Таблиця 3.1.

Мікрометричні показники приносящих і виносящих клубкових артеріол тимчасово ішемізованої (30 хв.) лівої нирки, яка залишилася. (Sх, мкм, мкм2) |

Приносячі клубочкові артеріоли | Виносячі клубочкові артеріоли

Номер тварини (п) | Сут, після нефректомії | Діаметр просвіту | Товщина стінки | Площа середньої оболонки | Діаметр просвіту | Товщина стінки | Площа середньої оболонки

1-32 | Норма | 7,600,26 | 3,800,17 | 168,37,51 | 3,410,12 | 2,10,09 | 55,382,42

121-125 | 3 | 4,380,21ХХХ | 5,410,23ХХ | 200,308,75 | 2,050,07ХХХ | 3,450,14ХХХ | 70,393,12Х

145-149 | 30 | 7,540,31 | 3,910,18 | 165,136,15 | 3,170,11 | 3,010,13ХХ | 59,152,14

164-168 | 180 | 11,230,37ХХХ | 3,050,15Х | 155,926,85 | 5,120,17ХХХ | 2,150,06 | 49,142,51

178-182 | 360 | 12,710,36ХХХ | 3,630,12 | 197,668,06 | 5,450,22ХХХ | 2,040,07 | 60,602,47

Клітки юкставаскулярного острівця в ці строки досвіду мають просвітлену цитоплазму з великою кількістю вакуолею. Їх ядра овальної форми з гладкими контурами. Гранули хроматину нуклеоплазми втрачають звичайну ультраструктурну чіткість. Мітохондрії круглої або витягнутої форми характеризуються матриксом середньої і слабкої електронної щільності. В деяких мітохондріях відмічається фрагментація і гомогенізація кріст з порушенням цілісності зовнішніх мембран. Зерниста ендоплазматична сітка трансформується в незернисту, цистерни її розширені, мембрани стоншені. Комплекс Гольджі складається із ущільнених мішечків і великих кульок. Мембраноподібна рідина, яка оточує юкставаскулярні клітки і їх відростки, місцями ущільнена, гомогенизірована (рис. 4.17).

Як і в нормі, мембрани кліток юкставаскулярного острівця знаходяться в тісному контакті з клітками щільної плями дистальної частки канальній. Клітки щільної плями в ранні терміни (3 доби) компенсаторної гіпертрофії нирки, яка залишилася (30 хв.) збільшені в розмірах. Цитоплазма слабкої електронної щільності і складається з різних по величині вакуоль. Ядра витягнуті в базально-апікальному направлені, з нерівними контурами. Гранули хроматину в нуклеоплазмі сконцентровані окремими глибами. Мітохондрії набухлі, з гомогенизірованим матриксом і ексцентрично розміщеними кристалами. Ендоплазматична сітка представлена мішечками, розміщеними в різних ділянках цитоплазми (рис. 4. 17). Мішечки комплексу Гольджі розширені, мають світлий вміст. Плазмалема базальної частини кліток щільної плями створюють невеликі вм’ятини в цитоплазму. В апікальній частині кліток відмічаються цитоплазматичні відростки.

Через 14, 30 діб в тимчасово ішемізованій нирці, яка залишилася проходить збільшення діаметра просвіту приносячих і виносячих клубкових артеріол і зменшення товщини стінки і площі середньої оболонки в порівнянні з попереднім терміном (табл. 4.2).

В ці строки (№№ 140–144; 145-149) в приносячих і виносячи клубкових артеріолах ендотеліальні клітки, які вистеляють їх просвіт помірно ущільнені, їх ядра характеризуються варіабельністю форми і розмірів. Гранули хроматину рівномірно розміщені по всій нуклеоплазмі. Ядерна оболонка створює інвагінації різної глибини. Ендоплазматична сітка складається із канальній і великих цистерн, мембрани яких багаті щільними гранулами, рибосомами. Комплекс Гольджі складається з маленьких і великих везикул із світлою місткістю. В цитоплазмі ендотеліальних кліток збільшується склад мікро трубочок, рибосом і полісом. Стики між ендотеліальними клітками напіввідкриті. Електронно щільні пластинки, які лежать в аморфній рідині, розміщені навколо пласта ендотеліальних кліток, мають неоднакову довжину і ширину. В міоцитах середньої оболонки ядра багаті хроматином. Їх зовнішня мембрана інвагінірована. Перинуклеарний простір має безпосередній зв’язок з порожнинами ендоплазматичної сітки, які представлені профілями цистерн або довгими звитими мікроканальцями різного діаметра. На зовнішніх поверхнях їх мембран багато рибосом. Комплекс Гольджі складається із розширених цистерн і мішечків, які знаходяться паралельно один біля одного. В окружності диктиосом спостерігається велика кількість маленьких мішечків. В саркоплазмі міоцитів виявлено скупчення рибосом у вигляді розеток, які утворюють полі рибосоми. Міофіламенти згруповані вздовж внутрішньої сарколеми міозитів (рис. 4. 18а). Щілини між міоцитами звужені і заповнені матеріалом, близьким за електронною щільністю до базальної мембрани. Плазмалеми сусідніх м’язових кліток створюють нексуси на дуже малій відстані.

В гранульованих клітинах до цього часу відмічається збільшення розмірів ядер з інвагінаціями ядерних оболонок. Підвищується осміофільність нуклеоплазми внаслідок збільшення кількості гранул хроматина. Профілі канальців і цистерн ендоплазматичної сітки, мішечків комплексу Гольджі зростають. Мітохондрії в біля ядерній зоні овальної або круглої форми, з матриксом середньої електронної щільності і скороченеми кристалами. Цитоплазма юкстагломерулярних клітин з великою кількістю гранул різних розмірів і електронною платністю (рис. 4. 18 б). Мітохондрії біля гранул трошки збільшені в розмірах, з матриксом низької електронної платності. По всій цитоплазмі розкидано велику кількість рибосом і полісом.

Через 30 діб і в наступні строки компенсаторної гіпертрофії тимчасово ішемізованої (30 хвилин) нирки, яка залишилася, ядра кліток юкставаскулярного острівця збільшені в розмірах. Нуклеоплазма електронно щільна, вміщає велику кількість гранул хроматину. В клітинах, поряд з рибосомами, фіксовані до зовнішніх поверхонь мембран розширених цистерн і мішечків ендоплазматичної сітки, спостерігаються рибосоми, вільно розміщені в цитоплазмі. Мітохондрії мають поліморфну будову.

В клітинах щільної плями дистальної частини канальця на 14, 30 діб відмічається виражена інвагінація плазмалеми базальної частини клітин, яка в окремих місцях досягає рівня ядер. Останні розміщення в апікальну частину клітини. Контури ядерної оболонки гладкі. Цитоплазма має велику кількість рибосом, полісом і вакуолею. Мітохондрії збільшені в розмірах. Зовнішні поверховості розширених цистерн ендоплазматичної сітки вміщують