Післяопераційна променева терапія раку грудної залози проводиться хворим з місцево-регіонарним процесом (Тз.4, Мз.з, Мо). Починають її на 7-10 день після втручання з обов'язковим опроміненням під-, надключичної, парастернальної зон та шийних лімфовузлів. Проводять її по радикальній дрібно-протяжній програмі, тобто на сеанс 1,8-2,0 Гр, курс лікування складає 50-60 Гр.

Променева терапія раку грудної залози може бути застосована і як самостійний метод лікування у випадках відмови хворих від оперативного втручання або при наявності протипоказань до хірургічного втручання через загальні захворювання. Променева терапія в такому випадку проводиться за радикальною програмою.

Хворим з розповсюдженим раком грудної залози (IV стадія), якщо немає генералізації процесу, теж доцільно проводити променеву терапію. ТГТ викликає девіталізацію первинної пухлини та метастазів і продовжує життя хворим. У ряді таких випадків променева терапія призводить до значного зменшення пухлини та метастазів, і можуть з'явитись можливості для виконання операції у радикальному обсязі, що значно продовжує і полегшує життя хворих.

Використана література

1. Трубник В. В., Степула В. В., Соколов В. Н. Заболевания молоч ной железьі. — Одесса: Астропринт, 1999. —214 с.

2. Крахмалева Л. П. Рентгенодиагностика заболеваний молочной желеpы // Променева діагностика, променева терапія. —2001.—№1.-С.7-11.

З. Дифференциальная диагностика заболеваний молочной железы, сопровождающихся кальцинатами / В. П. Харченко, Н. И. Рожкова, Г. С. Пуртова и др. // Мед. радиология, мед. безопасность. — 2004. — №1. —С. 53-62.