Попередній діагноз

Закритий поперечний перелом правої плечової кістки в нижній третині із зміщенням уламків.

План обстеження

Загальний аналіз крові.

Загальний аналіз сечі.

Група крові

Кров на RW

Біохімічний аналіз крові (цукор, сечовина, креатинін, загальний азот, загальний білок, загальний білірубін, К, Na, Ca).

Коагулограма

Кал на я/г.

Електрокардіографія.

Рентгенографія правої плечової кістки.

План лікування

Режим стаціонарний.

Дієта: №15.

При больовому синдромі: Sol. Analgini 50% - 1,0 дом’язево

Sol. Dimedroli 2% - 1,0 дом’язево

Результати додаткових досліджень

1. Загальний аналіз крові 28.11.2001 р.

Гемоглобін 120 г/л

Еритроцити 4,5 Т/л

Колірний показник 0,9

Лейкоцити 7 Г/л

Базофільні 1%

Еозинофільні 5%

Юні 1%

Палиякоядерні 4%

Сегментоядерні 59%

Лімфоцити 23%

Моноцити 7%

ШОЕ 5 мм/год 13 мм/год

2. Загальний аналіз сечі 28.11.2001 р.

Колір солом'яно - жовтий

Прозорість прозора

Густина 1020

Білок немає

Цукор немає

Лейкоцити 1 - 3 в полі зору

Еритроцити немає

Циліндри немає

Клітини епітелію нирок немає

Клітини епітелію сечового міхура немає

Клітини уретрального епітелій немає

Найпростіші, бактерії, грибки немає

Солі (урати, фосфати, оксалати) немає

Слиз немає

3. Група крові (28.11.2001 р.) - !!(А) Rh(+)

4. Кров на RW (28.11.2001 р.) - від'ємна

5. Біохімічний аналіз крові 29.11.2001 р.

Білірубін загальний 12,5 мкмоль/л

Загальний білок 75 г/л

Загальний азот 16,26 ммоль/л

Сечовина 4,3 ммоль/л

Креатинін 0,1 ммоль/

Цукор 5,5ммоль/л

Na 138 ммоль/л

К 4 ммоль/л

Са 2,2 ммоль/л

6. Коагулограма 29.11.2001 р.

Час зсідання крові за Лі-Уайтом 7 хв.

Фібриноген плазми 2,5 г/л

Протромбіновий індекс 90%

Тромбіновий час 30 с

7. Я/г не виявлено 29.11.2001 р.

8. Електрокардіографія 30.11.2001 р.- патології не виявлено.

9. Рентгенографія 28.11.2001 р.

пряма проекція

бокова проекція

на рентгенограмі у боковій проекції видно

поперечний перелом у нижній третині з

незначним зміщенням уламків:

дистальний уламок зміщений назад ~ на

1,5 см. Помітна периостальна реакція.

Клінічний діагноз і його обґрунтування

На основі скарг: на болі в правій руці вище ліктя, ниючі, інтенсивні, посилюються до вечора; неможливість повного згинання в лікті та розгинання, піднімання руки вище горизонтального рівня через посилення болю; анамнезу захворювання: поява різкого болю і набряку після удару об край ванни при падінні; анамнезу життя: поздовжній перелом плечової кістки правої руки, внаслідок ДТП у 1996 р.; даних об’єктивного дослідження: припухлість, набряк, локальна інтенсивна болючість, ціанотичність шкіри в ділянці нижньої третини правої плечової кістки, крепітація при пальпації, обмеження об’єму рухів у ліктьовому суглобі; даних рентгенологічного обстеження: на рентгенограмах у передній та боковій проекціях чітко візуалізується поперечний перелом у нижній третині діалізу плечової кістки із зміщенням уламків у хворого є: закритий перелом нижньої третини плечової кістки правої руки із зміщенням уламків.

Вибір методу лікування

Проводиться анестезія місця перелому: 15-20 мл 1-2% розчину новокаїну в гематому. При переломах без зміщення накладають торакобрахіальну пов’язку на 1,5 міс. При зміщенні уламків можна застосувати одномоментну репозицію з наступним накладанням гіпсової пов’язки або скелетного витягу. Для цього руку поміщають на відвідну шину і накладають скелетний витяг за ліктьовий із силою тяги 4-5 кг. Незалежно від рівня перелому плече необхідно відвести на 90 і вивести вперед від фронтальної площини на 30-40. При цьому центральний і периферичний уламки на шині встановлюють в одній площині. Зрощення косих і гвинтоподібних переломів відбувається протягом 1,5-2 міс, поперечних – за 2-2,5 міс.

З перших днів лікування на відвідній шині признають рухи в суглобах кисті і пальців, з 10-го дня – в ліктьовому суглобі. При репозиції методом скелетного витягу слід остерігатися пере розтягнення уламків, бо це може спричинити інтерпозицію м’яких тканин.

Оперативне лікування показане при неуспішності консервативної репозиції, при інтерпозиції м’яких тканин, пошкодженні променевого нерва. При клінічній картині пошкодження променевого нерва закрита репозиція протипоказана.

Для остеосинтезу при косих та гвинтоподібних переломах, як фіксатори, використовують дріт, гвинти, для фіксації поперечних і косопоперечних переломів – штифти, пластини, балки Климова.

При переломах верхньої третини плечової кістки використовують передньозовнішній доступ, при переломах середньої і нижньої третини – зовнішній доступ.

При застосуванні зовнішнього доступу у нижній третині, перед виділенням уламків, доцільно від сепарувати променевий нерв і взяти його на держалку, попередньо ввівши тонкою голкою під периневрій 5 мл 2% розчину новокаїну. При інтрамедулярному остеосинтезі штифтом, він може бути введений ретроградно (з місця перелому вверх і назад), прямим методом – зверху вниз (через великий горбик) або знизу вверх (із задньозовнішньої поверхні дистальної частини плечової кістки). при фіксації пластинками їх слід фіксувати, як мінімум, 4-ма шурупами, які повинні обов’язково проходити через обидва кортикальні шари кістки. Після операції кінцівку фіксують торакобрахіальною гіпсовою пов’язкою в положенні відведення під кутом 90 терміном на 1,5-2 міс.

В даній ситуації доцільно застосувати стабільний остеосинтез із екстрамедулярними фіксаторами, оскільки має місце поперечний перелом плечової кістки в нижній третині зі зміщенням уламків вздовж осі. При цьому необхідно врахувати попередню травму цієї плечової кістки – поздовжній перелом (у 1996 р.), а також відсутність ефекту консервативної терапії.

Після виконання остеосинтезу рекомендується фіксація кінцівки торакобрахіальною гіпсовою пов’язкою в положенні відведення під кутом 90 терміном на 2 міс.

Рухи в пальцях кисті починати з 2-го дня після операції.

Розробка ліктьового суглоба – після зняття гіпсової пов’язки.

Щоденник

1.12.2001 р. Стан середньої важкості. Скарги на ниючі постійні болі в руці вище