Rp.: Therpini hydrati 2,0

Natrii hydrocarbonatis 2,0

Aquae purificatae 100 ml

Misce. Da. Signa. По І столовій ложці 3 рази в день.

Мікстура-суспензія з терпінгідратом - речовиною з нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Тому суспензії з терпінгідратом відзначаються схильністю до флокуляції. Це призводить до швидкого осаджування.

У підставку відмірюють бюреткою 80 мл води очищеної і 20 мл 5 % розчину на-трію гідрокарбонату. У ступці розтирають 2,0 г терпінгідрату з 10 краплями спирту (важкопорошкована речовина), потім додають 1,0 г желатози і 1,5 мл розчину натрію гідрокарбонату. Усе ретельно розтирають до одержання пульпи (однорідної суміші^ Потім додають (невеликими порціями) розчин натрію гідрокарбонату, зливаючи отри-ману суспензію у флакон для відпуску.

Rp.: Mentholi 0,5

Natrii hydrocarbonatis

Natrii tetraboratis aa 1,5

Aquae purificatae 100 ml

Misce. Da. Signa. Полоскання.

Суспензія для зовнішнього застосування з гідрофобною пахучою і леткою речовиною ментолом, з різко вираженими гідрофобними властивостями.

У підставку відмірюють 100 мл води і розчиняють натрію гідрокарбонат і натрію тетраборат (чи беруть натрію гідрокарбонат у вигляді 5 % розчину - 30 мл). У ступку поміщають 0,5 г ментолу, розтирають з 5 краплями спирту (як труднопорошковану речовину), додають 1,0 г 5 % розчину метилцелюлози і розтирають до одержання однорідної кашки. Потім додають «15 крапель водного розчину солей (за правилом Дерягіна), розтирають і невеликими порціями додають розчин солей. Після перемішування змивають вміст ступки у флакон для відпуску.

При виготовленні суспензій з гідрофобними речовинами особливого підходу вимагає приготування суспензій сірки, бо вона відноситься до числа особливих речовин з різко вираженими гідрофобними властивостями. Сірка адсорбується на поверхні по-вітряних пухирців і її частки спливають на поверхню у вигляді пінистого шару. Застосо-вувати для стабілізації суспензій сірки загальноприйняті речовини не завжди доцільно, бо вони зменшують її фармакологічну активність. Як стабілізатор суспензій сірки для зовнішнього застосування використовують калійне чи зелене мило з розрахунку на 1,0 г сірки 0,1-0,2 г мила. Мило не застосовують, якщо в суспензію входять солі важких або лужноземельних металів, бо при цьому утворюються нерозчинні осади. Слід також враховувати, що медичне мило несумісне з кислотами.

Rp.: Sulfuris praecipitati 2,0

Glycerini 5,0

Aquae purificatae 100 ml

Misce. Da. Signa. Втирати в шкіру голови.

Сірку розтирають з частиною гліцерину 0,8-1,2 г. Гліцерин має високі гідрофільні властивості, змочує поверхню часток сірки і сприяє їх подрібненню. До отриманої пульпи додають решту гліцерину і очищену воду, змиваючи суміш у флакон для відпуску. В останню чергу додають 0,2 г калійного мила і ретельно збовтують флакон.

Rp.: Sulfuris praecipit ati 2,0

Streptocidi 3,0

Camphoкфу 3,5

Acidi salicylici 2,0

Glycerini 3,0

Sp. Aethylici 50 ml

Sol. acidi borici 3 % 50 ml

Misce. Da. Signa. Для протирання шкіри.

В флакон для відпуску відважують 2,0 г кислоти саліцилової, 1,5 г кислоти борної, 3,5 г камфори, додають 50 мл етилового спирту 90 %. Флакон закупорюють і збовтують до розчинення порошків. У підставку відмірюють 50 мл води очищеної. У ступці подрібнюють 3,0 г стрептоциду з 15 краплями спирту 95 % (важкопорошкована речовина), додають 2,0 г сірки, 3,0 г гліцерину і розтирають до однорідної кашки. Додають 50 мл (частинами) води очищеної, змиваючи суспензію у флакон для відпуску.

При виготовленні суспензій в об'ємі 1-3 л можна використовувати засоби механізації - змішувач СЕС-1.

Готування суспензій конденсаційним методом. В аптечній практиці широке застосування при виготовленні суспензій знаходить конденсаційний метод. При цьому розрізняють наступні випадки утворення суспензій:

- за рахунок хімічної взаємодії;

- за рахунок заміни розчинника.

Конденсаційний метод одержання суспензій оснований на одержанні високодиспер-сних часток речовин дисперсної фази, що знаходяться в молекулярному чи іонному стані. Процес утворення цих сполук залежить від цілого ряду умов: від температури; від концентрації розчинених речовин; від порядку змішування.

В аптечних умовах такі мікстури-суспензії виходять найчастіше в результаті реакції обмінного розкладання, рідше - за рахунок реакції гідролізу, окислювально-відновних та інших реакцій.

Для одержання тонких дисперсій необхідно, щоб вихідні речовини були у стані розчинів або колоїдно-дисперсних систем.

Rp.: Calcii chloridi 10,0

Natrii hydrocarbonatis 4,0

Aquae purificatae 200 ml

Misce. Da. Signa. По І столовій ложці 3 рази в день.

Нерозчинна речовина утворюється при змішуванні розчинів кальцію хлориду і натрію гідрокарбонату. В результаті обмінного розкладання утворюється свіжоосадже-ний кальцію карбонат:

Cacl2 + 2NaHCO3 -» СаСО3 І + Н2О + 2NaCl

Для того, щоб одержати кальцію карбонат у тонко диспергованому стані, необхідно приготувати спочатку два розчини: розчин кальцію хлориду і розчин натрію гідрокар-бонату, а потім ці розчини злити. В результаті виходить тонкий осад кальцію карбона-ту. Краще скористатися концентрованими розчинами: 50% розчином кальцію хлориду і 5% розчином натрію гідрокарбонату. Тоді у флакон для відпуску відмірюють 100 мл води очищеної, додають 20 мл 50% розчину кальцію хлориду і 80 мл 5% розчину на-трію гідрокарбонату.

Rp.: Plumbi acetates

Zinci sulfatis ana 1,5 Aquae purificatae 100 ml

Misce. Da. Signa. Для уретральних впорскувань.

У даному випадку в результаті реакції обмінного розкладання відбувається утво-рення осаду свинцю сульфату.

Pb(CH3COO)2 + ZnSO4 -> PbSO4 v + Zn(CH3COO)2

У цьому прикладі використовувати роздільне розчинення речовин не можна, як у попередньому, бо випадуть кристали свинцю сульфату з гострими краями. При спринцюванні такі кристали можуть поранити слизові оболонки і викликати гострий запаль-ний процес. Тому суспензія готується в такий спосіб: у ступці розтирають тверді інгре-дієнти спочатку в сухому вигляді, а потім додають воду в половинній кількості від маси сухих речовин до одержання пульпи, додають решту води і зливають у флакон для відпуску.

За методом