

При септичнихзахворюваннях, в тому числі генералізованих, добре діють сульфаніламідніпрепарати (білий стрептоцид, сульфазол, сульфа-тіозол та ін.). Сульфаніламідніпрепарати дають в перші дні у великих дозах (по 1 г через 4 години), потім поступовознижують (стор. 349).

Профілактика післяродових септичних захворювань. Вборотьбі з післяродовою септичною інфекцією головне і вирішальне значення маєпрофілактика.

Принциппрофілактики післяродової інфекції є наріжним каменем організації всієї роботижіночих консультацій і особливо родильних будинків. Запобіганню післяродовихзахворювань сприяють всі заходи зміцнення організму вагітної (харчування,правильний режим, гігієнічне утримання тіла), своєчасне виявлення й усуненнявсіх вогнищ інфекції, захист вагітної від контакту з інфікованими хворими.Виняткове значення має ретельна асептика при веденні родів, правильний догляд впісляродовому періоді, особиста гігієна медичного персоналу, ізоляція породіль,хворих на гарячку, від здорових.

Важливу рольвідіграє боротьба з травматизмом у родах, запобігання кровотечам та іншимускладненням, які знижують опірність організму жінки.

Санітарно-освітняробота серед вагітних і роділь є важливою умовою для запобігання післяродовимзахворюванням.

ПІСЛЯРОДОВИЙМАСТИТ

В післяродовомуперіоді нерідко виникає мастит (запалення молочної залози).

Збудникамизапалення молочної залози є гноєтворні мікроби, головним чином стафілококи,рідше стрептококи та інші мікроорганізми. Гноєтворні мікроби заносяться нашкіру сосків забрудненими руками, інфікованою білизною, через крапельну іповітряну інфекцію.

Вхіднимиворотами для мікробів, що знаходяться на шкірі молочної залози, є тріщинисосків. Мікроби можуть проникати в молочну залозу і через мікроскопічнеушкодження епітелію шкіри сосків, які утворюються при годуванні.

В рідкихвипадках мікроби заносяться в молочну залозу лімфоген-ним або гематогеннимшляхом з інших вогнищ інфекції.

Післяродовиймастит звичайно починається раптовим підвищенням температури *до 39° і вище,іноді ознобом. З'являється біль у молочній залозі, загальне нездужання,головний біль, порушення сну, зниження апетиту. Молочна залоза збільшується, вглибині її прощупується болюча щільнувата ділянка, яка не має чітких меж, інодівідзначається почервоніння шкіри над ураженою ділянкою. Пахвинні лімфатичнівузли нерідко збільшуються й стають вразливими.

Запальнийпроцес призводить до закупорки проток молочної залози, тому утворюється застіймолока.

Запальнийпроцес може припинитися на цій стадії і в дальшому настає одужання.

Принесприятливих умовах (знижена опірність огранізму, вірулентна інфекція,неправильне лікування) запальний процес прогресує й інфільтрат нагноюється(гнійний мастит).

При нагноєннізагальний стан погіршується, нерідко з'являється озноб, температура набуваєремітуючого характеру. Біль у молочній залозі посилюється, в щільномуінфільтраті утворюється ділянка флюктуації, шкіра над нею гіперемійована, зсинюшним відтінком. Гнійний мастит нерідко має важкий і тривалий перебіг.

Профілактикапісляродових маститів зводиться до гігієнічного утримання молочних залоз і дозапобігання тріщинам сосків.

Профілактика й лікування тріщин сосків.  Запобіганнютріщинам сосків сприяє догляд за молочними залозами під час вагітності,правильне годування дитини. Має значення щоденне обмивання прохолодною водою іобтирання молочних залоз грубим рушником; якщо на сосках є кірочки (звиділюваного молозива) рекомендується обмивання сосків 1% розчином борноїкислоти.

При годуваннітреба стежити за тим, щоб дитина брала сосок разом з навколососковим кружком.Дуже важливе утримання молочних залоз матері-годувальниці в цілковитій чистоті.

При виникненнітріщин рекомендується годувати через накладку. При годуванні соски обробляютьрозчином пеніциліну (10