У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


профільного видання «Фітотерапія. Часопис». Разом з тим бачиться доцільним заснування тематичного додатку до зазначеного часопису, який би слугував більшому поширенню інформації в галузі фітотерапії за окремими розділами (кардіологія, гастроентерологія, ендокринні захворювання тощо) не тільки для спеціалістів-фітотерапевтів, але й широких верств населення.

Заслуговує на серйозну увагу широке впровадження досвіду фітотерапії у медичну практику. Для цього варто організувати розробку відповідних методичних рекомендацій та інформаційних листів.

Подальшому розвитку фітотерапії, безперечно, сприятиме регулярне проведення спеціалізованих науково-практичних конференцій та з’їздів з питань траволікування, оскільки, на жаль, нині ще слабо ведеться впровадження сучасних наукових знань з питань траволікування як серед медичних працівників, так і просвітницька робота серед широких верств населення.

Сучасний зарубіжний та вітчизняний досвід свідчить, що фітотерапія є на сьогодні одним із перспективних напрямів у медицині. Використання досвіду, накопиченого народною медициною України впродовж багатьох століть, наукове його переосмислення, поглиблення уваги наукової та медичної громадськості до вирішення сучасних проблем її є запорукою подальшого розвитку фітотерапії в Україні.

У доповіді «Місце та роль фітотерапії. Фармакобіологічна дія засобів рослинного походження» завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Іван Сергійович Чекман особливий акцент зробив на необхідності обґрунтування наукового аспекту фітотерапії, для того щоб рослинні препарати були включені у список доказової медицини. Це, підкреслив доповідач, дасть змогу більш ефективно застосовувати фітопрепарати в клінічній практиці. —

Лікарі всіх спеціальностей широко використовують багато рослин та фітопрепаратів, виготовлених на їх основі, зокрема м’яту (ментол, валідол, барбовал, корвалдин), подорожник (плантаглюцид), красавку (настойка беладонни), алтей (мукалтин) тощо.

Фармакобіологічна та фармакотерапевтична дія засобів рослинного походження зумовлена біологічно активними речовинами, що знаходяться в рослинах, які належать до найрізноманітніших хімічних класів органічного та неорганічного світу: глікозидів, флавоноїдів, альдегідів, ефірних олій, алкалоїдів, вітамінів, гормонів, біометалів тощо. Ці біологічно активні речовини знаходяться в певному співвідношенні і оптимально впливають на організм людини. Складові компоненти фітопрепаратів за хімічною будовою подібні або ідентичні фізіологічно активним речовинам організму, зокрема його метаболітам (амінокислотам, вітамінам, ферментам тощо). Тому такі ліки більш фізіологічно включаються у біохімічні процеси людського організму.

На відміну від синтетичних медикаментів фітопрепарати спричинюють менші ускладнення, особливо алергічні, тому їх можна призначати тривало, особливо для реабілітації хворих. Завдяки наявності в рослинах багатьох активних речовин з різноманітною фармакологічною дією є можливість застосовувати фітопрепарати для лікування багатьох захворювань. Наприклад, комбінований препарат Пектосол містить рідкі екстракти кореня оману високого, моху ісландського, коріння мильнянки лікарської, трави гісопу лікарського, чебрецю звичайного, гліцерин, що дозволяє призначати Пектосол при бронхітах та інших захворюваннях, що супроводжуються кашлем, у тому числі сухим, не лише як муколітичний засіб, але й як протизапальний та антибактеріальний препарат.

Високу фармакобіологічну і фармакотерапевтичну активність проявляють ефірні олії, що легко взаємодіють з рецепторами тканин унаслідок високої розчинності в жирах, впливаючи на фізіологічні механізми діяльності органів. Їх можна вживати всередину, застосовувати зовнішньо, використовувати для інгаляцій. Запропоновані нові лікарські форми препаратів для ванн: пиніментол (для лікування простудних захворювань) і перозон (для лікування ревматизму). Клітковина (целюлоза) — поширений у природі полісахарид, якому властиві значні адсорбівні і антидотні властивості. Дослідження, проведені на кафедрі фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (доцент Л. Г. Голота), а також у Національному політехнічному університеті (професор О. Ф. Тищенко), дали змогу встановити, що препарат з целюлози — карбюлоза — виводить з організму людини радіонукліди, солі важких металів, нітрати і нітрити. Тому Державний фармакологічний центр МОЗ України дозволив широке медичне застосування карбюлози при систематичному надходженні в організм людини радіонуклідів (цезію, стронцію).

Фітопрепаратам властивий широкий спектр фармакологічної дії. Активні речовини женьшеню, елеутерококу, лимоннику діють на нервову і серцево-судинну системи, функцію ендокринних залоз. До того ж, лікарські рослини є сировиною для одержання нових препаратів. Наприклад, багаторічна трав’яниста рослина діоскорея містить біологічно активну речовину — стероїдний сапонін діосцин, який використовують для синтезу гормонів кори надниркової залози та їх аналогів, а також статевих гормональних препаратів.

Встановивши хімічну структуру фізіологічно активних речовин з рослин, можна одержувати такі сполуки синтетичним шляхом у великій кількості. Були розроблені методи синтезу такої складової частини рослин, як цистеїн. Коли до його структури ввели ацетильну групу, отримали синтетичний муколітик ацетилцистеїн, карбометильну групу — карбоцистеїн (бронхоклар). Бронхоклар змінює біохімічні й фізичні властивості слизу, підвищує активність миготливого епітелію органів дихання, розріджує мокротиння і полегшує його виділення, тобто сприяє відхаркуванню.

Фітопрепарати можна комбінувати із синтетичними медикаментами для посилення терапевтичної дії і зменшення побічних ефектів синтетичних засобів. Наприклад, широко відомий препарат барбовал застосовують у медичній практиці понад 30 років. До його складу входить валідол, етиловий спирт альфа-бромізовалеріанової кислоти, фенобарбітал. Барбовал вживають при неврозах, істерії, тахікардії, стенокардитичних болях, вегето-судинній дистонії, на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, а також спазмах травного тракту, які характеризуються болями в животі. Барбовал посилює дію препаратів, що пригнічують функцію центральної нервової системи (снодійні, седативні, анальгетики, нейролептики, транквілізатори). Інший препарат — кратал, що містить амінокислоту таурін, екстракт плодів глоду колючого і екстракт трави собачої кропиви, широко застосовують для лікування вегето-судинної та нейроциркуляторної дистонії, хронічної ішемічної хвороби серця, кардіоміопатії.

На закінчення професор І. С. Чекман зазначив, що докладне вивчення рослин і впровадження в медичну практику нових фітопрепаратів дозволить не лише ефективніше лікувати різні недуги, але й застосовувати ці медикаменти для реабілітації


Сторінки: 1 2 3