ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ І ФУНКЦІЇ ТОНКОЇ КИШКИ У ССАВЦІВ В ПІСЛЯНАТАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ

ЗМІСТ

с. ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Анатомічні і гістологічні особливості тонкої кишки

1.2. Особливості травлення у тонкій кишці

1.2.1. Порожнинне і мембранне травлення в тонкій кишці

1.2.2. Рухова активність і моторика тонкої кишки

1.3. Всмоктування поживних речовин в тонкому кишечнику

1.4. Перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у жителів на

забруднених радіонуклідами територіях

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1. Ембріональний розвиток тонкої кишки

3.1.1. Розвиток первинної кишки та інших органів травної системи

на ранніх стадіях ембріогенезу

3.1.2. Особливості гістофізіології тонкої кишки у процесі

формування

3.1.3. Травлення в період внутрішньоутробного розвитку

3.2. Структурно-функціональні особливості тонкої кишки у дітей

3.2.1. Особливості будови тонкого кишечника

у новонароджених

3.2.2. Особливості процесу травлення у новонароджених

3.3. Вікові зміни тонкого кишечника

3.4. Порівняльно-анатомічна характеристика кишечника у різних

груп хребетних

3.5. Патогенетичні особливості ураження слизової оболонки тонкої

кишки під впливом малих доз радіації на забруднених радіонуклідами територіях

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Однією з умов існування організму людини і тварин є живлення, оскільки їжа є матеріалом для побудови й оновлення його структурних елементів та джерелом енергії, необхідної для забезпечення функцій. Однак поживні речовини їжі переважно є складними високомолекулярними сполуками (полімерами) і для засвоєння потребують розщеплення на прості складові – низькомолекулярні сполуки (мономери). Сукупність процесів, які забезпечують ферментативне розщеплення цих полімерів (білків, жирів, вуглеводів) до мономерів (амінокислот, моногліцеридів, жирних кислот і моноцукридів), називають травленням. Травлення відбувається в певних органах, що складають єдину травну систему. До неї належать ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонка і товста кишки, а також печінка і підшлункова залоза.

Кишки є найбільшою частиною травної системи і виконують ряд важливих функцій. Тонка кишка – частина травної трубки, розміщена в нижній частині черевної порожнини між шлунком і сліпою кишкою. В тонкій кишці шлунковий вміст зазнає подальшого інтенсивного гідролізу, чому сприяють секрет підшлункової залози, печінки і власне кишок. Продукти розщеплення транспортуються крізь стінку кишок до внутрішнього середовища організму. Крім травлення та всмоктування тонка кишка виконує також евакуаторну функцію, яка полягає у проштовхуванні продуктів травлення у товсту кишку в результаті перистальтичних скорочень м’язової оболонки.

Актуальністю даної роботи є вивчення і дослідження анатомо- фізіологічних особливостей тонкої кишки на різних етапах розвитку. Це дає інформацію про характерні спільні і відмінні риси в будові органа на різних стадіях розвитку, а також можливість проаналізувати можливі причини прогресивної диференціації травної системи на відділи, шляхи і засоби, якими здійснювалася ця диференціація в еволюції хребетних від первинної кишки до високодиференційованого кишкового тракту ссавців. В основному саме від закладки органів травної системи, її складових частин, залежить подальший розвиток цілого організму. Складний багатоступеневий процес ембріогенезу органів травлення, який є повторенням філогенетичного розвитку, може зазнавати різноманітних впливів. Вони проявляються у формуванні вад розвитку, більшість з яких формуються в перші 8-10 тижнів внутрішньоутробного розвитку, тобто в період закладки і ранніх етапів диференціації систем організму. Механізми розвитку вад різноманітні, вони пов’язані з порушенням процесів розмноження, міграції і диференціювання клітин, відмирання окремих груп клітин, сповільнення їх розсмоктування, порушення адгезії клітин. Зупинка або сповільнення розмноження клітин приводить до аплазії або гіпоплазії органу, порушення злиття окремих структур. В результаті змін міграції клітин розвиваються гетеротопії, аплазії і ряд складних вад. Зміни диференціювання клітин може бути причиною агенезії органів, їх морфологічної і функціональної незрілості, а також персистування ембріональних структур. Затримка фізіологічного розпаду клітин (реканалізація кишкової трубки, відкриття природних отворів) приводить до атрезії, стенозу. Деякі вади формуються з причини циркуляторних розладів, зумовлених тромбозом, здавленням, крововиливом.

Дані про поширеність вроджених вад органів травної системи, які наводяться в матеріалах статистичної звітності є типовими, так як частина з вад з нерідко-вираженими функціональними порушеннями може залишатися недіагностованою на протязі життя. Тобто вони стають випадковою знахідкою під час оперативних втручань або паталогоанатомічного вскриття померлих з інших причин.

Метою даної роботи є вивчення і дослідження структурно-функціональних особливостей тонкої кишки у ссавців на різних етапах онтогенезу та пов’язана з ним патологія. Онтогенез являє собою сукупність етапів розвитку організму від моменту народження до закінчення його життєвого циклу. Розвиток організму і його структурних елементів це своєрідний ланцюг взаємопов’язаних процесів.

Об’єкт дослідження: тонка кишка у ссавців.

Предмет дослідження: особливості розвитку тонкої кишки у ссавців на етапах онтогенезу та пов’язана з ним патологія.

Завдання дипломної роботи:

1. Дослідити анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки в період ембріонального розвитку.

2. Виявити особливості тонкої кишки у дітей та особливості травлення у новонароджених.

3. Дослідити вікові зміни тонкого кишечника у людей різних вікових категорій.

4. Оцінити морфологічний стан тонкої кишки під впливом малих доз опромінення.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Анатомічні і гістологічні особливості тонкої кишки

Тонка кишка (іntestium tenue) – частина травної трубки, розміщена в нижній частині черевної порожнини між шлунком і сліпою кишкою. Довжина тонкої кишки 4-5 м, діаметр у проксимальному відділі – 5 см, у дистальному напрямку діаметр кишки зменшується до 3 см. Тонка кишка включає три частини: дванадцятипалу, порожню і клубову кишки. Дванадцятипала кишка має форму підкови, довжину близько 30 см. Довжина порожньої кишки близько 1,5, клубової – 2,5 м. Обидва цих відділи травної трубки формують численні рухомі петлі [1, 25].

У тонкій кишці здійснюються процеси подальшого (після шлунка) травлен-ня і всмоктування поживних речовин. На відміну від шлун-ка, де процеси розщеплення високомолекулярних речовин