ОРГАНИ ДИХАННЯ

Апарат дихання забезпечує постійний обмін газів між організмом і навколишнім середовищем. До нього належать: носова порожнина, гортань, трахея й легені.

БУДОВА ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Носова порожнина має вхідні отвори - ніздрі і вихідні - хоани. Я Хрящовою перегородкою вона розділена на дві половини. Слизова її оболонка носа вистелена миготливим епітелієм із залозами, що виробляють Ц слиз. Під слизовою оболонкою багато кровоносних судин, що сприяє зігріванню повітря, яке проходить через носову порожнину.

Органи дихання корови: Трахея - трубчастий орган, 1 - носова порожнина; 2 - гортань; основу якого складають хрящові З - трахея; 4 – легені

Гортань побудована з п'яти хрящів: щитовидного, кільцеподібного, двох черпакуватих і надгортанника. Останній закриває вхід у гортань при ковтанні. Слизова оболонка утворює голосові складки, які разом з голосовими зв'язками і м'язами утворюють голосові губи, між якими є голосова щілина. У гортані багато нервових закінчень, тому вона має високу чутливість. Потрапляння сторонніх частинок у гортань спричинює кашель -захисну реакцію організму. кільця, незамкнуті зверху. У трахеї корів їх 48...50, у свиней - 32...36, коней - 48...60. У грудній порожнині трахея ділиться на два головних бронхи. Це місце називається біфуркацією. Слизова оболонка трахеї вистелена призматичним миготливим епітелієм, одноклітинні залози якого виробляють слиз.

Легені - парний паренхіматозний орган рожевого кольору. Вони розміщені в грудній порожнині. Строма легень корів розвинута добре, а тому вони мають вигляд багатогранних комірок. Паренхіма складається з системи трубочок (бронхів і бронхіол), які закінчуються альвеолами. Альвеоли побудовані з одного шару дихального епітелію, ззовні вони оточені кровоносними капілярами, що сприяє газообміну.

Легені ззовні вкриті серозною оболонкою – плеврою, яка переходить на внутрішню поверхню грудної стінки. Між цими двома листками плеври є парна щілина з рідиною, що зменшує тертя легень при диханні.

ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ

Грудна клітка - це герметичне закрита порожнина. Тиск у ній нижчий від атмосферного (негативний), що сприяє процесу дихання. Дихальні рухи - вдих і видих - відбуваються в результаті ритмічного скорочення й розслаблення м'язів грудної і черевної стінок. Розрізняють три типи дихання: грудне, черевне і змішане. Частота дихання за одну хвилину:..у корів - 10...20 дихальних рухів, овець, кіз - 18...20, свиней - 8.„16. їх підраховують спостереженням за рухом грудної і черевної стінок або прослуховуванням дихальних шумів та ін.

У спокої тварини вдихають і видихають певний об'єм повітря. Об'єм повітря, який тварина може вдихнути при глибокому вдиху після максимального видиху – це життєва ємкість легень. У коней вона становить близько ЗО літрів. Перехід кисню і вуглекислого газу з одного середовища в інше відбувається завдяки дифузії, яка спричинюється різницею парціального тиску цих газів.

Кров переносить кисень, головним чином, завдяки наявності в ній білка гемоглобіну, який з киснем утворює сполуку - оксигемоглобін. З крові кисень потрапляє до тканин, де він використовується для окислення поживних речовин. У результаті цього утворюються вода, вуглекислий газ і виділяється енергія. Все це складає суть тканинного дихання. .

ОРГАНИ КРОВО -ЛІМФООБІГУ ТА КРОВ

Кровообіг - це рух крові по кровоносній системі, яка складається із серця, судин (артерії, вени і капіляри), кровотворних органів і крові. Лімфообіг - це рух лімфи по лімфатичній системі, до складу якої входять лімфатичні судини й вузли, лімфа.

СЕРЦЕ

Серце - центральний орган системи, порожнистий, м'язовий, конусоподібний, поділений перегородками на чотири камери: два передсердя і два шлуночки. Між передсердями і шлуночками є атріовентрикулярні отвори.

Стінка серця має три оболонки: зовнішня - епікард, середня - міокарді внутрішня - ендокард. Міокард лівого шлуночка товщий від правого.

Серце знаходиться у серцевій сумці - перикарді. Клапанний апарат серця представлений двома стулковими клапанами (у просвіті атрювентрикулярних отворів, зліва дво-, а справа - тристулковий) і двома півмісяцевими, що знаходяться у просвітах аорти і легеневої артерії.

Ритмічність роботи серця зумовлена наявністю в ньому особливої нервово-м'язової (провідної) системи, яка складається з синусного й атріовентрикулярного вузлів, атріовентрикулярного пучка (пучок Пса) і волокон Пуркіньє.

Серце знаходиться в грудній порожнині, переважно зліва, у межах третього - п'ятого ребер. Воно працює ритмічно. Це зумовлюється безперервною зміною скорочень м'язів (систола) та їх розслаблень (діастола). Систола і діастола становлять серцевий цикл. За одну хвилину серце скорочується в корів, овець, кіз, свиней - 60...80 разів, коней - 25...40, курей - 130...200 разів. Під час роботи серця прослуховуються певні звуки -тони, їх два: протяжний і низький - систолічний і короткий та високий дзвінкий - діастолічний. У працю-ючому серці утворюються біоструми, які можна записати графічно у вигляді електрокардіограми. Діяльність серця регулюється нервовою системою та гормонами, особливої адреналіном, який прискорює його роботу.

КРОВОНОСНІ СУДИНИ ТА КОЛА КРОВООБІГУ

Відомі такі види кровоносних» судин: артерії, вени і капіляри.

Стінка артерій і вен має три оболонки – внутрішню, середню і зовнішню, а стінка капілярів - лише один шар ендотеліальних клітин. У І просвіті вен є півмісяцеві клапани. Кровоносні судини серце утворюють замкнену систему, яка має велике мале кола кровообігу.

Схема будови серця в розріз : Велике коло починається з лівого 1 - шлуночки серця; 2 - передсердя; шлуночка аортою, а завершується в З - основа серця; 4 - верхівка; 5 - стул- правому передсерді передньою кові клапани; 6 - порожнисті вени; задньою порожнистими венами. По 7 - легеневі вени; 8 - синусний вузол; аорт артеріях тече артеріальна; 9 –