Виявлення та вивчення мікроорганізмів-антагоністівСorynebacterium diphtheriae у осіб, хворих на дифтерію та у бактеріоносіїв.

Досліджено мікрофлору слизових оболонок ротоглотки та носа у 36 пацієнтів Івано- франківської обласної клінічної інфекційної лікарні ,хворих на дифтерію та у бактеріоносіїв Сorynebacterium diphtheriae на рахунок виявлення мікробного антагонізму . Знайдено 12 культур мікроорганізмів, які проявляли антагоністичну дію щодо збудника дифтерії. Вивчено антагоністичну дію Lactobacillus species на штами Сorynebacterium diphtheriae різного походження та різного ступеню прояву токсигенності .

Ключові слова: Сorynebacterium diphtheriae ,мікробний антагонізм, бактеріоносійство.

Вивчення екологічної рівноваги та взаємодії людського організму і

мікроорганізмів з можливим використанням захисної дії деяких мікробів- представників нормофлори є дуже актуальним. Відомо , що дослідники схематично розділили інфекційний процес на декілька етапів , які коротко можна визначити як колонізація , інвазія , дія токсичних продуктів .

Перший етап- колонізація -відбувається непомітною для хазяїна . Інфекційний процес не можна ототожнювати з інфекційним захворюванням , що є лише кінцевою стадією інфекційного процесу . Останній . в свою чергу , може обмежитись тільки першим етапом - колонізацією , якщо організм хазяїна має засоби захисту проти факторів інвазії та токсичних продуктів .

Відомо , що попередження колонізації є одним з основних засобів профілактики інфекційних захворювань.

Індигенні мікроорганізми є одним з факторів , які захищають від колонізації патогенними і умовно-патогенними бактеріями організм людини . Вони можуть також мати імуномодулюючу дію, регулювати обмін речовин , синтезувати вітаміни і незамінні амінокислоти, знешкоджувати токсичні речовини , тощо .

. Ще з часів І . І.Мєчнікова цей феномен був описаний , як бактеріальний антагонізм , бар’єрний ефект чи колонізаційна резистентність .

Відомо, що єфективними і фізіологічними засобами для лікування і профілактики інфекційних захворювань та дизбактеріозів є біопрепарати , до складу яких входять живі непатогенні бактерії- представники нормальної мікрофлори .

Пошук і вивчення штамів мікроорганізмів, які можуть бути перспективними в плані створення нових еубіотичних препаратів для профілактики інфекційних захворювань , в тому числі і дифтерії має наукове і практичне значення .

Мета : Вивчити видовий склад мікроорганізмів на слизових оболонках ротоглотки і носа у хворих на дифтерію та у бактеріоносіїв Corynebacterium diphtheriae,дослідити виділені мікроорганізми на рахунок антагоністичних властивостей щодо збудника дифтерії.

Матеріали і методи: Досліджували штами мікроорганізмів, що були виділені при бактеріологічному дослідженні 36 – осіб, які були хворими на дифтерію, а також носіями Corynebacterium diphtheriae. Штами Corynebacterium diphtheriae культивували на середовищах кров’яно-телуритовий агар, ОТДМ, Пізу, кров’яний агар. Мікроорганізми – антагоністи Corynebacterium diphtheriae виділяли при дослідженні слизу ротоглотки і носа на мікрофлору. Досліджуваний матеріал висівали на середовища: кров’яний агар, шоколадний агар, жовточно-сольовий агар, середовища ЕНДО та САБУРО. Токсигенність дифтерійних мікробів визначали в реакції імунопреципітації в агарі ОТДМ.

Для вивчення антагоністичних властивостей також використовувався еталонний токсигенний штам збудника дифтерії НС10648, що був предоставлен Українським центром Держсанепіднагляду .

Ступінь активності токсиноутворення визначали, керуючись часом появи ліній преципітації після посіву досліджуваних і еталонних культур Corynebacterium diphtheriae на середовище ОТДМ. Визначення антагоністичної активності мікроорганізмів до Corynebacterium diphtheriae проводили методом відстрочених посівів через різні проміжки часу на середовищі кров’яний агар, вимірюючи зону затримки росту.

Результати та їх обговорення: З 1996 року в Івано – Франківській обласній клінічній інфекційній лікарні серед хворих на дифтерію і бактеріоносіїв Corynebacterium diphtheriae вибрано групу в 36-осіб, мікрофлору слизових оболонок ротоглотки і носа яких було детально вивчено на предмет виявлення мікробів-антагоністів – збудника дифтерії.

Серед обстежуваних осіб 16 людей були бактеріоносіями Corynebacterium diphtheriae , 12 людей мали захворювання легкого та середньо-важкого ступеню , а 8 осіб мали важку форму хвороби. У всіх обстежуваних людей при бактеріологічному дослідженні було виділено збудника дифтерії. При обстеженні бактеріоносіїв в 9-ти випадках було також знайдено мікроорганізми, які проявляли антагоністичну дію до збудника дифтерії,

до Corynebacterium diphtheriae , що складає 56% . При обстеженні хворих на середньо- важку та легку форму захворювання антагонізм був виявлений в трьох випадках, що складає 25% .

При обстеженні хворих з важкою формою дифтерії мікробного антагонізму не було виявлено взагалі.

З 12-ти культур мікроорганізмів , що мали антагоністичну дію

5 - це альфа-гемолітичні стрептококи;

2- бета-гемолітичні стрептококи;

1- спорова паличка Bacillus pumilus;

1- Staphylococcus aureus;

1- Micrococcus luteus;

2- Lactobacillus species.

Одна з цих культур – Lactobacsllus species депонована в Депозитарії Інституту мікробіології та вірусології НАН України і на неї отримано патент України на винахід №97020859. Дія цієї культури на штами Corynebacterium diphtheriae, виділені від людей і на еталонний штам збудника дифтерії вивчалась більш детально.

Було вивчено антагоністичну активність Lactobacillus species щодо штамів Corynebacterium diphtheriae різного походження:

Таблиця № 1

Штами Corynebacterium diphtheriae, виділені від | Кількість штамів | Антагоністична дія Lactobacillus species

При одночасному посіві | При посіві Corynebacterium diphtheriae через 24 години | При посіві Corynebacterium diphtheriae через 48 годин

Бактеріоносіїв | 16 |