шматочками некротичної кістки (секвестру). Кістка навколо каверни остеопоротична, реакція окістя май-же відсутня. Лише у разі діафізарної локалізації туберкульозу спостерігаєть-ся значне розростання окістя (періос-ту), через що кістка (палець) збіль-шується в об'ємі в середній частині, стає веретеноподібною.
Туберкульозний спондиліт. Тубер-кульоз хребетного стовпа — найчас-тіша форма кісткового туберкульо-зу. На його частку припадає близь-ко 40 %. Захворювання розпочи-нається звичайно в дитячому віці (З— 15 років), переважно в 3—5 років, і є наслідком гематогенного занесен-ня мікобактерій з первинного осе-редку в легенях. Головною є дис-кова форма, рідко — позадискова. Процес розпочинається з оститу в тілі хребців грудного чи попереко-вого (частіше) відділу, рідко — ший-ного. Процес поширюється в на-прямку диску, руйнує його, після чого переходить на суміжний хре-бець — верхній чи нижній, зумов-люючи підвивих хребта з утворенням гострого горба. У разі поширення по передній поверхні хребця виникають напливні абсцеси попереду та з боків хребта. У дорослих туберкульозний остит поширюється по передній по-верхні тіла суміжних хребців, тому у них підвивих хребта та горби бува-ють рідко.
Туберкульозний коксит. Туберку-льоз кульшового суглоба, або коксит, складає до 20 % від усіх форм кістко-во-суглобового туберкульозу. Захво-рювання майже завжди уражує один бік. Коксит, як і спондиліт, спосте-рігається в дитячому віці, переважно в 5—10 років, і належить до найтяж-чих форм кісткового туберкульозу. Первинний остит (кісткова каверна) розвивається переважно у губчастій речовині кісток, що утворюють верт-люжну западину (у 2/3 хворих), рід-ше—в головці або шийці стегнової кістки (П.Г. Корнєв, 1971). Первин-ний осередок (остит) варіює у розмі-рах від горошини до сливи та більше. Форма його переважно куляста чи овальна. Вміст первинного осередку частіше має вигляд сироподібної маси з маленькими секвестрами (останні схожі на шматочки цукру, що тане), рідше це грануляції або ж гній.
Процес первинного оститу у біль-шості хворих прогресує та поширюєть-ся в напрямку суглоба з переходом на останній, і лише у невеликої кількості хворих, особливо у разі локалізації оститу в периферичних відділах верт-люжної западини чи в ділянці шийки стегна, поширюється позасуглобовим шляхом на кісткову тканину з вихо-дом через навколишні тканини про-дуктів некрозу та утворенням у них напливних абсцесів і нориць.
Туберкульоз колінного суглоба (гоніт) посідає третє за частотою місце серед форм кістково-суглобово-го туберкульозу. Як і коксит, він спо-стерігається в дитячому та юнацько-му віці і розвивається шляхом мета-стазування мікобактерій з первинно-го осередку.
Первинний гоніт, як і коксит, зу-стрічається у формі ексудативного та продуктивного, або фунгозного, ар-триту. Ексудативний артрит супровод-жується гіперемією та набряком си-новіальної оболонки (синовіт) з на-копиченням у порожнині суглоба се-розного ексудату з великою кількістю фібрину. Утворення туберкульозних горбиків на синовіальній оболонці не-значне. У цій стадії зміни в суглобі оборотні. Проте часто осідання фібри-ну, особливо в заворотах суглоба, може призвести до розмежування його порожнин на окремі камери, а по-дальша організація його та горбиків (поряд із розсмоктуванням останніх) — зумовити обмеження рухомості (кон-трактуру) в суглобі. Ураження ворси-нок синовіальної оболонки та відок-ремлення їх у порожнину суглоба, як і випадання в останній згустків фібри-ну, призводять до утворення в суглобі так званих рисових тіл — білої зернис-тої маси. У разі тривалого перебігу ек-судативного туберкульозного синовіту (за несвоєчасного чи недостатнього лікування хворих) процес може перей-ти в другу форму — фунгозну.