хворих на легку та середньо-тяжку форму дифтерії | 12 | 6,10 ± 0.01 | 10.50 ± 0.01 | 13.20 ± 0.01

Хворих на важку форму дифтерії | 8 | 3.80 ± 0.01 | 12,00 ± 0.01 | 14,00 ± 0.01

Еталонний штам Corynebacterium diphtheriae | 1 | 3.61 ± 0.01 | 11,23 ± 0.0 1 | 16,62 ± 0.01

Ми бачимо, що суттєвої різниці в активності антагоністичних проявів

Lactobacillus species щодо штамів Corynebacterium diphtheriae різного походження при одночасному посіві, а також після 24 годин витримки немає .

Але при відстроченому посіві збудників через 48 годин дещо більша зона затримки росту наблюдалась у штамів, виділених від хворих на важку форму дифтерії,а також у еталонного штаму Corynebacterium diphtheriae.

Також вивчалась антагоністична дія Lactobacsllus species відносно штамів Corynebacterium diphtheriae з різним проявом токсигенності .

Інтенсивність токсиноутворення оцінювали за такою схемою:

- tox ++++ - поява ліній преципітації за стандартних умов в огарі ОТДМ через 16 – 24 години від моменту постановки реакції;

-tox +++ - … …………………………………………………через 24 – 48 години;

-tox ++ - …………………………………………………… через 48 – 72 години;

-tox + - ………………………………………………………...після 72 годин;

-tox - - токсигенність відсутня.

Таблиця № 2

Corynebacterium diphtheriae | Кількість штамів | Антагоністична дія Lactobacsllus species

При одночасному посіві | При посіві Corynebacterium diphtheriae через24години | При посіві Corynebacterium diphtheriae через 48 годин

tox- | 22 | 3,84 ± 0.01 | 8,90± 0.01 | 11,45± 0.01

tox+ | 1 | 10,00± 0.01 | 14.00± 0.01 | 16,00± 0.01

tox++ | 3 | 5,33± 0.01 | 8.66± 0.01 | 13,33± 0.01

tox+++ | 3 | 10,00± 0.01 | 21,33± 0.01 | 26,00± 0.01

tox++++ | 7 | 1,00± 0.01 | 14.00± 0.01 | 18,00± 0.01

Вивчались антагоністичні властивості 12 виділених видів мікроорганізмів-антагоністів щодо 12 аутоштамів Corynebacterium diphtheriae.Середні зони затримки росту при одночасному посіві складали 6.53± 0.01 мм;

через 24години- 13,35± 0.01мм;

через 48 годин - 16.00± 0.01мм.

При вивченні антагоністичних властивостей 12 виділених видів мікроорганізмів щодо еталонного штаму Corynebacterium diphtheriae зона затримки росту при одночасному посіві складала 2,47 ± 0.01мм;

через 24години- 7,69 ± 0.01мм;

через 48 годин - 10.07 ± 0.01мм.

Тобто можна спостерігати набагато сильніший прояв специфічної дії антагоністів, виділених з однієї екологічної ніші з Corynebacterium diphtheriaе, ніж до еталонного штаму збудника . Даний факт підтверджує наявність багатофакторних біологічних, генетичних. біохімічних, часових зв’язків між мікроорганізмами- членами одного біоценозу ,а також між мікрофлорою та макроорганізмом .

Висновки

1.Бактеріологічно обстежено 36 осіб , що були бактеріоносіями Corynebacterium diphtheriaе, а також хворими на дифтерію на предмет виявлення мікробного антагонізму до збудника. Серед бактеріоносіїв антагонізм виявлено в 56%.У хворих на середньо-важку та легку форму хвороби антагонізм мікроорганізмів до збудника виявлено в 25%, а при обстеженні хворих на тяжку форму дифтерії антагонізму виявлено не було.

2.Виділено 12 видів мікроорганізмів- антагоністів Corynebacterium diphtheriaе.

3.При вивченні дії Lactobacillus species на штами Corynebacterium diphtheriaе, виділені від бактеріоносіїв, хворих на важку, середньо-важку та легку форми дифтерії дещо активнішим був прояв антагонізму до штамів, виділених від хворих на важку форму хвороби при підсіві через 48 годин .

4.При вивченні антагоністичної дії Lactobacillus species на штами Corynebacterium diphtheriaе з різним проявом токсигенності дещо більшими були зони затримки росту у токсигенних збудників.

5. При порівнянні активності 12 антагоністів до штамів Corynebacterium diphtheriaе, виділених з однієї екологічної ніші і до еталонного штаму збудника значно сильнішою була дія на аутоштами, що підтверджує факт наявності біологічних, генетичних, біохімічних часових та інших зв’язків між членами одного біоценозу.

Література

Марушко Ю.В., Кігель І.Ф., Романська А.М.Вивчення мікробного ценозу мигдаликів у здорових та часто хворіючи дітей.//Мікробіологічний журнал.- 1999.-т.61.-№2.-с.74-80.

ФедоровськаЄ.А., НемировськаЛ.І.Взаємозв’язок мікробних екосистем та імунітету людини.// Мікробіологічний журнал.-1999.-т.61.-№5.-с.85-93.

Кігель І.Ф. Новий бактерійний препарат „АФ” на основі молочнокислих бактерій та його біологічні властивості.//Мікробіологічний журнал.-2000.-т.62.-№3.-с.5-8.

Костюк О.П.,Чернишова Л.І.,Волоха А .П .Фізіологічні та терапевтичні властивості лактобактерій.// Педіатрія.-1998.-№1.-с.71-76.

Salmiken S.,Tanaka R. Role of cultured and cultureontaining dairy productsand probiotic bacteria in health and disease.// IDF Nutrition News letter.-1996.-№5.-р.32-34.