- значно частіше виникають ускладнення захворювання;

- у хворих похилого та старечого віку часто спостерігаються індивідуальні прояви захворювань;

- слід пам'ятати, що всі захворювання в похилому та старечому віці можуть впливати не лише на якість, а й на тривалість життя.

5. Особливості діагностики захворювань:

- вважається необхідним цілеспрямований пошук лікарем симптомів захворювання та верифікація отриманої від хворого інформації про захворювання;
- лікар повинен враховувати незначні клінічні прояви хвороби та застосовувати параклінічні методи діагностики;

- під час діагностики хворих похилого та старечого віку значно менша інформативність лабораторних методів дослідження, але зростає значущість інструментальних методів;

- під час оцінки результатів обстеження хворих слід пам'ятати про вікові фізіологічні зміни шкіри;

- під час діагностики має значення динамічність спостереження за клінічними та об'єктивними проявами хвороби.

6. Особливості лікування хвороб старості:

- враховуючи підвищену чутливість людини похилого та старечого віку, лікар повинен ретельно дотримуватись принципів гуманізму та деонтології;

- повага до багаторічних звичок хворого;

- призначення ліків середньої сили дії, враховуючи підвищену чутливість шкіри до медикаментів при старінні;

- призначення геропротекторів (ліків, які затримують розвиток старіння шкіри та інших органів і систем, посилюють лікувальну дію інших препаратів);

- широке використання методів реабілітаційної терапії, психо- та музикотерапії, фітотерапії, активного рухового режиму;

- підтримання активності пацієнтів похилого та старечого віку;

- забезпечення ретельного нагляду за хворим.

Знання вікових особливостей перебігу захворювань допоможе не лише вчасно діагностувати і вилікувати хворобу, а й допомогти хворому повернутися до повноцінного життя.

3. Основні грибкові захворювання

Спори грибка дуже витривалі, до того ж володіють механізмом пристосування, який вдосконалювався впродовж десятиліть у найнесприятливіших умовах. Отож, при перших ознаках цього захворювання слід обов’язково звертатись до лікаря, а не випробовувати на собі різноманітні розрекламовані мазі чи засоби народної медицини.

Слід пам’ятати, що неліковані грибкові захворювання можуть стати причиною злоякісних утворень і сильних алергій. Прості види грибків Кандіда, які постійно живуть у ротовій порожнині й кишківнику кожної людини, можуть спровокувати тяжкі ураження слизової оболонки, внутрішніх органів — вагініти, баланіти, стоматити, гастрити, холецистити, бронхіти, абсцеси мозку. Така загроза виникає тоді, коли слабшає опірність організму, знижується імунітет.

Як не прикро, в групі ризику постійно знаходяться діти, підлітки. В період статевого розвитку, який співпадає з періодом підвищених шкільних навантажень, діти перевтомлюються, їм бракує часу на повноцінний відпочинок. Не завжди у сім’ях можуть подбати і про збалансоване, правильне харчування. Усе це і провокує грибкові захворювання.

Грибкове захворювання на слизових дає про себе знати болем, а тому такі хворі, як правило, не відкладають візит до лікаря і швидко поправляються. А от, скажімо, мікоз ступнів, який спотворює нігті, розвивається поступово, від декількох місяців до декількох років. В один момент ви подолаєте сором’язливість і покажете свої “замучені” ноги лікарю. Будьте готові до тривалого лікування. В іншому випадку — будете володарем хронічної грибкової інфекції і не розлучитесь з нею ніколи. Тому ще раз нагадую: якщо ви зауважили сухість шкіри, лусочки на ній, свербіння після відвідування басейну, сауни, примірки чужого взуття — приходьте на консультацію до спеціалістів-дерматовенерологів обласного шкірвендиспансеру, які ведуть прийом в обласній інфекційній лікарні.

Грибкові захворювання шкіри в структурі дерматологічної захворюваності впевнено займають провідне місце, поступаючись тільки гноячковим та, подекуди, алергічним дерматозам. Грибкові захворювання шкіри відносяться до інфекційних уражень, що розповсюджені на всіх континентах, на які страждає більше 25% населення планети. Відомо понад 1,5 млн видів грибів. Патогенними для людини є біля 500 видів грибів. Переважна кількість грибів є сапрофітами, які знаходяться у симбіозі з макроорганізмом. При дії несприятливих факторів, коли ослаблюються опірні сили макроорганізму (переохолодження, перегрівання, мацерація, підвищена пітливість, мікротравми, наявність ендокринних захворювань, вагітність та ін.) ці гриби стають патогенними і викликають ті чи інші мікотичні захворювання.

Все вищесказане зумовлює велику різноманітність клінічних варіантів грибкових захворювань та труднощі в їх лікуванні. Грибкові інвазії характеризуються тривалістю, стійкістю до лікування сучасними антимікотиками, частими виникненнями рецидивів, ускладненістю вторинною інфекцією і перебігом патологічного процесу на фоні вираженої сенсибілізації організму. Терапія дерматомікозів пов’язана з проблемами алергічних захворювань, вірусних і бактеріальних інфекцій, професійних патологій, безпліддя, канцерогенезу, трансплантатної хірургії.

Лікарський арсенал сучасної вітчизняної мікології відносно невеликий. Крім того, всі ефективні фармакотерапевтичні середники даної групи є іноземного виробництва і мають досить високу вартість, що робить їх малодоступними для основної частини населення України. Безсумнівно, що створення антимікотичних препаратів, рівних або переважаючих за силою дії закордонні аналоги, здатних успішно конкурувати з ними і забезпечених сировинною базою в Україні, є однією із важливих задач вітчизняної медичної і фармацевтичної науки. Особливо перспективним є створення м’яких лікарських форм для дерматологічної практики, які, не маючи побічних ефектів, володіли б високою фармацевтичною та біологічною доступністю і, в кінцевому результаті, — терапевтичною ефективністю.

Вельми перспективним в цьому напрямку є препарат СП «Сперко-Україна» Кетодін, який складається з діючої речовини — 20 мг кетоконазолу та допоміжних речовин (пропіленгліколю, спирту стеарилового, спирту цетилового, сорбітану стеарату, полісорбатів, ізопропілу мірістату, натрію сульфіту). Дуже важливим є те, що при місцевому застосуванні кетоконазол не піддається суттєвому всмоктуванню через шкіру і в крові не визначається. Препарат проявляє протигрибкову дію щодо дерматофітів, дріжджів, диморфних та вищих грибів. Кетоконазол є активним також щодо грампозитивних коків (стафілококів, стрептококів), а грибкова інфекція дуже часто ускладнюється гноячковою.

Ми застосовували Кетодін у 50-ти хворих (35-ти чоловіків та 15-ти жінок у віці від 22-х до 58-ми років) з різнокольоровим (висівкоподібним) лишаєм, паховою епідермофітією, рубромікозом