Так, понад 60% респон-дентів (курців серед них 37%) вважають за доцільне заборо-нити рекламу тютюнових виробів. Переважна більшість як курців (82%), так і некурців (71%) згодні з тим, що держава повинна поставити заслін контрабанді і незаконній торгівлі тютюновими виробами. На запитання: «Як, на ваш погляд, мають захищатися права некурців?» 58% респон-дентів відповіли: «Шляхом за-борони куріння на робочих місцях усередині приміщень», 54% — «Забороною куріння в публічних місцях» і 40% -«Сіворенням вільних від куріння зон». До речі, останнє — досить ефективний захід. Приміром, оголошення аеро-порту в Мюнхені зоною, вільною від куріння, і виділен-ня для курців спеціальних, не дуже зручних місць — біля ту-алету, на східцях тощо — знач-но зменшило кількість тих, хто «димить». Знайомі курці скар-жилися, що в таких умовах ку-рити було «не в кайф», і вони намагалися утриматися.

Крім того, опитані Схвалю-ють й інші силові методи: різні санкції, підвищення цін, підви-щення вікового цензу на про-даж тютюнових виробів і обме-ження за професіями. «Учителі та лікарі не повинні курити» — вважає мало-людей.

68,9 % опитаних назвали себе некурцями, 31% — курця-ми з різним стажем і інтенсив-ністю куріння. Більшість почали курити в студентські роки і в армію, а 9% зізналися що спробували сигарету ще в школі.

Найбільше курців серед військових, підприємців та ро-бітників у віці від 18 до 29 років, які мають стаж куріння до п'яти років. Якщо говорити про інтенсивність куріння, то найбільше сигарет за день ви-курюють 30-49-річні військові, робітники, а також безробітні.

Про шкідливий вплив тю-тюну на здоров'я знають понад 95% опитаних, однак довіряють такій інформації трохи більше 60%. Більш недовірливі чоло-віки, особливо коли йдеться про вплив диму на некурців. Але знати - не означає усві-домлювати. Лише 14% курців розуміють, що свідомо шкодять своєму здоров'ю: інші вважа-ють, що 10 сигарет на день заш-кодити не можуть.

Звісно, практично всі курці впевнені, що за необхідності можуть легко позбутися шкідливої звички. Головною рушійною силою тут може ста-ти страх — переконана пере-важна більшість опитаних. Тільки 6% респондентів — усі у віці до ЗО років — вважають досить продуктивною; пропа-ганду здорового способу жит-тя, формування моди на «не-ку ріння».

Що ж стосується різноманітних антитютюнових кам-паній, то більшість із проведе-них в Україні визнані непро-фесійними і малоефективними. Головна причина, на думку респондентів, у тому, що держава не зацікавлена в зменшенні обсягів продажів тютюнових «виробів. Міліція, зобов'язана стежити хоча б за тим, щоб сигарети не продавали непов-нолітнім, своїх обов'язків не виконує. А ціни на тютюнові вироби досить низькі, до того ж сигарети продають поштуч-но, і вони практично доступні кожному підлітку.

Тож реальні кроки — забо-рона реклами тютюну, створен-ня вільних від куріння зон, за-хист прав некурців і навіть об-меження продажу сигарет не-повнолітнім — ми почнемо ро-бити ще не скоро. Навіть якщо її ратифікуємо міжнародну конвенцію найближчим часом. Адже відомо: щоб закон по-справжньому працював, він повинен стати нормою поведін-ки в суспільстві — тоді ніхто, приміром, не обурюватиметься, якщо громадянина, котрий ку-рить на зупинці чи в кафе, буде притягнуто до відповідаль-ності.

Напередодні Міжнародного дня некуріння, який традиційно відзначається у третій четвер ли-стопада, розвинені країни світу навви-передки «рапортували» про свої досяг-нення у справі "боротьби з курінням. Ірландія, що запровадила заборону на куріння у своїх знаменитих пабах на по-чатку домоглася на 16% скорочення обсягів продажів сига-рет. У Нью-Йорку, який зважився на цей захід ще 2003 року, доки що скромніші результати — 13%. Зате в Каліфорнії, — а вона ще 1998 року запровадила забо-рону на куріння в барах і ресторанах, а недавно — на пляжах, — споживання си-гарет зменшилося на 60%. а куріння — на 27%. Саме каліфорнійці найретельніше підрахували збитки, яких зазнає система охорони здоров'я штату, ліку-ючи захворювання, пов'язані з курін-ням, і втрату продуктивності праці, вик-ликану тим самим чинником. У першо-му випадку це становило 15,8 млрд. дол. на рік, у другому - 5,7 млрд. На ліку-вання захворювань, пов'язаних із курі-нням, розвинені країни світу витрача-ють близько 15% бюджету охорони здо-ров'я. Можливо, саме ця «арифметика» примусила владу Шотландії подвоїти ті З млн. фунтів стерлінгів, які виділяють-ся нині на кампанію підтримки прий-няття аналогічних законодавчих актів на її території. У Шотландії курить 31 % населення, тоді як у всьому Сполуче-ному Королівстві — 26% (а ще ж ЗО років тому курив кожен другий англієць!). Тому шотландці по минуть чекати 2008 року (з цього року Вели-кобританія планує запровадити заборо-ну на куріння в усій країні), а кваплять-ся зробити це вже 2006-го.

Україні ж до таких успіхів поки Ідо дуже й дуже далеко. Хоча і в нас, як виявилося, теж не сиділи склавши руки. Наша країна все ж таки підписала Рам-кову конвенцію щодо контролю за тю-тюном. Інститут «Відкрите суспільство» у співпраці з «Міжнародним фондом відродження — Київ» та Фондом «Відкрите суспільство — Литва» прове-ли в Києві міжнародний семінар «Ство-рення партнерських відносин для конт-ролю споживання тютюну». У школі охорони здоров'я Києво-Могилянської академії відбулася презен-тація книга Тетяни Андрєєвоі та Кос-тянтина Красовського «Тютюн і здоро-в'я». А ще Верховна Рада 4 листопада відхилила законопроект «Про охорону здоров'я населення від шкідливих