«Маленький білий рабовласник»

У всьому світі боротьба ? курінням триває вже не перше століття. У Росії, наприклад, у XVII столітті вперше впійманого на курінні присуджували до 60 ударів кийками, а вдруге - йому вирішали ніздрі. Але вже у XX столітті сигарети були включені в солдатський пайок багатьох армій світу, внаслідок чого кількість чоловіків-курців сягну-ла 70-80%.

Нагромадження наукових фактів, що свідчать про непоправні збитки, яких завдає здоров'ю «маленький білий ра-бовласник» (так назвав сигарету Генрі Форд), сягнуло критичної величини, переваживши численні фальсифікації та дезінформації з боку тютюнових кон-цернів, тільки в середині минулого сто-ліття. Але перелом у громадській думці, що, власне, і привів до вживання заходів, які обмежують поширення тютюну, стався в розвинених країнах світу лише 20-30 років тому, після того, як було незаперечне доведено, що пасив-не куріння також завдає непоправної " шкоди здоров'ю.

Список захворювань, які викликаються чи перебіг яких загострюється курінням, налічує вже понад 100 найме-нувань. Більшість їх докладно описано у книжці «Тютюн і здоров'я». Серед них — рак, інфаркт міокарда, інсульт, діабет, виразкова хвороба, періодонтит, катаракта, ниркова недостатність та ба-гато інших захворювань. Насамперед — психіатричних. Власне, куріння саме по собі часто є ознакою психічної патології, але нерідко виступає і причиною низки сі психічних розладів. А ще курці гірше бачать, гірше чують, швидше втратить зуби і лисіють, у них гірше гояться рани тощо. Кожна викурена сигарета скорочує їхнє життя на 5—10 хвилин. Але, попри це, величезна армія курців жертвує своїм здоров'ям і грошима задля чергової затяжки і роблять цей вибір, як стверджують тютюнових концернів вільно і усвідомлено.

Наскільки останнє твердження відпо-відає істині, нині з'ясовувати немає сен-су. Адже значно важливіше інше питан-ня — жертви «пасивного» куріння також піддаються підвищеному ризику розвит-ку раку легень (на 20—30%), інфарктів ( (25—35%), інсультів (до 80%). І при цьо-му про якусь свободу вибору з їхнього боку не йдеться. Точніше, не йшлося до останнього часу. Зате тепер у більшості цивілізованих країн розпочато заходи із захисту некурців від тютюнового диму. І результати не забарилися.

Епідемія та її стадії

Аналіз динаміки споживання тютю-нових виробів у різних країнах світу дозволив ученим висунути епідеміоло-гічну теорію поширення куріння і навіть виділити в ньому чотири стадії. Розви-нені країни світу, як видно з графіка, переживають уже спад тютюнокуріння, а ось Україна перебуває нині між дру-гою та третьою стадіями. За даними 2000 року, у країні зараз курять 58% чоловіків і 14% жінок. При цьому саме в останній категорії населення частка курців зростає особливо швидко. Якщо йти «торованим» шляхом бідних відста-лих країн, то нам, судячи з усього, до-ведеться ще пережити і зростання част-ки курців, особливо жіночої статі, і зро-стання смертності серед них. Якщо ж скористатися з можливості повчитися на чужих помилках, то можна буде уникнути багатьох непотрібних і без-глуздих смертей, покалічених страждан-нями багатьох років, життя, перетворених на отруйний, дим грошей. Адже ті країни, котрі вже подолали цей сповне-ний втрат і злигоднів шлях, охоче діляться з нами своїм досвідом, як ус-пішним, так і сумним. У процесі робо-ти над своєю книжкою Тетяна Андрєєва і Костянтин Красовський викорис-тали 1100 найменувань літературних джерел, більшість яких була опубліко-вана впродовж останніх п'яти років.

Не боротися, а перемагати

Західні медики уже впевнено набирають статистику, що свідчить не тільки про те, як згубно на здоров’я впливає куріння, а й про, як благотворно позначається відмова від куріння. Якщо куріння призводить до зменшення тривалості життя курця на 15-20 років, тому відмова від куріння особливо якщо це відбулося до 35 років “повертає” від п’яти до десяти років. Цей питв, як свідчать фахівці, виявляється значно сильнішим стимулом кинути курити ніж тільки страхаюча інформація.

На дорослих і освічених людей така статистика справляє досить сильне вра-ження. Але ж курити починають пере-важно підлітки. При цьому, як свідчить світовий досвід, більшість спеціалізованих програм боротьби з підлітковим ку-рінням нерідко викликають прямо протилежний ефект, чим віртуозно користуються представники тютюнових компаній.

Один із небагатьох винятків із цьо-го правила — введення спеціального пункту, який забороняє куріння, до статуту престижних навчальних закладів. Про таку практику, що існує в кращих американських коледжах, розповів на прес-конференції Костянтин Красовський, і відразу ж виникла ідея поширити її й на Києво-Могилянську академію. Втім, можливо, квапитися з і цим не слід, адже добре відомі випадки, коли замість повільного і впевне-ного руху вперед робилася спроба «стрибнути», у результаті чого весь процес або буксував, або відкочував-ся назад. Якщо вже вводити пункт, який забороняє куріння, то, наприк-лад, не у всій академії відразу, а лише в межах Школи охорони здоров'я та Школи соціальної роботи. Адже ви-пускникам якраз і доведеться визна-чати політику України в цих галузях, і дуже важливо, щоб ця політика вия-вилася бездимною.

Бібліографія

Мучник Ю. Куріння та його наслідки // Відкритий світ – 2004 №13-16 ст. 156.

Чала М. Роль учителя у формуванні життєвої концепції учнів // Відкритий світ – 2004 №13-16 ст. 162-163.

Коршунова Є. Досить курити: Сучасній молоді для роздумів// Відкритий світ – 2004 №13-16 ст. 157, 159.

Задорога І. Від соски до цигарки.// Вечір. Київ – 2003 – 24 липня (№106) – с.4.

Кацурак В. Тютюн – твій лютий ворог // Паросток – 2000 №1 С.56-57.

Горбовий М. Тютюн