щільності і розваленими крістами. Сарколема лейоміоцитів витончена. Проміжки між міозитами звужені. Неклітковий матеріал, окружний ендотеліальними і гладко м’язовими клітинами, слабкої електронної щільності, виявляється важко. В екстагломерулярних клітинах в ці строки ядра неправильної форми, градієнт щільності гранул хроматина в нуклеоплазмі знижений. Зерниста ендоплазматична сітка трансформується в незернисту. Профілі комплексу Гольджі перестають ідентифіцируватися. Пустотілі везикули з вмістом слабкої електронної щільності. Їх мембрани місцями фрагментуваті. В клітинах юкставаскулярного острівця і щільної плями цитоплазма вакуолізірована. Внутрішньо-кліткові структури знаходяться в стані вираженої функціональної перенапруги. Посліднім проявляється набухання мітохондрій з повною деструкцією кріст, дезінтеграцією мембран ендоплазматичної сітки і комплексу Гольджі, фестончатістю ядер.
Таким чином, двогодинна ішемія нирки, яка залишилася з послідуючою рециркуляцією кровотечі призводить до значних після ішемічних змін компонентів судинного полюса і пригніченню внутрішньоклітинної гіперплазії та гіпертрофії.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
Ажгихин И. С. Простагландины — новый класс биологически активных веществ // Простагландины.— М.: Медицина, 1978.— С. 6—67.
Алексеевских Ю. Г. К некоторым гистологическим особенностям строения артерий и вен почек у человека // Арх. патологии.—1969.— Вып. 6.—С. 42—46.
Об ультраструктуре интерстициальных клеток сосочка почки у белой крысы / Антонова Е. Г., Виноградов В. В., Правоторов Г. В., Мордовии С. В. // Цитология.—1979.—Т. 21, вып. 9.—С. 1106—1109.
Вихерт А. М., Серебровская Ю. А. Юкстагломерулярный аппарат и ренин-ангио-тензивная система: Эндокринная функция почки // Арх. патологии.— 1964.— Вып. 7.—С. 3—18.
Волкова О. В., Пекарский М. И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека.— М.: Медицина, 1976.— 416 с.
Волощенко А. А. О развитии нефрона человека. 1. Зачатковый период // Тр. IX науч. конф. по возрастной морфологии, физиологии и биохимии.— М.: Медицина, 1972.—Ч. 2.—С. 224—228.
Гончаревская О. А. Микродиссекционное исследование нефрона миноги // Журн. эволюц. биохимии и физиологии.— 1975.— Т. 11.— С. 88—90.
Гонтмахер В. М. Функциональная морфология и восстановительные процессы в почке в различном возрасте // Морфофункциональные аспекты компенсаторно-приспособительных процессов.— Ташкент: Медицина, 1975.— С. 59—60.
Денисюк Л. Е. Структура юкстагломерулярного комплекса почек у белых крыс.—Вести, зоологии.— 1976.—№ 3.—С. 20—23.
Длоуга Г., Кршечек И., Наточим, Ю. Онтогенез почки.— Л.: Наука, 1981.— 184 с.
Долго-Сабуров Б. А. Очерки функциональной анатомии кровеносных сосудов.— Л.: Медгиз, 1961.—344 с.
Ерохин А. П. Почки. Пороки развития // БМЭ.— 1983.—Т. 20.—С. 450—454.
Зуфаров К. А. Ультраструктура юкстагломерулярного аппарата почки // Успехи соврем. биологии.—1975.—Т. 79, вып. 3.—С. 468—479.
Зуфаров К. А., Гонтмахер В. М. Атлас. Электронная микроскопия почки.— Ташкент: Медицина, 1969.— 104 с.
Караганов Я. Л. Ультраструктурный анализ фильтрационных барьеров почки //Арх. биологии.— 1973.— Т. 65, /вып. 8.— С. 25—36.
Клебанова Е. А., Ковешникова А. К. Возрастные изменения васкуляризации почки человека // Изв. естественно-науч. ин-та им. П. Ф. Лесгафта.— 1954.— Т. 26.— С. 43—52.
Кнорре А. Г. Краткий очерк эмбриологии человека.— Л.: Медгаз, 1967.— 268 с.
Ковалевский Г. В. О функционально-морфологических особенностях кровеносной системы почек // Урология.— 1966.— Вып. 1.— С. 12—18.
Куприянов В. В. Пути микроциркуляции.— Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1969.— г 260 с.
Мельман Е. П., Ковальчук Л. Е. Структурная организация юкстагломерулярного комплекса почки и его изменения при моделировании реноваскулярной гипертонии // Арх. анатомии.— 1979.—Т. 77, вып. 12.— С. 64—74.
Мельман Е. П., Шутка Б. В. Ультраструктурные изменения лимфокапилляров оставшейся почки при компенсаторной гипертрофии на фоне временной ише-мии // Лимфатические и кровеносные пути.— Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1976.—С. 112—113.
Мельман Е. П., Шутка Б. В. Дифференциация компонентов фильтрационного барьера почки человека в пренатальном периоде развития // Арх. анатомии.— 1981.—Т. 80, вып. 1.—С. 56—64.
Мельман Е. П., Шутка Б. В. Исследование В. 3. Голубевым микроангиоархитектоники почки // Арх. анатомии.— 1983.— Т. 85, вып. 12.— С. 87—89.
Мельман Е. П., Шутка Б. В. Ультраструктура мезангия клубочка почечного тельца // Арх. анатомии.— 1983.—Т. 84, вып. 3.—С. 82—89.
Постнов Ю. В., Перов Ю. Л. Современные представления о структуре и функции интерстициальных клеток мозгового вещества почки // Арх. патологии.— 1972.— Т. 34, вып. 6 — С. 70—75.
Серов В. В. Морфология почек // Основы нефрологии.—1972.— Т. 1.—С. 5—26.
Серов В. В., Пальцев М. А. Структурное обоснование функциональных связей эндокринных аппаратов и нервной системы почек // Арх. патологии.— 1978.— Т. 40, вып. П.—С. 3—11.
Соколова Р. И., Некрасова А. А. Интерстициальные клетки, содержание простагландинов и натрия в почках кролика после односторонней нефрэктомии // Арх. анатомии.— 1974.—Т. 66, вып. 3.—С. 104—112.
Ушкалов А. Ф., Вихерт А. М. Морфология юкстагломерулярного аппарата // Арх. патологии.— 1972.—Т. 34, вып. 9.—С. 3—17.
Червова И. А. Морфология гисто-гематических барьеров // Физиология гисто-гематических барьеров.— М.: Наука, 1977.—С. 77—114.
Шутка Б. В., Мельман Е. П., Ковальчук Л. Е. Реактивные свойства мезангиальных клеток клубочка почечного тельца при экстремальной нагрузке на почку // Бюл. эксперим. биологии и медицины.— 1984.— Вып. 1.— С. 95—98.