При закритих черепномозкових трав-мах велику увагу треба приділити нор-малізації серцево-легеневої діяльності:

інтубація, туалет бронхіального дерева. Якщо розлади дихання тривалі, пока-зані трахеостомія, штучна вентиляція легень, оксигенотерапія. Хворі по-винні тривалий час дотримувати пос-тільного режиму.

Невеликі субдуральні гематоми ма-ють тенденцію до розсмоктування, а тому лікують їх консервативними мето-дами (постільний режим, люмбальні пункції, дегідратаційна та розсмокту-вальна терапія).

У разі встановлення діагнозу обме-женої епідуральної чи субдуральної ге-матоми, неефективності консерватив-ної терапії, наростання клінічних про-явів, прогресування синдрому стискан-ня мозку показане оперативне лікуван-ня — трепанація черепа, видалення ге-матоми і перев'язування судини, яка кровоточить. Це можна зробити шля-хом накладання фрезового отвору і роз-ширення його до потрібних розмірів або вирізування над гематомою кістково-апоневротичного клаптя, а також ен-доскопічно.

Лікування субарахноїдальних крово-теч у більшості випадків консерватив-не: спокій, міхур з льодом на голову, кровоспинні препарати, обережні люм-бальні пункції.