фосфатиди (1-1,5 % від маси емульсії).

Розчинність твінів залежить від довжини поліетиленоксидних ланцюгів. Наприклад, при виготовленні олійної емульсії з твіном-20 на 10,0 г олії береться емульгатора 5,0 г, води 7,5 мл (половинна кількість від суми олії і емульгатора). Емульгатор при цьому нашаровують на олію, а потім додають воду і розтирають. Одержують первинну емуль-сію, що розбавляють до 100,0 г. Аналогічно готують емульсії з,твіном-40 і твіном-60.

В даний час у фармацевтичній практиці твіни широко використовують (як солюбілізато-ри) для одержання прозорих розчинів олій. З використанням твіну-20 отримано юдний розчин м'ятної олії. Твін-60 розчиняє трояндову і м'ятну олії, твін-80 -трояндову і лавандову

Додавання лікарських речовин до емульсій. До складу олійних емульсій часто входять різні лікарські речовини, спосіб введення яких може вплинути на терапевтичну дію ліків. Тому необхідно враховувати властивості цих речовин, їх концентрацію і кількість.

1. Якщо лікарські речовини розчинні у воді, то їх розчиняють у частині води, призначеної для розведення первинної емульсії. Розчин цих речовин додають до готової емульсії в останню чергу. Додавати такі речовини безпосередньо до первинної емульсії, а тим більше вводити їх у первинну емульсію не можна, бо може відбутися руйнування емульсії за рахунок висолюючої дії електроліту або великої концентрації речовини. Ви-користання концентрованих розчинів допускається в тому випадку, якщо їх об'єм на 1/2-1/3 менший від об'єму води, призначеної для розведення первинної емульсії.

Rp.: Emulsi olei Persicorum 100,0

Coffeini-natrii benzoatis 0,5

Misce. Da. Signa. По І столовій ложці 3 рази в день.

Олійна емульсія типу О/В с водорозчинною речовиною - кофеїнбензоатом натрію (список Б).

У порцелянову (фарфорову) ступку поміщають 5,0 г желатози і ретельно її розтира-ють, потім додають 7,5 мл води, змішують, одержують гідрозоль, а потім поступово (краще по краплях) додають 10,0 г персикової олії при ретельному розтиранні й емуль-гуванні. Масу кілька разів зі стінок ступки і товкачика збирають целулоїдною пластин-кою. Перевіряють готовність первинної емульсії, і потім до неї поступово додають воду, яку розраховують:

100 - (7,5 + 5,0 + 10,0) = 77,5 мл.

Оскільки в емульсію входить кофеїн-бензоат натрію, то для його розчинення зали-шають приблизно 20-25 мл води (або використовують 10% концентрований розчин - 5 мл), а рештою води розбавляють первинну емульсію. Після цього додають розчин кофеїн-бензоату натрію.

ппк

Дата | № рецепта

Gelatosae | 5,0

Aquae purificatae | 85 ml

Olei Persicorum | 10,0

Coffeini-natrii benzoatis | 0,5

тзап = | 100,5

Приготував: | (підпис)

Перевірив: | (підпис)

Аналогічно додають хлоралгідрат, натрію бромід, спиртові розчини, сиропи, екстракти.

2. Якщо лікарські речовини розчинні в оліях (камфора, ментол, тимол, а також жиророзчинні вітаміни, гормональні та інші препарати), то їх розчиняють в олії до вве-дення її у первинну емульсію. При цьому кількість емульгатора розраховують з ураху-

Виняток з цього правила складає кишковий антисептик фенілсаліцилат. Його розчи-няти в олії не рекомендується, бо він погано гідролізується в кишківнику, в результаті чого розчин не має антисептичної дії.

3. Якщо лікарські речовини не розчинні у воді й оліях, то їх додають у вигляді дрібних порошків шляхом ретельного розтирання з готовою емульсією, а якщо потрібно, то додають емульгатор у необхідній кількості.

Rp.: EmulsioleiRicini 200,0

Camphorae 1,0

Misce. Da. Signa. По І столовій ложці 3 рази в день.

Олійна емульсія типу О/В з розчинною в олії пахучою, леткою речовиною - камфорою. У порцелянову чашку відважують 20,0 г касторової олії і розчиняють у ньому 1,0 г камфори, можна при нагріванні (до 40°С) на водяній бані. У ступку поміщають 4,2 г твіну-80, Додають олійний розчин камфори, змішують. Краплями додають 5 мл води і емульгують до одержання первинної емульсії. Готову первинну емульсію розбавляють водою (201,0 -(21,0 + 4,2 + 5,0) = 170,8 мл), яку додають у кілька прийомів.

Rp.: Emulsioleosi 100,0

Phenylii salicylatis Bismuthi subnitratis a~a 2,0

Misce. Da. Signa. По І столовій ложці 3 рази в день.

Емульсія типу О/В, до складу якої входять фенилсаліцилат, що має нерізко виражені гідрофобні властивості, і вісмуту нітрат основний-ддрофільнаречовина з великою щільністю. У невелику порцелянову (фарфорову) чашку відважують 20,0 г 5% розчину метил-целюлози, переносять у ступку, додають невеликими порціями 10,0 г мигдальної чи персикової олії, ретельно змішують до готовності первинної емульсії, а потім частина-ми додають 70 мл води очищеної.

2,0 г фенілсаліцилату розтирають у ступці як важкопорошковану речовину з 20 крап-лями етилового спирту. Після звітрювання спирту змішують з 2,0 г 5% розчину метил-целюлози, потім додають 2,0 г вісмуту нітрату основного і до суміші додають при помішуванні приблизно 4,0 г емульсії, ретельно розтираючи. Отриману масу розбавля-ють емульсією і переносять у склянку для відпуску.

Rp.: Benzylii benzoatis 20,0

Saponis viridis 2,0

Aquae purificatae 78 ml

Misce. Da. Signa. Змазувати шкіру рук.

Для виготовлення даної емульсії можна замінити 1,0 г мила медичного на рівну кількість емульгатора Т-2. У порцеляновій чашці розплавляють емульгатор Т-2, вили-вають у підігріту ступку, додають 1-2 мл гарячої води очищеної, розмішують до утво-рення сметаноподібної маси, потім частинами додають решту гарячої води з розчине-ним у ній 1,0 г мила медичного і ретельно перемішують. Далі при постійному пере-мішуванні частинами додають 20,0 г бензилбензоату. Емульсія може розшаруватися на четверту добу після виготовлення, та легко відновлюється при збовтуванні. Стабільна іротягом 2 місяців.

В аптечній практиці інших країн, наприклад, Болгарії, емульсію з бензилбензоатом отують за прописом: бензилбензоату 100,0 г, триетаноламіну 2,0 г, олеїнової кислоти ,0 г, води очищеної до 300,0 г.

Крім виготовлення емульсій у ступках, зараз пропонуються й інші