то по передній та задній сторонам, то з боків (3-4 рази) і подушечками розведених пальців обох рук зверху вниз (2-3 рази). Розтирання також проводиться подушечками пальців (обох рук), що проникають крізь волосся. Спочатку руки кругообразно рухають від чола до верхівки, а потім – від верхівки за вухами до шиї (по 3-4 рази). Потім роблять поглажування від верхівки вниз (2-3 рази).
Тепер пацієнт повинний опустити голову і пригорнути підборіддя до грудей – піде масаж за вухами. Після поглажування тут кінчиками вказівного і середнього пальців роблять легке вижимання зверху вниз (3-4 рази) і розтирання (пальці проникають якнайглибше, але тиск не повинний викликати болю) дрібними обертальними рухами (4-5 разів). Слідом за цим проводиться розминання в області верхівки – пальцями, розведеними нарізно, роблять кругові рухи, що давлять; розминається шкірний покрив з лежачими під ним тканинами, пальці зміщаються разом зі шкірою (2-3 рази).
Потім пальці обох рук розташовують на лобовій частині, і розминання робиться знизу нагору до верхівки. На бічних частинах голови пальці обох рук розминають шкіру над вушними раковинами (обертаючи убік мізинця і просуваючи до верхівки). Нарешті, при розминанні потилиці пальці переміщаються в границі волосяного покриву і просуваються нагору. На кожній ділянці розминання проводять по 2-3 рази. Після розминання роблять поглажування від верхівки вниз по всій голові.
Тепер можна перейти до поглажування чола – дуже ніжному, без зсуву і розтягування шкіри. Прийом здійснюється пальцями обох рук (кожна у свою сторону, від середини лоба до скронь; 3-4 рази). Наступне поглажування виконується від надбрів'я до волос (3-4 рази). У цих же напрямках роблять кругове розтирання (2-3 рази), а слідом за ним – розминання подушечками пальців; їх розташовують перпендикулярно і, придавлюючи шкіру, зміщають її.
Масаж скроневих областей: кінчиками середніх (чи середніх і безіменних) пальців обох рук обережно надавлюють на шкіру і роблять кругове розтирання (3-4 рази). На закінчення сеансу повторюють загальне поглажування голови зверху вниз до плечового суглоба (4-5 разів) і на груди (4-6 разів).
Гарний ефект дає і самомасаж у виді розтирання твердим рушником: уздовж і поперек спини (по 5-6 разів), уздовж і поперек задньої частини шиї (по 3-4 рази). Спочатку розтирання роблять вологим рушником, а потім сухим. Наприкінці добре зробити легкі обертання головою, нахили вперед і в сторони.
Висновок.
Гіпертонічна хвороба чи ессенціальна артеріальна гіпертензія – захворювання, при якому підвищення артеріального тиску не зв'язано з первинними поразками інших органів і систем. Вона може бути наслідком підвищення периферичного опору, обумовленого спазмом периферичних судин, збільшенням хвилинного обсягу серця внаслідок інтенсифікації його роботи чи зростання внутрісудинного обсягу рідини, обумовленого затримкою натрію в організмі.
Розрізняють три стадії захворювання. В І стадії артеріальний тиск іноді підвищується, порушень з боку внутрішніх органів немає. В ІІ стадії артеріальний тиск постійне підвищено, але рівень його коливається; виражені кризи, спазми, з'являється гіпертрофія лівого шлуночка серця, перевантаження лівого серця. В ІІІ стадії виражений процес склерозу артеріальної мережі і порушується робота судин мозку, нирок, серця.
У початкових стадіях гіпертонічної хвороби, коли артеріальний тиск знаходиться вище 160/95 мм рт.ст., пацієнти скаржаться на головний біль, вагу в потиличній області, запаморочення, шум у вухах.
Класичний масаж при гіпертонічній хворобі призначається в І стадії і в ІІ стадії у фазах А и Б при відсутності судинних кризів і виражених явищ склерозу судин головного мозку, серця і нирок (Л.А. Куничев, 1979р.).
Запропоновано техніку класичного масажу (В.Н. Мошков, 1976 р.), що застосовна для всіх стадій гіпертонічної хвороби.
Масаж шіатсу для лікування гіпертонічної хвороби концентрує вплив на міжлопаточну область (зв'язану з органами подиху), на підлопаткову область (область нирок), на нижні і верхні кінцівки і живіт.
Крапковий масаж дає гарний терапевтичний ефект при лікування гіпертонічної хвороби І-ІІ стадії.
Основною причиною виникнення гіпертонічної хвороби є перенапруга нервової системи. Саме масаж і тут може допомогти: як відомо, він позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи, знімає збудливість нервово-м'язового апарата, судинних стінок і т.д.
Загальновизнано значення масажу при знятті стомлення і для підвищення фізичної чи розумової працездатності. Відомо, що масаж стомлених м'язів знімає утому, викликає почуття бадьорості, легкості. В останні 10-15 років для зняття напруги, утоми і найшвидшого відновлення і підвищення працездатності на підприємствах найбільш розвитих країн застосовуються різні методи масажу. У Японії, наприклад, використовують апарати «масажні чоботи», масажні костюми і т.п., а також самомасаж навіть під час коротких перерв між роботою.
Список використаної літератури.
Бирюков А.А. Лечебный массаж: Учебное пособие. – К.: Олимпийская литература, 1995. – 200 с.
Бирюков А.А. Массаж в борьбе с недугами. – М.: Советский спорт, 1991. – 78 с.
Бирюков А.А. Массаж для всех. – М.: «Аркадия», 1997. – 432 с.
Асатрян Ж.Х. Енциклопедія сучасного масажу: Навчальне видання. – К.: КАТ “Книга”, 1998. – 272 с.
Бирюков А.А. Самомассаж для всей семьи: Альманах (выпуск 23). – М, 2002. – 202 с.
Бирюков А.А. Баня и массаж. – 2-е изд. – Мн.: Полымя, 1996. – 304 с.
Большая медицинская энциклопедия. главн. ред. Б.В. Петровский. Изд. 3-е (В 30-ти томах). М.: «Сов. энциклопедия», 1977. Т.5. – 568 с.
