У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


жовтувато – білуватою роговою масою, що нагадує мазь. Наявне густе липке виділення з неприємним запахом. Може звиразковуватись.

Лікування проспірин (на 1 ін’кцію 50 – 100 мг внутрішньом’язеві, на ??? 2,0 – 2,5 г); антбіотики.

Місцево – примочки з розчином фурациліну, перманганату калія.

Після усунення гнійного виділення здійснюють кріодеструкцію.

ІІІ. Базально-клітинний рак (базаліома)

Захворювання виникає переважно у людей старше 50 років.

Клінічні форми.

поверхнева. Пухлинна. Виразкова. Пігментна. Склеродермоподібна.

Поверхнева форма має вигляд обмеженого враження, овальної, округлої або непрвильної форми. По периферії наявні дрібні, щільні, блискучі при боковому освітленні пухлиноподібні елементи, що зливаються між собою і утворюють припіднятий над поверхнею шкіри валикоподібний край з незначним западінням в центрі. Колір пухлин набуває темно-рожевого, коричневого, сіруватого, а при пігменних формах – синюватого, фіолетового забарвлення.

Вогнища враження можуть бути солітарними або множинними. Як варіант поверхневої форми виділяють саморубуючу, або педжетоподібну базаліому, що характеризується периферичним ростом вогнища враження, в центрі якого формується зона атрофії, а по периферії – ланцюжок дрібних, щільних, ??? подібних елементів. Такі вогнища можуть досягати значної величини (їх діамер 5 – 7 см і більше).

Пухлиноподібна форма базаліоми характеризується виникненням поодиноких елементів, діаметр якого поступово (на протязі декількох років) збільшується, досягаючи 1,5 – 2 см, він має округлк форму, блідо-рожеве або застійно-рожеве забарвленння. Поверхня такої пухлини може бути гладкою з вираженим ??? в деяких випадках центральна частина пухлини покрита сіруватими щільними лусочками. Іноді пухлиноподібне утворення значно виступає над поверхнею шкіри, розміщується на ніжці. Якщо їх декілька, вони можуть зливатись, утворюючи конгломерат.

Виразкова форма базаліоми може виникнути як первинний варіант пухлини або бути наслідком подальшого розвитку поверхневої або пухлиноподібної форми новоутворення. Характерні клінічні ознаки виразкової форми базаліоми – невеликих розмірів кратероподібне звиразкування і масивна, спаяна з підлеглими тканинами основа, яка значно біільше за саму виразку. Таку форму виразкової базаліоми виділяють під азвою “ulcus rodens”. Пухлина руйнує підлеглі тканини, росте в глибину і по пермферії (ulcus terebrans). При локалізації в області очей, вилиць пухлина може привсти до летального кінця.

При пігментній формі наявна дифузна пігментація вогнища враження.

Рідко зустрічається склеродермоподібна форма базаліоми, яка має вигляд щільної білуватої бляшки з дещо приіднятими краями. Зазвичай така форма розвивається дуже повільно.

Диференційна діагностика.

Поверхневу солітарну форму базаліоми слід диференціювати від:

Себорейного кераозу, при якому вогнище довгий час не змінюється крім наростання керозних кірок, що легко знімаються; по його периферії не виявляються пухлиноподібні елементи – як арактрні для базаліоми. Червоного вовчаку, допомагають амнестичні дані (рецидиви червоного вовчаку в весняно-літній час), а також клінічні особливості вогнища вражіння, що характеризуються периферичною зоною еритеми, в центрі якої на фоні атрофії можуть бути залишки фолікулярного гіперкератозу. Хвороби Боуена, при якій вогнище враження має нерівні обриси і яскраву картину: ділянки рубцевої атрофії поєднуєтья з вираженим гіперкератозом і ерозивно-виразковимизмінами.

Поверхневу можинну форму слід диференціювати від:

Дисемінованої форми ліпоїдного некробіозу, який характеризується плоскими, округлими або овальними бляшками рожево-жовтого кольору з зоною еритеми по периферії незначним потовщенням або аторофією в центрі. Синдрому Горміна-Гольца – спадково обумовлене захворювання, що супроводжується множинними невоїдними базагіомами, які виникають з народження або в молодих людей і поєднуються з вадами розвитку (кістозні утворення в кістках щелепи, ребер).

Склеродермоподібну форму базагіоми диференціюємо з:

Обмеженою скледермією, при якій характерні великі вогнища враження в вигляді щільних бляшок з правильними обрисами, восковидним або рожево-ліловим забарвленням і з зоною застійна еритеми по периферії. Після регресу залишається атрофія з гіпер- або депігментацію. Склероатромічним ліжпом –вонища множиннні, поверхня запавша і має вигляд зморщеного папіросного паперу.

Пігментну форму диференціюєм з:

Злоякісною меланомою, якій часто передує ??? Дюбрея, блакитний невус або гігантський бородавчастий пігментний невус, характеризується швиким перебігом і метастазуванням. Орієнтовним діагностичним тестом злоякісної меланоми є ізотопний метод з радіоактивним фактором (34 р).

Пухлинна солітарна форма базагіоми. Диференціюєм з:

Кератоанантомою, для якої характерна циклічність розвитку (стадія росту, стабілізації, регресування), можливе самовільне вилікування.

Пухлинна множинна форма базагіоми. Слід дифернціювати з:

Трихоепітеліомою, яка значно менша, елементи згруповані. Циліндромою, виникає у жінок молодого віку і у дітей. Локалізується на волосистій частині голови, досягає великих розмірів, мономорфна.

Виразкову форму слід диференціювати від:

Тоскоклітинного раку шкіри, яка відрізняється відстністю улюбленої локалізації, швидким ростом і метастазуванням.

Лікування при солітарній пухлиноподібній формі ефективно висічення вогнищ вражень з захопленням видимо здорової шкіри на 0,5 – 1 см, можливе затосування променів неодимового лазера.

При виразкових глибоко проникаючих формах захворювання, що розміщуються біля основи нос, перморбітально, в навколовушній ділянці слід поєднувати місцеве лікування з проспідіном (внутрішньо-м’язево або внутрівенно, початкова доза – 50мг, її поступово збільшують до 100 – 200 мг/добу (на курс лікування 3 – 4 г). Після введення простідіну здійснюють кріодеструкцію пухлини з експозицією 3 хв двічі з розмороженням і обов’язковим захопленям ззовні незміненої шкіри на відстані 0,5 – 1 см. Через 2 тижні лікування повторюють з тією ж експозицією. Рану на місці некрозу тканин змочують розчином перманганату калію, призначають мазі з антибіотиком.

При склероподібній формі крім хіміотерапії роблять ін’єкції лідази по 64 ОД через день (всьго 10 -15 ін’єкцій). Обколюють вогнища інтефероном по 1 –2 млг МО щоденно.

В комплексних методах лікування слід викоритовувати висічення (електрохірургічне) пухлини в межах здорової тканини з пластичним закриттям дефекту, поменеве лікування, рентгенотерапія, доцільна в тих випадках, коли інші методи лікування неефективні або є несприятлива локалізація пухлини (кут ока, завушна сладка, основа носа).

Плоскоклітинний рак (cancer peanocellelare).

Плоскоклітинний рак виникає головним чином у осіб старше 50 років, частіше у чоловіків. Локалізація може бути різною, але переважно вражаються покриті


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14