увагу задачам комплексного вивчення забруднення навколишнього середовища та оздоровлення населення України. В розвиток цієї думки наукові розробки гігієністів України в усі подальші роки були спрямовані на вирішення найважливішіх проблем гігієнічної науки і санітарної практики та визначення пріоритетних напрямків розвитку профілактичної медицини. Чільне місце тут займають дослідження по удосконаленню гігєнічного регламентування факторів середовища, проте все ще потребують подальшої розробки методичні підходи до визначенняч сумарних рівней реальних хімічних та фізичних навантажень на людину від усіх об"єктів середовища та встановлення пріоритетної вагомості окремих факторів навколишнього середовища для людини. Поряд з встановленням критеріїв оцінки якості довкілля виникає необхідність здійснення пошуку методів оцінки небезпечності існуючих рівней дії несприятливих факторів.
На цей час встановлено, що населення багатьох міст і сіл України піддається дії факторів навколишнього середовища в рівнях, що перевищують гранично допустимі величини та негативно впливають на їх здоров"я.
Прогнозовані до 2010 року зміни довкілля в ряді регіонів України спричинять посилення несприятливих тенденцій у зміні здоров"я людей, що полягає в більш тяжкому перебігу захворювань, хронізації патології, збільшенні розповсюдженності ряду нозологічних форм та класів хвороб.
Але й досі невирішеними залишаються питання зібрання інформації про стан здоров"я населення різних регіонів в державі, аналізу і видання результатів всім зацікавленим установам для оперативного вирішення питань оздоровлення довкілля і укріплення здоров"я людей. Необхідно і в подальшому розвивати дослідження по обгрунтуванню системи фізіологічних показників в доступному біологічному матеріалі людини для гігієнічної оцінки стану предпатології та ранніх змін, що виникають в організмі при несприятливій дії факторів навколишнього середовища різної природи. Не дивлячись на успіхи останніх років в лікуванні ряду інфекційних хвороб, біологічне забруднення оточуючого середовища і тепер має велике санітарно-гігієнічне значення. В той же час слід зауважити недостатнє вивчення багатьох біологічних факторів в гігієнічному плані, в тому числі стосовно індикації їх в навколишньому середовищі, гігієнічного регламентування, заходів ефективної профілактики захворювант і т.п.
За часів вивчення О.М.Марзеєвим стану забруднення атмосферного повітря ще не могло виникнути питань стосовно ситстеми організації та ведення державного контролю допустимого впливу електромагнітних випромінювань та інших шкідливих фізичних факторів, пріоритетних джерел шуму. Проте саме спеціалісти створеного ним НДІ загальної та комунальної гігієни вперше на Україні визначили гостроту цієї проблеми і зараз інститут являється науково-методичним центром по вивченню закономірностей розподілення в навколишньому середовищі електромагнітних полів широкого діапазону частот та їх впливу на організм людини, подальшого наукового обгрунтування відповідних гігієнічних нормативів для населеня, таких як "Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань". Були розроблені карти шуму й дані гігієнічні рекомендації по нормалізації акустичного клімату для обласних і районних центрів України.
Мабуть, вихована завдяки ідеям О.М.Марзеєва постійна здатність до творчого пошуку допомогла гігієністам України й у боротьбі з наслідками аварії на ЧАЕС. На цей час дана характеристика радіаційного забруднення оточуючого середовища в Україні та здоров"я її населення, розраховані ефективні еквівалентні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення жителів зони суворого контролю. Підготовлений цілий ряд практичних рекомендацій, що обумовлять безпеку населення та працюючих в зоні ЧАЕС. Вперше в Україні з позиції медичної науки розроблена концепція створення цілісної системи контролю за безпечною експлуатацією АЕС та протидії радіаційним аваріям.
У радянські часи О.М.Марзеєв прийняв активну участь у становленні системи охорони здоров"я. По його ініціативі і безпосередній участі розроблявся проект санітарного законодавства на Україні. Цю справу учні видатного вченого продовжують і в наші дні. Так, тільки в останні роки Постановою Верховної Ради України був введений в дію Закон "Про збереження санітарного та епідемічного благополуччя населення", розробку якого забезпечували співробітники НДІ загальної та комунальної гігієни. Гігієністи України брали безпосередньо участь в підготовці "Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд", "Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів". Розглянуто та внесено доповнення до Закону України "Про безпечність електромагнітних виробів". Крім того, згідно до вказівки МОЗ в попередні роки була почата і зараз продовжується робота над створенням "Водного Кодексу", "Про державну гігієнічну експертизу", "Про зони надзвичайних екологічних ситуацій", "Про збереження генофонду населення України". Вже діє "Закон про охорону атмосферного повітря".
Крім того, в умовах України назріла необхідність в суттєвому корегуванні діючого санітарного законодавства наступного рівня - раніше розроблених методичних та нормативних документів, - та в розробці нових. Для цього при МОЗ України було створено 9 комісій по підготовці нормативних актів (Державні санітарні норми, Державні санітарні правила, Державні санітарні правила та норми, методичні вказівки і т.п.), в яких працюють провідні фахівці- гігієністи.
О.М.Марзеєв часто виступав з доповідями по різним питанням організації санітарної справи, комунальної гігієни та ін., активно пропагуючи найтісніший зв"язок науки та практики, найшвидше впровадження досягнень гігієнічної науки в практику санітарної справи.
Серед нововведень останніх років, які рекомендувались для використання саенідстанціями України, можна назвати: автоматизовану систему математичного аналізу впливу шкідливих чинників на стан здоров"я населення (впроваджена в Донецькій, Симферопільській, Херсонській облСЕС); контроль якості води морських пляжів по розробленим мікробіологічним показникам (впроваджена Донецькою та Запорізькою облСЕС, Бердянською міською СЕС). Методичні рекомендації по мікробіологічному контролю грунту при радіаційному забрудненні використовуються при поточному санітарному нагляді за роботою АЕС в Одеській, Черкаській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Київській областях та АР Крим, рівно як і багато інших прикладних розробок.
Взагалі ж спільна робота науковців зі спеціалістами практичних закладів охорони здоров"я являється традиційною. Вткористовується сумісне виконання наукової тематики, завдань МОЗ, проведення семінарів та науково-практичних конференцій, підготовка спеціалістів