РЕФЕРАТ

на тему:

„Вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему”

План

Вступ.

1. Лікувальна фізкультура.

2. Фізичні вправи і серцево-судинна система.

3. Вплив фізкультури на серцево-судинна систему.

Список використаної літератури.

Вступ

Лікувальна фізична культура - метод лікування, що використовує засоби фізичної культури з лікувально-профілактичною метою та для більш швидкого відновлення здоров’я і працездатності хворого, запобігання наслідкам патологічного процесу. ЛФК розглядають як метод патогенетичної терапії, оскільки у разі застосування засобів лікувальної фізкультури у загальну відповідну реакцію всього організму включаються і ті фізіологічні механізми, які беруть участь у патогенетичному процесі.

ЛФК є методом активної функціональної терапії, оскільки засоби лікувальної фізкультури здатні збільшувати функціональні резерви органів і систем, підвищувати функціональну адаптацію хворого та забезпечувати профілактику функціональних розладів.

Систематичні заняття лікувальною фізкультурою сприяють загальному оздоровленню, зміцненню м”язевого апарату, активізації роботи серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, сприяють фізичному розвитку. Під їх впливом покращується кровообіг в тканинах тих чи інших органів, що в свою чергу активізує процеси регенерації, обмінні і трофічні процеси, тим самим запобігаючи прогресуванню і загостренню захворювання. Крім того, систематичні заняття лікувальною фізкультурою з дітьми, допомагають формувати у них дбайливе ставлення до власного здоров’я, навички суспільної поведінки, сприяють розвитку морально-вольових якостей особистості.

Організм людини виконує різні види механічної роботи за допомогою системи скелетних м’язів. Робота м’язів може бути статичною та динамічною. Статична робота виконується завдяки функціональному стану тих або інших м’язових груп, динамічна, крім цього, залежить від ефективності механізмів, що постачають енергію (серцево-судинна та дихальна системи, кров), а також від її взаємодії з іншими органами.

У стані спокою рівень метаболізму скелетних м’язів невеликий, а в разі максимальних динамічних навантажень він може збільшуватись у 50 разів [2]. Це зумовлює потребу значної активізації функції різних органів для підтримки необхідного рівня процесів обміну. Переносність фізичних навантажень відображає функціональний стан організму і, найперше, стан серцево-судинної системи (ССС). Фізичні вправи сприяють збільшенню рівня процесів обміну, який зростає зі збільшенням навантажень. Як відомо, коефіцієнт безпеки для транспортування кисню дорівнює 3, тобто підвищення метаболізму більш ніж триразове призвело б до вираженого кисневого голодування тканин, якби воно не супроводжувалось посиленням діяльності серця. У випадку інтенсивного навантаження хвилинний об’єм крові може збільшуватись порівняно зі станом спокою у 6 разів, коефіцієнт утилізації кисню – утричі. В результаті постачання кисню до тканин збільшується приблизно в 18 разів, що дає змогу у разі інтенсивних навантажень у тренованих людей досягти зростання метаболізму в 15-20 разів порівняно з рівнем основного обміну [9]. Під впливом систематичних занять фізичною культурою в організмі розвивається комплекс структурно-функціональних змін, спрямованих на оптимізацію функціонування як всього організму, так і окремих його систем. Не є винятком й апарат кровообігу, оптимізація функціонування якого є необхідною умовою досягнення високого рівня здоров’я [3;6; 11-13; 18; 19; 22-24; 26-28].

Експериментальне підтвердження про ефективність впливу на серцево-судинну систему (ССС) здобула розроблена нами система оздоровчо-тренувальних занять. Однак проведені дослідження не дали змоги визначити закономірності та особливості впливу на систему кровообігу різних за формою і потужністю фізичних навантажень з їх певною послідовністю в занятті. Тому нашою метою було визначити вплив кожної окремої частини заняття, також всього заняття в цілому на діяльність ССС.

Кожне заняття складалося з шести частин. У перших трьох виконували динамічні вправи. В четвертій і шостій – статичні вправи Хатха-Йоги. П’ята частина – релакспауза, тобто повне розслаблення в положенні лежачи. У дослідженнях брали участь дев’ять студенток ЛНУ імені Івана Франка, які займались за запропонованою системою протягом 1,0-1,5 року.

Динаміку головних гемодинамічних показників [2; 6; 9; 10; 15; 16; 21; 25] вивчали протягом всього заняття, тобто в стані спокою у горизонтальному та вертикальному положеннях тіла, після кожної частини заняття, після всього заняття та під час відновлення. Частоту серцевих скорочень (ЧСС) визначали пальпаторним методом (після навантажень за 10 с), артеріальний тиск (АТ) систолічний (СТ), діастолічний (ДТ) тиски – за методом Короткова на плечовій артерії. Систолічний (СО) та хвилинний (ХОК) об’єм серця визначали за емпіричними формулами Старра.

Для аналізу ритму серця використовували метод варіаційної пульсометрії [1;4;5;8;14;20]. Варіаційні пульсограми записували на одноканальному електрокардіографі ЕКІК-01 у другому стандартному відведенні. Безперервну реєстрацію 100 кардіоциклів з підрахунком інтервалів R-R ЕКГ проводили до заняття, після кожної частини заняття та після його закінчення. Для аналізу ритму серця визначали показники, що характеризують рівень функціонування кардiосистеми: мода (М0), амплітуда моди (АМ0%), а також показники, що визначають ступінь варіації – максимальну (МхRR) та мінімальну (МnRR) амплітуди кардіоінтервалів, варіаційний розмах (ДRR) і похідний показник – індекс напруги (ІН) [4]. Для зручнішого сприйняття результатів досліджень розглянемо спочатку зміни в показниках гемодинаміки протягом занять. До початку занять у положенні лежачи показники ЧСС становили 62,0± 2,8 уд./хв., стоячи 74,0±2,8 уд./хв, показники АТ відповідно 120,5±1,5 / 58,8±2,0 та 111,1±2,0 / 70,0±3,3 мм рт.ст. Як видно з табл. 1, зміни положення тіла вплинули і на показники СО та ХОК. У положенні лежачи СО становив 79,4±2,3 мл, а у положенні стоячи зменшився на 32,3±0,3 % і дорівнював 62,0±2,8 мл. Аналогічні зміни простежувались і в показниках ХОК, вони, відповідно, зменшилися на 7,4±0,2 %. 

Таблиця 1

Показники гемодинаміки в спокої та після навантаження протягом заняття (М±m)

Частини заняття | ЧСС,

уд./хв | СТ,

мм.рт.ст. | ДГ,

мм.рт.ст. | СО,

мл |