Друга різновидність скелетного глибокого прикусу відрізняється тим, що висота обличчя деяких хворих не зменшена, а відмічається подовженя обличчя; профіль не має ознаки аномалії.

Відкритий прикус

Відкритий прикус відноситься до вертикальних аномалій і характеризується відсутністю змикання зубних рядів в передній або боковій ділянках. Відкритий прикус, як і багато інших зубощелепних аномалій, спостерігається в молочному, змінному і постійному прикусах. Він може бути самостійною формою і як ускладнення іншої аномалії, зокрема, прогнатії або прогенії.

Причинами відкритого прикуса є спадковість, хвороби матері під час вагітності, атипове положення зародків зубів, пізнє утруднене прорізування зуба мудрості, хвороби раннього дитячого віку (особливо рахіт), порушення функції ендокринних залоз, мінерального обміну, носового дихання, функції і величини язика, неправильне положення дитини під час сну (запрокинута голова), шкідливі звички, травма, розщелини альвеолярного відростка і піднебіння.

Обличчя хворих з відкритим прикусом подовжено, має напружений вигляд. Висота нижньої третини обличчя часто збільшена. Спостерігається укорочення гілок нижньої щелепи. Підборіддя доволі масивне, але опущене донизу і здається перекошеним (відтянуте назад). Верхня губа найчастіше укорочена, вяла; нижня губа дещо напружена. Губи зовсім не змикаються і рот привідкритий або змикається з напруженням. При огляді зубних рядів видно,що передні зуби верхньої і нижньої щелеп не змикаються і між ними є щілина величиною від декількох міліметрів до одного сантиметра і більше. Ця щілина може розташовуватися між різцями і іклами при змиканні всіх інших бокових зубів. При різко виражених формах відкритого прикусу змикаються тільки другі моляри або зуби мудрості. Така щілина може бути наслідком неповного прорізування передніх зубів, недорозвитку верхньої щелепи в області міжщелепної кістки.

Для попередження виникнення відкритого прикусу велике значення мають міроприємства, які мають вплив на здоров’я матері під час вагітності, які укріплюють загальний стан організму дитини, які попереджують дитячі хвороби, особливо рахіт. Важливу роль відіграє також нормалізація мовлення, носового дихання, функції язика (переміщення його уздечки) і ковтання.

Перехресний прикус

Перехресний прикус відноситься до трансверсальних аномалій, які проявляються неспіввідношенням зубних рядів в поперечному напрямку. Перехресний прикус може бути симптомом прогенії або самостійною аномалією.

Розвиток перехресного прикусу викликається наступними причинами: спадковість,неправильним положенням дитини під час сну (сон на одному боці, підкладання руки під щоку), шкідливими звичками (сосання пальців, щік, язика), атиповим положенням зачатків зубів і їх ретенцією, рахітом, порушенням послідовності прорізування зубів, затримкою зміни зубів, відсутністю стирання бугорків молочних зубів, наявність нерівномірних контактів зубних рядів. Сприяє формуванню перехресного прикуса захворювання зубо-щелепної системи (геміатрофія обличчя, остеомієліти щелеп з пошкодженням зон росту, травми), які викликають порушення росту щелеп, анкілози висково-нижньощелепного суглоба, одностороннє укорочення гілки нижньої щелепи або її тіла.

Клінічна картина перехресного прикусу дуже різноманітна. 1.1. Ужумецкене (1967) зробила спробу систематизувати всі прояви аномалії. Вона виділяє слідуючі форми:

Перша форма - буккальний перехресний прикус.

1 .Без зміщення нижньої щелепи в сторону:

а) односторонній, обумовлений одностороннім звуженням верхнього зубного ряду або щелепи, розширенням нижнього зубного ряду або щелепи, об'єднанням цих ознак;

б) двухсторонній, обумовлений двостороннім симетричним або асиметричним звуженням верхнього зубного ряду або щелепи, розширенням нижнього зубного ряду або щелепи, об'єднанням цих ознак;

2.Зі зміщенням нижньої щедлепи в сторону.

3.Змішаний буккальний перехресний прикус - об'єднанням ознаків першої і другої різновидностей.

Друга форма - лінгвальний перехресний прикус:

1.Односторонній, обумовлений одностороннім розширенням верхнього зубного ряду, одностороннім звуженням нижнього зубного ряду або об'єднанням цих порушень;

2.Двосторонній, обумовлений широким зубним рядом або широкою верхньою щелепою, звуженою нижньою, або об'єднанням цих порушень.

Третя форма - об'єднаний (букколінгвальний) перехресний прикус.

Функціональні порушення при цій аномалії обумовлені зменшенням площі оклюзійних контактів, з зміною мовлення, прикусуванням слизової оболонки порожнини рота. Зміна оклюзії може порушувати рухи нижньої щелепи, що в свою чергу може порушувати функцію височно-нижньощелепного суставу.

Буккальний перехресний прикус без зміщення нижньої щелепи. Зубні ознаки аномалії характеризуються співпадінням середньої лінії, яка проходить між верхніми і нижніми центральними різцями, і зворотнім перекриванням бокових зубів.

Порушення змикання бокових зубів може бути різної степені, що і визначає розлад функції жування. Так, у одних пацієнтів бокові зуби змикаються однойменними бугорками, у інших щічні бугорки верхніх зубів лежать в повздовжній борозді нижніх, а в третіх спостерігається змикання різноіменними бугорками.

Буккальний перехресний прикус може бути односторонням і дфохстороннім. При першому відмічається одностороннє звуження верхнього зубного ряду або розширення нижнього, при другому - рівномірне звуження верхнього або розширення нижнього зубного ряду.

Буккальний перехресний прикус зі зміщенням нижньої щелепи. Зубні ознаки цієї аномалії проявляються в неспівпадінні середньої лінії між центральними різцями верхньої і нижньої щелеп. Бокові зуби на одній стороні змикаються одноіменними бугорками, а на другій - різноіменними. Зміщення нижньої щелепи може бути паралельно серединно-сагітальної площини і по діагоналі. В другому випадку на стороні зміщення бокові зуби змикаються по другому класу, на протилежній - по перешому класу. Форма зубних дуг порушена (звуження верхнього зубного ряду або розширення нижнього). Зміщення нижньої щелепи при буккальному перехресному прикусі може бути в складі або внаслідок порушення розвитку лицевого скелету.

Лінгвальний перехресний прикус. Ця аномалія проявляється визначеними ознаками. Середня лінія між центральними різцями може співпадати і не співпадати. Бокові зуби змикаються різноіменними бугорками. Піднебінні бугорки верхніх бокових зубів знаходяться в контакті з щічними бугорками нижніх. В тяжких випадках контакт зубів відсутній. Лінгвальний перехресний прикус може бути одностороннім і двостороннім в залежності від порушення форми нижнього зубного ряду. Основу патогенезу цієї аномалії складають звуження зубного ряду нижньої щелепи (рівномірне або нерівномірне),