КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Значення праць І.М.Сеченова для розвитку вітчизняної і світової медицини”

План

Біографічні відомості.

Значення праць І.М.Сеченова для розвитку медицини.

Список використаної літератури.

Біографічні відомості

Сеченов Іван Михайлович - один з видатних російських фізіологів; народився 1 серпня 1829 р., освіту первинну отримав в головному інженерному училищі; в 1847 р. проведений в офіцери, потім перейшов в сапери і служив в Києві.

Вийшовши у відставку в 1850 р., він незабаром поступив вільним слухачем на медичний факультет Московського університету, де і закінчив курс в 1856 р. Для удосконалення у фізіології він відправився потім, на свій рахунок, за межу і займався в Берліні у Гоппе-Зейлера і Дю-Буа Реймона, в Гейдельберге у Гельмгольца, у Відні у Людвіга. В 1860 р. проведений в ад'юнкт-професора фізіології в Петербурзькій медико-хірургічній академії, а потім і в ординарні професори тієї ж академії.

Після десятилітнього викладання в академії, Сеченов на запрошення перейшов в Новоросійський університет професором фізіології на природному факультеті і, пробувши там п'ять років, перейшов в Петербурзький університет, а потім в Московський.

Сеченов збагатив науку цілим поряд вельми важливих фізіологічних відкриттів. Особливо знаменні його дослідження по фізіології газів крові, особливо вуглекислоти, по фізіології алкогольного сп'яніння, по дослідженню механізму спинномозкових рефлексів, центрів, що затримують рефлекси, по іннервації серця, по гальванічних явищах в спинному і довгастому мозку жаби, з питання про нирковий кровообіг, з деяких питань травлення, по флуоресценції очних середовищ і т. д., опубліковані в роботах: "Beitrage zur Pheumatologie des Blutes" ("Sitzgsber. d. Wien. Akad. mat. naturwiss. Cl.", XXXVI); "Ueber die Absorbtion von CO2 durch Salzlosungen" ("Mem. de l'Acad. d. Sciences de St.-Petersb.", 1886, т. XXII № 6); "Ueber den Absorptionscoefficient der Kohlensauren" ("Memoire de l'Acad. des Sciences de St.-Petersb.", 1886, т. XXXIV № 3); "Дослідження центрів, що затримують відображені рухи в мозку жаб" ("Медичний Вісник", за 1863 і за 1864 роки, те ж і по-німецьки, Берлін, 1863); "Нові досліди над головним і спинним мозком жаби" (брошура, Санкт-Петербург, 1865); "Zur Einrichtung d. Froschruckenmark" ("Centralbl. f. d. med. Wiss.",1865 і 1866); "Матеріали для майбутньої фізіології алкогольного сп'яніння" (дисертація на ступінь доктора медицини, Санкт-Петербург, 1860); "Ueber die Fluorescenz der Augenmedien" ("Arch. f. Ophtalmol.", V, 2); "Гальванічні явища на довгастому мозку жаби" ("Лікар", 1883 № 18); "Замітка про нирковий кровообіг" ("Лікар", 1883); "Дані дотично рішення питання про надходження азоту і кисню в кров за нормальних умов дихання і при коливаннях повітряного тиску донизу" і т.д.

Окрім спеціальних досліджень, Сеченов видав і свої підручники по різних відділах фізіології: "Фізіологія нервової системи" (Санкт-Петербург, 1866); "Фізіологія органів чуття" (переробка твору Фіка); "Зір" (Санкт-Петербург, 1867); "Про тваринну електрику". Перевів з доповненнями "Короткий підручник фізіології", Германна (1865, 1873 і 1875); "Підручник фізіології", Брюкке (1876, спільно з іншими професорами); "Підручник фізіологічної хімії", Кюне.

Але Сеченов не обмежувався тільки працями спеціально фізіологічними, призначеними для численних його слухачів вищих учбових закладів, але і з блискучим успіхом популяризований фізіологічні знання в суспільстві шляхом публічних лекцій, висловлених потім в популярних творах, як то: "Фізіологія рослинних процесів" ("Вісник Європи", 1870 № 10 і 12), "Фізіологічні нариси" і т.д. Йому ж не були чужі і питання, що стосуються механізму духовної діяльності людини, оскільки корені цієї діяльності лежать у фізіологічних основах життя - плодом цих досліджень з'явилися його відомі: "Рефлекси головного мозку" (1863 і 1866), "Психологічні етюди", статті по "Задачах психології", що викликали на сторінках "Вісника Європи" за 1872, 1873 і 1874 роки відому полеміку з професором Кавеліним, "Елементи думки", "Елементи зорового мислення" і т.д. І. Тарханов.

Помер в 1905 році.

2. Значення праць І.М.Сеченова для розвитку медицини

Досвід “Білої пані” - так називав один з своїх експериментів учений. Насправді в ньому брала участь не пані, а звичайна скрекотуха. На лабораторному столі стояв простий штатив, на ньому була підвішена жаба. Назва ж була дана жартома: того дня вчений слухав оперу Буальдье “Біла пані”.

В дослідах на жабах Іван Михайлович Сеченов (1829-1905) - основоположник російської фізіологічної школи - відкрив явище гальмування в центральній нервовій системі. І. М. Сеченов отримав медичну освіту в Московському університеті. Після закінчення університету він виїхав за межу і декілька років працював в лабораторіях крупних німецьких фізіологів. Він зайнявся тут вивченням впливу алкоголю на організм людини.

Ця робота вимагала докладного дослідження змін у складі крові, зокрема змін кількості і розподілу газів крові. Як прослідити ці зміни? Потрібно було витягувати з крові розчинені в ній гази, так би мовити, “викачувати” їх звідти. Сеченов винайшов для цього особливий прилад і працював з ним багато років. Ці дослідження спричинили за собою інші, а результатом їх з'явився сеченовский закон розчинності газів в розчинах різних солей.

Про результати своєї роботи Сеченов розказав в дисертації “Матеріали для майбутньої фізіології алкогольного сп'яніння”. Він захистив дисертацію в Медико-хірургічній академії в Петербурзі і був призначений професором.

В перші ж роки роботи професор Сеченов почав говорити студентам про велику роль зовнішнього середовища в житті організмів. Саме з нею пов'язана життєдіяльність організму; виділити організм з оточуючої його середовища неможливо: вони нерозривні. Всі складні прояви життя тварини пов'язані з діяльністю центральної нервової системи. Отримане ззовні роздратування спричиняє за собою збудження відповідної частини