Шампанські та ігристі вина насичені двоокисом вуглеводню. Він збуджує дихальний центр і стимулює кровообіг, розширює судини мозку.

Серед летких речовин, що утворюють букет вина, — ефірні олії, складні ефіри, альдегіди. Вони не тільки приємно пахнуть, а ще й знижують кров'яний тиск, тонізують нервову систему. Максимальна доза вина обмежена саме кількістю спирту, що в ньому міститься. Доведено, що здорова доросла людина не повинна випивати за день більше 400-600 мл виноградного столового вина з 10-градусним вмістом алкоголю. Для міцніших вин норма, природно, менша. Очевидно, треба брати до уваги стан людини, звички, комплекцію тощо.

Лікувальні властивості вина знали і використовували в давнину Гіппократ, Цельсіус та ін. Сучасна медицина також застосовує енотерапію (винолікування).

Книга «Вино як харчування і ліки» С. Лучіа отримала високу оцінку лікарів ,США. У Франції лікар Ейло написав енотерапевтичний кодекс.

Лікарі знають, що вином іноді можна замінити сильнодіючі препарати, які спричинюють побічні реакції у хворого.

Для підтримання ослабленої серцевої діяльності добре вживати легкі білі вина, особливо шампанське. При розладах шлунка корисні червоні вина з великою кількістю дубильних речовин. Червоні столові вина рекомендують також при анемії — до двох склянок на день, під час їди. При атеросклерозі призначають сухі білі вина з мінеральними водами (до півлітри на день). При авітамінозі можна пити будь-які вина, а при переломах чи захворюваннях кісткового апарату — ті, що містять багато мінеральних речовин. Грип, бронхіт, запалення легенів лікують глінтвейном — гарячим червоним вином з цукром.

Навіть розведене наполовину водою виноградне вино може вберегти від кишкової інфекції, воно вбиває збудників тифу за кілька хвилин. При загостренні туберкульозу корисне червоне столове вино, в .невеликих дозах: воно не тільки згубне для бацил, але й збуджує апетит. Виснаженим і слабким хворим дають по декілька ложок на день портвейну чи мадери.

Звичайно, є і протипоказання. Вино не можна вживати при хворобах нирок, печінки, виразці шлунка, багатьох інших захворюваннях. Лікуватися ним можна тільки за рекомендацією лікаря, який визначить тип вина, порядок приймання і міру. Як зауважив лікар і філософ Парацельс, лише міра визначає, бути речовині шкідливою чи корисною.

Міфи про алкоголь та інші наркотики, поширені в середовищі неповнолітніх.

Міф перший.

Проблеми з алкоголем мають лише “примітивні люди” з суспільного дна чи поганого середовища.—

У дійсності, алкоголіком може стати будь-яка людина незалежно від

інтелекту, освіти чи соціального походження.

Міф другий.

лкоголіками стають діти тільки з алкогольних сімей, а нормальній “помірковано питущій” сім'ї це не загрожує.—

У будь-якій сім'ї навіть перша доза алкоголю, вжита дитиною випадково чи з «лікувальною» метою, або внаслідок легковажності батьків, може стати «стартовою» в розвитку алкоголізму. Це відбувається у тих випадках, коли організм людини має біологічні передумови до захворювання алкоголізмом бо коли в нього відсутня захисна реакція на передозування алкоголю.

Міф третій.

Алкоголь може бути ліками від фізичних недуг.

У більшості випадків замість того, щоб боротися з хворобою, організм втрачає енергію на боротьбу із наслідками алкогольного отруєння. Так, Гоголь може на деякий час зняти біль, але він не лікує.

Міф четвертий.

Алкоголь — це дієві ліки проти стресу, озлоблення, самотності, поганого настрою, підвищення самовпевненості.—

З його допомогою можна лише на якийсь час втекти від проблеми, вгамувати біль. Справжньої причини стресу він не ліквідує. Озлоблення тільки інколи стає меншим, тому що в стані сп'яніння на деякі речі можна подивитися по-іншому. Але для цього часом достатньо просто перечекати день.

Міф п'ятий.

З «міцною головою» можна пити спокійно.—

«Міцна голова» збільшує ризик узалежнення, бо дає можливість пити алкоголь у великій кількості, завдаючи шкоди організму та психіці. Це одне з особливо небезпечних переконань. Ті, що можуть багато випити, а їх не нудить і не хитає, особливо ризикують і повинні обережно вживати алкоголь. Міф шостий. Вживання алкоголю — це ознака сили, мужності, дорослості. —

Дорослий не той, хто каже «так», коли йому пропонують келих вина, а той, хто спокійно, з відчуттям власної гідності вміє сказати «НІ».

Міф сьомий.

Одно-дворазове вживання наркотики є безпечним.—

Навіть тоді, коли людина це робить вперше, можуть проявитися прихо-вана вада серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку, серцевому м'язі, що веде до раптової смерті. Особливо це стосується тих, хто часто хворів застудними захворюваннями, у кого спостерігаються хвороби шлунково-кишкового тракту, порушення у роботі нирок, печінки, серця.

Міф восьмий.

Друзі завжди підкажуть безпечну норму вживання наркотики. >

Абсолютно безпечної дози наркотика не існує. Навіть доза його введення лікарями за життєвими показами залежить від індивідуальної спроможності людини переносити психотропні (наркотичні) речовини.

НІКОТИН І НІКОТИМАНІЯ

урці щорічно «викурюють» в атмосферу 720 т синильної кислоти, 384000 т аміаку, 108000 т нікотину, 600000 т дьогтю і понад 550000 т чадного газу та інші складові тютюнового диму.

Японські експерти, досліджуючи вплив нікотину на людей на прикладі автомобілістів, виявили, що куріння щорічно стає причиною 1—2% усіх автомобільних аварій, а французькі спеціалісти впевнені, що ця цифра досягає 5%. За даними Г. Шаяхматова, частота порушень правил дорожнього руху курцями на 14% вища, ніж тими, що не курять. Сльозовиділення від тютюнового диму не тільки відволікає увагу, але й знижує гостроту зору. Крім того, коли водій постійно курить, то на внутрішньому боці шиби кабіни автомобіля утворюється наліт, який зменшує прозорість і погіршує видимість.

При викурюванні однієї сигарети звужується поле зору, порушуються кольоровідчуття і сприйняття червоного і зеленого кольорів, знижується зорове сприйняття інформації приладів на 20%, зменшується швидкість рухових реакцій на 25%,