При ламкості судини, або при відсутності можливості виділити її із навколишніх тканин виконують промивання їх разом з глибшою судиною і зав’язують ниткою. Таким чином можна добитися зупинки кровотечі із судин малого і середнього калібру, а також із паренхіматозних органів. При кровотечі із тканин головного мозку, де перев’язка артерії пов’язана з великими технічними труднощами, здійснюється здавлення кровоносних стовбурів металічними скобками, срібними кліпсами, які залишаються в організмі. Ще мак називає мий метод кліпірування судин.

Відновні операції на судинах сучасний принцип хірургії, зумовлений її високим розвитком. Передбачає необхідність відновлення пошкодженої магістральної судини у всіх випадках. Коли це можливо без загрози для життя потерпілого.

Вітчизняна хірургія пройшла довгий шлях, перш ніж цей принцип був введений в повсякденну практику. Достатньо сказати, що ще 30 років назад ця ідея мільки прокладала собі шлях через велику кількість експериментів, які проводилися хірургами в багатьох країнах світу. В нашій країні найбільший внесок в встановлення сучасної відновної хірургії судин був вкладений хірургами під керівництвом академіків АМН Б.В. Петровського. А.А. Вишневського, П.А. Купріянова.

Бурхливий прогрес медицини і техніки спостерігавшийся в кінці 40-х і початку 50-х років. Призвів до створення нових судинних інструментів і нового шовного матеріалу. Цій же меті сприяю вдушення в хірургію нової оптичної техніки. В тому числі спеціальних мікроскопів, які дозволили виконувати ювелірні операції на дрібних судинах. Великим кроком вперед виявилось створення синтетичних протезів. Які з успіхом заміняють аорту і великі артерії. Нарешті були відкриті секрети згортання крові і створені ефективні засоби, які захищають від закупорки судин згустком крові в місці операції.

Прогрес хірургії немыслим???? без розвитку анестезіології (наука про знеболене) і реаніматології (наука про оживлення). Досягнення в багатьох розділах медицини сприяли прогресу хірургії. Тепер в організмі людини практично немає ділянок недоступних скальпелю хірурга, а відновні операції з успіхом виконуються на судинах будь-яких ділянок тіла людини. Для відновних судинних операцій використовують спеціальні зажимаючі інструменти з дрібними зубцями, які не травмують судини навіть самого малого калібру. Необхідною умовою є використання спеціальних так званих атравматичних галок, у яких кінець нитки впаяний в кінець галки. Дякуючи цьому відсутнє широке вушко, яке є в звичайних голках, яке при проходженні через тканини залишає відносно великий отвір. Використання голок нового виду виключає виникнення кровотечі з лінії операційного шва.

Нитки в судинній хірургії також відрізняються від звичайних. Виготовленні з синтетичних тканин, вони у десятки разів тонші звичайної нитки. Поряд з цим створені судиннозшиваючі апарати, які дозволяють виконувати механічне з’єднання кінців судини за допомогою танталових скріпок.

Нарешті необхідною умовою при виконанні пластичних операцій на судинах – використання протезів. Так як заміни судини є фактично пересадкою в організм нової тканини, то всі вшиваємі протези називаються тарансплантантами.

Найбільшого поширення дістали протези із синтетичних матеріалів (лавсану, дакрону, тарілену, тефлону), в найбільшій степені задовольняється потребами відновної хірургії. Вони виготовляються у виді порожнистих гофрованих трубок різних розмірів і форм (рис. 14). Протези із синетичних тканин використовуються при пластиці аорти і великих судин. Для заміщення судин більш малого калібру (наприклад стегнової або плечової артерій) вони виявилися непридатними, так як часто закривалися згустком крові, який осідав на місці вживлення???? протезу в артерію.

Рис. 14.

Вихід був знайдений в використанні протезів із власних судин організму, які не викликають реакцій зі сторони загортальної системи крові. Підходящим матеріалом в якості протезу виявилися підшкірні вени ноги і плеча, видалення яких не відбивається на кровообігу. Ці вени у будь-яку хвилину можуть бути видалені з організму і тут же використані хірургом для пластики. Причому довжина протезу, створеного з допомогою власних вен людини, може досягати досить значних розмірів (до 60-80 см).

Рідше замість протезу використовували власні артерії людини, видалення яких все ж таки не однаково для організму. Для пластики хірурги беруть селезінкову і зовнішню повздовжню артерію, дефект в яких тут же замінюється синтетичних протезом. Методи відновних операцій на судинах різноманітні. Найбільш простим і доступним є зашивання рани в стінці судини. При біліших дефектах стінки судини можливо вшивання в неї заплати із власної вени або із синтетичного протеза. Більш складною операцією є накладання циркулярного судинного шва, який використовується при зшивання кінців повністю розірваної судини.

В тих випадках, коли судинних стовбур пошкоджений заміну пошкодженої ділянки за допомогою протезу. Після такої операції прохідність судини повністю встановлюється, людини і достатньо виконує свої функції. В теперішній час з успіхом замінюють протезом головну судину людини – аорту і її головні гілки – сонну, безіменну, підключичну і повздовжню артерії.

В ряді випадків виникає необхідність створення обхідних шляхів для руху крові. Добі в магістральну судину вшиваються протез, який через пошкоджені судини, продовжується на необхідну довжину до периферії і зєднуюється з однією із функціонуючих судин. Таким чином створюється додатковий шлях для поступлення крові до тканин.

Описаним способом за допомогою синтетичних протезів забезпечується поступлення крові з аорти до стернових судин при закупорці повздовжніх артерій або із загальної стегнової артерії до судин гомілки (тут використовують протези із власних вен пацієнта) при виході із ладу стегнової і підколінної артерії. При різкому зміненні???? аорти і повздовжніх судин, обмежується притік крові до нижніх кінцівок, синтетичним протезом з’єднується підключична