і носа, в зоні яких знаходиться із великих гілок сонної артерії. Із-за виключення розгалуженої судинної сітки вказаних анатомічних ділянок і недостатньому кровопостачанні підшкірних і м’язових тканин кровотеча, що виникла практично не зупиняється. Найбільш простий і надійний спосіб зупинки кровотечі при поранні тканин в зоні склепіння черепа-накладання давлючої пов’язки або обшивання судин спеціальними нитками. При ураженні кісткової основи черепа, в яку входять великі судини і синуси, кровотеча може бути великою. В таких випадках використовують метод здавлення судин за допомогою кісткових щипців, або вставлення спеціальних штифтів із пластмаси. Достатньо ефективний спосіб закриття зяючої судини за допомогою стерильно підготовленого воску.
Потрібно підкреслити, що допомога при травмах голови і шиї може бути надана не тільки лікарем і іншими медичними працівниками, а й самим потерпілим. Самим простим і поширеним способом негайно зупинки кровотечі із судин шиї і голови залишається пальцеве притискання судини в рані або вздовж її стовбура.
При пошкодженні слово оболонки або хрящової частини носа тимчасова зупинка кровотечі досягається зжиманням носа двома пальцями із наступним тампонуванням ходів з використанням хімічних і біологічних кровоспинних засобів. Кінцева зупинка кровотечі вище вказаних випадках в основному досягається при хірургічній обробці ран обличчя. Якщо пошкоджені вушні раковини, шкіра сосковидного відростка зовнішнього слухового ходу, кровотеча тимчасово зупиняється давлючою пов’язкою. А кінцево пришиванням тканин з обережною тампона дою зовнішнього слухового ходу.
Здійснюється також пальцеве притискання судини до виступаючої частини кістки лицевого скелету нижче місця травми. Лицева артерія притискається великим пальцем до нижнього краю нижньої щелепи спереду від її кута, вискова артерія спереду козелка???? вуха, загальна сонна артерія – до шийного відділу хребта.
В процесі надання хірургічної допомоги для зупинки кісткової (костного????) кровотечі із судин твердого піднебіння і щелеп, крім тампонади, з успіхом використовують введення в поранений канал воску, пластмасових штифтів з фіксуванням марлевих тампонів різними ортопедичними апаратами (захисними, листами дроту і пластмаси).
Для кінцевої зупинки кровотечі із невеликих судин в у труднодоступних місцях. А також із магістралей більш крупного калібру, які розташовані в глибині тканини, приходять до їх перев’язки в рані або на віддалі.
Боротьба з кровотечами при пошкодженні органів грудної клітки
Пошкодження органів грудної клітки є одними з найбільш частих видів травм, і в той же час – найбільш небезпечними.
В грудній клітці розміщені органи, ураження яких для організму є катастрофою. Особливо небезпечні пошкодження серця і великих судин, які супроводжуються втратою великої кількості крові, за малий період.
Найменш небезпечні травми м’яких тканин грудної клітки, не призводять до пошкодження внутрішніх органів. Виникаючі кровотечі із судин грудної клітки при своєчасному наданні допомоги можуть бути легко зупинені перев’язкою судини або прошиванням навколишніх тканин. Головну роль при погіршенні стану потерпілого при цьому надирає біль, який при ????22 переломах ребер сприяє виникненню шоку. Зовсім інша картина розвивається при травмі з пошкодженням внутрішніх органів: легень, серця, великих судин. В результаті розриву плеври і легень розвивається пневмоторакс – накопичення повітря в грудній клітці, яке призводить до спадіння легень.
Дихальна функція легень порушується, повітря, яке надходить зміщує серце і органи середостіння, порушуючи їх функцію. В крові відбувається нестача кисню і надлишок вуглекислоти, видалення якої ускладнене.
Поранення судин легень або гілок аорти призводить до загибелі крові із русла судин і накопичення її в грудній порожнині. Крім того кров при пошкодженні легень проникає в бронхи, трахею, закупорка їх просвіту, що викликає появу асфіксії.
Єдиним засобом для спасіння потерпілого при такому тяжкому поранне грудної клітки є операція. В деяких випадках достатньо введення в грудну порожнину гумової трубки, через яку вдається вкачати повітря і кров, розправити легені і відновити їх діяльність. Якщо це не допомагає, потрібна швидка операція, яка зводиться до широкого розкриття грудної клітки і швидкому усуненні наслідків травми.
Особливості зупинки кровотечі при пошкоджені органів черевної порожнини і заочеревного простору
Кровотечі із органів і судин живота не призводять до швидкої катастрофи, як при травмі грудної клітки. Але пошкодження цієї ділянки людського тіла представляє не меншу небезпеку для життя.
Непроникаючі пошкодження живота супроводжуються невеликою кровотечею. Життєво небезпечними є пошкодження органів черевної порожнини і заочеревного простору: шлунка, селезінки, печінки, тонкого і товстого кишечника, великих судин, підшлункової залози, нирок і сечоводів, сечового міхура. Особливо тяжкими є комбіновані порання органів живота і грудини.
Найбільшу небезпеку виявляє пошкодження печінки і селезінки, так як вони супроводжуються великими кровотечами в черевну порожнину.
Характерно, що кров, яка виливається в черевну порожнину не згортається, що виключає можливість зупинки кровотечі за рахунок тампонади судини згустками крові. Тому поранення судин в органів черевної порожнини супроводжується значною кровотечею. Ця кров в подальшому являється джерелом розмноження мікроорганізмів, яка попадають із пошкодженого кишечника з розвитком гнійного процесу у всій черевній порожнині.
Також значні кровотечі розвиваються і при пошкодженні судин заочеревної ділянки, особливо аорти і нижньої порожнистої вени.
Зупинка кровотечі при пошкодженні судин кінцівок
Поранення судин кінцівок зажди супроводжується пошкодженням м’язів, а в половині випадків – кісток. Із магістральних артерій кінцівок при іх розриві настає масивна кровотеча з швидким розвитком вкрай важкого стану. Кров, яка витекла із судин може накопичуватися в між м’язових проміжках.
Але головна небезпека всіх пошкоджень заключається в розвитку гострої недостатності кровообігу.
Найбільш небезпечні травми головних артеріальних стовбурів. Крім загрозливої кровотечі, вони супроводжуються майже повною зупинкою надходження крові до тканин кінцівок. При цьому в першу чергу настає загибель м’язів з поступовим розвитком гангрени. Причому термін,