величина і функції язика в період ембріонального розвитку порожнини рота.
Справжня прогенія
Справжня прогенія е однією з найтяжчих форм аномалій щелеп не тільки по своїй клінічній і морфологічній характеристиці, але і по важкостям, які виникають при її лікуванні. Клінічна картина при С.П. характеризується лицевими зубними і іншими ознаками.
Гнатичні ознаки у більшості хворих при цій формі прогенії виражаються довгим і широким тілом нижньої щелепи. Відростки щелепи можуть бути також подовжені, або укорочені. Верхня щелепа при С.П. має нормальні розміри. Якщо ж вона розташована в черепі дистально, то посилює прогенічне співвідношення щелеп.
Лицеві ознаки при С.П. характерні: при зовнішньому огляді хворих в першу чергу звертає на себе увагу порушення форми обличчя. При огляді в профіль помітно різке виступання підборіддя і нижньої губи вперед, збільшення кута щелепи. Нижня третина обличчя збільшена, а середня западає разом з верхньою губою. Ці ознаки, порушуючи естетику, роблять людину старше свого віку і можуть бути причиною порушення психіки.
Зубні ознаки при С.П. завжди чітко виражені. Нижня щелепа розташовується попереду від верхньої, зубна дуга її ширша верхньої, чим і пояснюється характер змикання не тільки передніх, але й бокових зубів. Для передньої групи зубів характерне зворотнє перекриття від невеликого з наявністю контактів до глибокого з щілиною між передніми зубами в положенні центральної оклюзії.
Порушення функції слід в першу чергу бачити в зміні діяльності жувальних м’язів в зв’язку з перевагою шарнірних рухів нижньої щелепи. Це одночасно і є причиною порушень функції височно-нижньощелепного суглобу. В багатьох хворих з прогенією спостерігається остеоартрози височно-нижньощелепного суглоба, які проявляються у вигляді хрустіння, шуму і інших ознак. Порушення функції виражається також зміною мови, функції язика.
Несправжня прогенія (верхня мікрогнатія)
В ортодонтії довго господарював принцип, згідно якого аномалії класифікувались по зовнішньому вигляду і характеру змикання зубних рядів. Звідси і з'явився термін "прогенія". Коли ж стало ясно, що при деяких прогенічних співвідношеннях зубних рядів нижня щелепа має свої звичайні розміри, а зворотнє перекриття передніх зубів пояснюється недорозвиненістю всієї верхньої щелепи, ввели термін "несправжня прогенія".
Причинами даної аномалії є раннє видалення молочних зубів або адентія постійних, травми, атипове положення зародків верхніх різців, вроджені розщелини верхньої губи.
При передній несправжній прогенії ділянка верхньої щелепи з різцями і іклами потовщена,всі верхні різці встановлюються з піднебінним нахилом, а нижні виявляються спереду верхніх. Між ними зберігається контакт, тому на вестибулярній поверхні верхніх різців виявляються площадки стирання.
Вимушений прикус
Вимушений прикус є різновидністю несправжньої прогенії, який розвинувся внаслідок звички висовувати нижню щелепу вперед. Цю форму несправжньої проогенії називають ще суглобною. Причиною вимушеного прикусу часто є бугорки молочних ікол, які не стерлися до зміни зубів. Вони заважають правильному змиканню зубів, що заставляє дитину висоввувати нижню щелепу вперед. При цьому відбувається пристосування суглоба і м’язів до нового положення щелепи і відповідно формується лицевий скелет. На відміну від інших форм прогенії при вимушеному прикусі в стані спокою нижня щелепа приймає нормальне положнення,а при змиканні зубних рядів висовується вперед. Крім цього, хворий може зімкнути зуби так, що ріжучі краї їх сходяться встик (може відсовувати нижню щелепу назад). Цей функціональний тест дозволяє визначити різновидність прогенії. Під час огляду обличчя відмічається виступання нижньої щелепи і підборіддя вперед.
Положення головок нижньої щелепи в нижньощелепних ямках при різних формах прогенії не однакове. При справжній і несправжній прогеніях головка розташовується нормально, тобто в глибині ямки. При вимушеному прикусі, обумовленої зміщенням нижньої щелепи вперед, головка займає медіальне положення.
Описані форми прогенії зустрічаються в молочному,змінному і постійному прикусах.
Глибокий прикус
Глибокий прикус є вертикальною аномалією, яка проявляється черезмірним різцевим перекриттям і відсутністю ріжуче-бугоркового контакту. Глибокий прикус може бути первинним, тобто таким,який склався під час формування зуцбних рядів і лицевого скелета, і вторинним (набутим). Первинний зустрічається як симптом прогнатії і як самостійна аномалія, другий є результатом зменшення міжальвеолярної висоти або вертикальної деформації оклузійної поверхні зубної дуги внаслідок патології зубів і їх пародонта. В відповідністю з клініко-морфологічною характеристикою глибокий прикус як самостійну аномалію слід розділити на зубоальверолярний і скелетний.
Іхтіологія і патогенез глибокого прикуса недостатньо вивчені, цю аномалію вважають дітищем нашого часу, оскільки на викопаємих черепах вона не виявлена. Виникнення глибокого прикуса зв’язують з редукцією гілки нижньої щелепи і збільшенням тонуса височного м’яза. Серед причин, які викликають аномалію, називають спадковість, порушення послідовності прорізування зубів (всі нижні зуби прорізуються раніше ніж верхні), неправильне положення зародків передніх зубів, раннє видалення зубів. Велике значення в патогенезі глибокого прикуса надають порушенню функцій жувальних м’язів.
Зубоальвеолярнип глибокий прикус
Він проявляється морфологічними порушеннями тільки в межах зубних рядів і альвеолярного відростка. Лицеві ознаки аномалії не виражені. Дещо поглиблена підборідочна складка, висота нижньої третини обличчя не змінена. Зубні ознаки аномалії виражаються відвісним положенням передніх зубів зі збільшенням глибини різцевого перекриття і відсутністю ріжуче-бугоркового контакту. Нижні передні зуби пошкоджують слизову оболонку піднебіння.
Скелетний глибокий прикус
Ця форма аномалії проявляється морфологічними змінами не тільки в межах зубних рядів, але і в розвитку лицевого скелету. Скелетний глибокий прикус виражений двома різновидностями. При першій характерний зовнішній вигляд хворого: ширина обличчя переважає над довжиною внаслідок зменшення нижньої третини обличчя. Добре розвинуті височний і власне жувальний м’язи. Кут нижньої щелепи приближується до прямого. Різко поглиблена підборідочна складка.
Зубні ознаки аномалії виражені черезмірним перекриттям передніх зубів з відсутністю ріжуче-бугоркового контакту. Глибокий прикус виявляється тільки при змиканні зубів. В стані спокою нижньої щелепи черезмірне