Незначне посилення адренергічних впливів та зниження ІН під час виконання вправ в аеробному та аеробно-анаеробних режимах у вертикальному положенні тіла свідчать про адаптацію організму до навантажень. Зміна положення тіла на горизонтальне під час аеробних навантажень сприяє значному зростанню адренергічних впливів на кардіорегуляцію. Зменшуються показники ДRR, значно зростають АМ0 та ІН.

Під час виконання роботи в зонах великої та субмаксимальної потужностей (друга і третя частини заняття) не зафіксовано змін у гуморальному каналі регуляції ритму серця. Значення М0 достовірно (Р<0,05) зменшується під час впрацьовування (розминка) і не змінюється протягом усього періоду конкретних навантажень.

У разі ізометричного режиму роботи, тобто у процесі виконання вправ Йоги відбувається активізація гуморального каналу регуляції ритму серця, достовірно (Р<0,05) зростає М0. Окрім того, зафіксована тенденція до посилення холінергічних впливів. Зростають показники ДRR та зменшуються АМ0 і ІН. Закономірним для релаксації є значне зростання холіенергічних впливів на “пейсмекер”. Достовірно збільшуються показники ДRR, М0 та зменшуються АМ0 і ІН.

Отже, починаючи з четвертої частини заняття, поступово відновлюється кардіорегуляція, завдяки активізації гуморального каналу регуляції під час Йоги і релаксації, та настає повне відновлення в кінці заняття з посиленням вагусної регуляції.

Виконані дослідження дали змогу визначити головні закономірності й особливості впливу різних фізичних навантажень і їхньої послідовності в занятті на функціонування серцево-судинної системи. Головний тренувальний ефект на систему кровообігу зафіксований під час виконання динамічних вправ в аеробному та аеробно-анаеробному режимах. Зміна потужності роботи, характеру м’язових скорочень та положення тіла під час виконання вправ протягом заняття створюють умови для вдосконалення адаптаційно-компенсаторних реакцій організму на різні види навантажень. Вправа Хатха-Йоги і релаксація в другій половині заняття сприяють значному посиленню відновних процесів після навантажень. Визначені закономірності й особливості втоми та відновлення під час різних видів м’язової роботи в конкретній послідовності є надійною фізіологічною основою для підвищення оздоровчо-тренувального ефекту від занять фізичною культурою.

Наукова та організаційна діяльність О.М.Марзеєва завжди характеризувалась творчими пошуками шляхів удосконалення таких галузей медицини, як гігієна та санітарія. Він виступав зачинателем багатьох новин, кожна з яких сама по собі - видатна сторінка в історії вітчизняної охорони здоров"я.

Одразу після Жовтневої революции наукові праці Олександра Микитовича були присвячені розбудові та реконструкції міст та сіл, створенню наукових основ найважливіших гігієнічних напрямків роботи з благоустрою населених місць. Саме з цією метою і був заснований Український інститут комунальної гігієни. Впродовж багатьох наступних років плідної праці його співробітників в Україні здійснені широкомасштабні комплексні дослідження по багатьом аспектам регіональної планіровки та містобудування.

Були розроблені гігієнічні прогнози комплексного освоєння природних ресурсів України, обгрунтовані теоретичні та методологічні основи еколого-гігієнічного зонування великих регіонів з різною народно-господарською функцією (Південний економічний район , Азово-Чорноморське узбережжя України, Крим, Донецький регіон), дані гігієнічні рекомендації по їх розвитку.

Виконані комплексні медико-екологічні дослідження у складі територіальних схем охорони природи Донецької та Луганської областей, міст Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ.

Обгрунтувані планувальні, технологічні, санітарно-технічні та інші заходи по охороні навколишнього середовища та здоров"я населення. Гігієнічні рекомендації лягли в основу розроблених НВО "Енергосталь" ТерКСОП, що визначають стратегію природоохоронної діяльності в межах вивчених територій до 2005 - 2010 років.

В перші роки існування Українського інституту комунальної гігієни під керівництвом Олександра Микитовича Марзеєва й при його безпосередній участі вивчались забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, стан очистки стічних вод, очищення населених місць.

На жаль, ці питання залишились актуальними і у наші дні, - в результаті вивчення кожного з них була сформована окрема галузь комунальної гігієни.

Виконані порівняльні дослідження стану забруднення атмосферного повітря сучасних міст з типовим для України характером промислового розвитку та визначені пріоритетні речовини для контролю за якістю повітря на національному та регіональному рівнях. Очікується розробка уніфікованої системи медико-екологічних показників оцінки якості атмосферного повітря сучасних міст, нових нормативів якості атмосферного повітря.

Як і в попередні роки, основний внесок в забруднення атмосферного повітря населених місць України чинять промислові підприємства (65 % загальних викидів). Виявлено, що серед останніх найбільша питома вага в загальному обсязі викидів припадає на підприємства металургійної, вугільної, хімічної, нафтохімічної промисловості, машинобудування, енергетики. Встановлено, що вказані види виробництва сконцентровані, в основному, в Донецько-Придніпровському промисловому регіоні. У порівняні з Центральним регіоном тут на душу населення припадає в 4,0 рази більше викидів шкідливих речовин (27,1 кГ проти 66,7 кГ). В 5,42 рази (50 кГ) їх більше, ніж в Південному регіоні та в 7,6 рази (35,4 кГ) більше, ніж в Західному регіоні.

Незважаючи на деяке зниження вмісту антропогенних домішок в атмосферному повітрі в цілому на Україні, рівень забруднення повітряного басейну населених місць характеризується науковцями як дуже високий.

В розвиток дослідження якості атмосферного повітря в Українському інституті загальної та комунальної гігієни ім. О.М.Марзеєва вперше в світі були розроблені наукові основи