У тютюнових листках, крім нікотину, є ще 11 отруйних алкалоїдів. Найважливіші з них — норнікотин, пікотирин, піко геїн, нікотимін. Нікотин, на відміну від інших алкалоїдів, не має жодних лікарських особливостей. Нікотин, як і інші алкалоїди, породжує пристрасть до нього.

Тютюн діє насамперед на вегетативну нервову систему, яка регулює най-важливіші функції організму, наприклад, діяльність серця, функціонування шлунково-кишкового тракту.

Тютюновий дим негативно впливає на функції центральної нервової системи і її вищого відділу — кори великих півкуль головного мозку. Цей відділ найбільш чутливий до надлишку вуглекислого газу та дії інших тютюнових отрут.

У малих дозах нікотин діє збудливо на центральну нервову систему, посилює секреторну функцію слинних залоз; частішає дихання і підвищується кров'яний тиск. Великі дози нікотину призводять до пригнічення діяльності нервової системи і до її паралічу, до зупинення дихання і серця.

Під впливом нікотину виникають зміни кровоносних судин головного мозку. Втрачається їх еластичність, стінки насичуються холестерином і різними солями (вапнування), внаслідок чого погіршується кровопостачання головного мозку, що також негативно впливає на розумову діяльність.

Порушення балансу вітаміну С в організмі також негативно впливає на центральну нервову систему. Вітамін С руйнується під дією тютюнової отрути, а дефіцит його призводить до погіршення пам'яті й підвищення втоми.

При напруженій м'язовій роботі м'язи і мозок постійно вимагають при-пливу насиченої киснем артеріальної крові. Ця потреба у робітників-курців задовольняється не повністю, тому у м'язах швидше розвивається втома. М'язова сила зменшується на 1,5%, через 10—15 хв. настає втома, координація рухів знижується на 25%.

Отруєння тютюном являє собою складну форму хронічного отруєння, яке призводить до серйозних наслідків для різних органів і систем людського організму. Куріння в юному віці відбивається вкрай несприятливо на загаль-ному стані організму, який розвивається. Гальмується процес статевого дозрі-вання, сповільнюється ріст, погіршується розвиток грудної клітки і мускулату-ри, шкіра втрачає еластичність і свіжість, рано з'являються зморшки. Молоді курці відрізняються блідістю не тільки через спазми кровоносних судин, але й внаслідок характерної для нікотиноманії анемії (недокрів'я). У юних курців набагато швидше, ніж у дорослих, розвивається так званий неврозоподібний синдром, який виражається у постійному головному болі, особливо при розу-мовій праці, у швидкій втомлюваності і зниженій працездатності, в послаблен-ні пам'яті і зниженні концентрації уваги і розладі сну, втраті апетиту і порушен-ні статевої діяльності. Біохімічний механізм дії нікотину добре вивчений. Під його впливом надниркові залози виділяють гормони — адреналін і норадреналін, які посилюють серцеву діяльність, підвищують кров'яний тиск. Спо-чатку це досягається за допомогою невеликих доз нікотину, але прискорення його знешкодження організмом змушує курця взяти наступну цигарку, щоб відновити бажаний настрій.

Нікотин змінює процес обміну речовин у нервових клітинах, імітуючи Дію норадреналіну і ацетилхоліну при перенесенні нервового імпульсу між клітинами: він спочатку їх стимулює, а потім пригнічує.

Протилежно спрямовану дію нікотину на нервову систему підтверджують і курці. Одні вважають, що цигарки діють на них збуджуюче, інші — заспокійливо.

Фізична і психічна залежність від нікотину розвивається значно швидше, ніж від алкоголю. Але на відміну від алкоголізму та наркоманії, нікотиноманія не призводить до деградації особистості. Якраз це робить куріння цигарок заразною хворобою, яка руйнує здоров'я людини.

Останнім часом куріння, на жаль, поширилося й серед жінок. Жіночий організм надзвичайно чутливий до шкідливого впливу тютюнового диму; в ньому швидше, ніж у чоловічому, настають, хворобливі зміни. Особливо недопустимим є куріння для вагітних жінок. У переважній більшості випадків саме в таких жінок спостерігаються викиди, передчасні полога; діти народжу-ються слабкі, з малою вагою. Відзначено також часті випадки смертності серед новонароджених у перші дні й місяці життя.

Серйозну тривогу викликає, так зване, «пасивне куріння», тобто вдихання тютюнового диму некурцями. На жаль, ті, хто палять, або не усвідомлюють шкоди, якої завдають оточуючим, або не хочуть з цим рахуватися. Особливо шкідливим є перебування в задимленому приміщенні; вдихання тютюнового диму протягом однієї години рівносильне випалюванню чотирьох цигарок.

Негативний вплив тютюнового диму на організм людини зумовлений насамперед вмістом у димі нікотину, ароматичних вуглеводнів, окису вуглецю. Нікотин легко всмоктується слизовою оболонкою порожнини рота та верхніх дихальних шляхів. Окис вуглецю подразливо діє на слизову; викликаючи її хронічне запалення, завдає величезної шкоди серцю курця. В сполуці з гемо-глобіном крові він утворює карбоксигемоглобін і перешкоджає припливові кисню до тканин. А киснева недостатність, в свою чергу, веде до відчуття нестачі повітря, задишки, швидкої втомлюваності.

Під впливом тютюнового диму слизова оболонка стає сухою, часто набря-кає. На твердому піднебінні, язиці, слизовій щік з'являються білі плями лейкоплакія, що є результатом постійного впливу тютюну.

Усі ці зміни, поступово нагромаджуючись, призводять до серйозних пору-шень у функціонуванні різних органів. Лише тоді, коли захворювання набирає тяжкого характеру, курець змушений кинути цигарки.

Проте неприємні відчуття, сильний потяг до тютюну можуть переважити бажання кинути палити. Тому курець повинен психологічно усвідомити необ-хідність такого кроку, його благотворний вплив і на самого себе, і на тих, хто його оточує. В цьому необхідна підтримка близьких і друзів, їх співчутливе Ставлення до бажання курця покінчити зі шкідливою звичкою. Велику