Найчастіше післяопераційна гіпертензія спос-терігалась після герніотомії (43%), дренажу флег-мон (20%), холецистектомій (13%). Порівнюючи ви-никнення артеріальної гіпертензії після холецис-тектомій, то слід зазначити, що після проведених лапароскопічним методом - АГ не виникала, а при проведені лапаротомічним доступом - виникала з 40% випадків.

Тривалість АГ, як серед хворих з попередньо виявленою, так і вперше виниклою гіпертензією

Таблиця 2. Середній динамічний тиск

Артеріальні

гіпертензії | Передопераційний період, мм.рт.ст | Післяопераційний

період , мм.рт.ст

попередньо

виявлена | 124,58±15,02 |

129,1 3± 14,88

вперше виявлена | 98,92±6,51 | 115,26±6,57

Р=0,01 (за критерієм знаку, О.П.Мінцер 1991р.)

була в більшості випадків 1-3 дні і в наступні дні показники артеріального тиску зменшувались. Хоча слід відмітити, що в пацієнтів обох цих груп на 5 день відмічався підйом АТ (табл. 3).

Серед 20 пацієнтів хворих цукровим діабетом і які ніколи не відмічали наявності артеріальної гіпертензії, у 12-ти саме після операції з'явилась гіпертензія.

Проведення добового моніторування АТ з допо-могою апарату АВР-01 “Solveys”, яке проводилось двічі: до операції і в перші доби після операції, показало, що після операції в більшій мірі іде підвищення АТ завдяки систолічному компоненту і при цьому були характерні пічні підйоми АТ. Якщо перед операцією графіка АТ відповідала nondipper, тобто ступінь нічного зниження діаетолічного тис-ку був 0%<СНЗДТ<10%, то після операції diррег 10%<СНЗДТ<20%, або nightpiker СНЗДТ<0%. (Норма 10% <СНЗДТ<20%)[2,7].

Обговорення

Встановлені закономірності розвитку і перебігу АГ в периопераційному періоді, на нашу думку, є багатофакторними. Сюди слід віднести: 1) Різке підвищення опору судин причиною якого є, як ге-нетична схильність до вазоспазмів, так і гуморальні зміни в організмі, негіпоксична периферична вазоконстрикція. 2) Недостатнє функціонува яня альфа-та бета- рецепторів, як наслідок "поломки" нор-мальної ауто регуляторної функції організму. 3) Посилення агрегації формених елементів крові та фібриноїднлй некроз артеріол, збільшеная концен-трації тромбоксаїгу А2, підвищення вмісту серото-

Таблиця 3. Підйом артеріального тиску спостеріагвся протягом

День | Хворі з артеріальною гіпертензією, % | Хворі з вперше виявленгою артеріальною гіпертензією, %

1 | 20,9 | 21,9

2 | 26,9 | 18,65

3 | 17,9 | 21,9

4 | 8,9 | 9,4

5 | 13,4 | 12,5

6 | 6,0 | 9,4

7 | 6,0 | 6,25

ніну в ЦНС. 4) Гіперсимпатикотонія. 5) Збільшення ОЦК, внаслідок збільшення виділення антидіуре-тичного гормону і виникнення періоду олігоурії [4]. Потрібно враховувати, що особливістю хворих похилого та старшого віку, якими є більшість пацієнтів хворих АГ і яким проводились опера-тивні втручання, являється висока чутливість організму до гуморальних впливів. Таким чином, загроза пошкоджень життєво важливих органів внаслідок високого АТ під час або після хірургіч-ного втручання є максимально високою [1,10].

До факторів, які суттєво зменшують вплив хірургічної травми на регуляторні ланки АТ, відно-сять високу оперативну техніку хірурга, малотрав-матичні розрізи та щадячи хірургічні втручання. Від чіткості їх дотримання залежатиме зниження тривалості операції, анестезії, ступеня травматичності, відповідно і зниження ризику розвитку ар-теріальної гіпертензії в подальшому[3].

Щодо феномену "п'ятого дня" то він, на нашу думку, пов'язаний з розширенням рухового режи-му для прооперованих пацієнтів. Після більшості операцій хворим на 5 добу після операції дозволя-ють вставати з ліжка, робити перші кроки по па-латі. Сама зміна положення тіла після тривалого перебування в ліжку є стресом для організму, до цього слід додати ще те, що хворі бояться виник-нення ускладнень, які можуть бути спровоковани-ми цими першими кроками [3,8].

Висновки

Результати дослідження доводять, що:

1) У близько половини оперованих хворих (44,8%) підвищення артеріального тиску вперше відбува-лося після операції.

2) Найчастіше підйом артеріального тиску спо-стерігався в перші 3 доби і тривав 1-3 доби.

3) Як правило післяопераційна гіпертензія про-являє себе у певного контингенту хворих (до 45 та після 65 років).

4) Для післяопераційної гіпертензії характерні нічні підйоми артеріального тиску і в основному за рахунок систолічного його компонента.

5) Вперше виникла післяопераційна гіпертензія частіше супроводжує так звані “гнійні” операції і при великій травматизації тканин.