III. Експериментальне дослідження емоційно-вольової сфери пацієнтів з захворюваннями щитовидної залози

Експериментальне дослідження емоційно-вольової сфери пацієнтів з захворюваннями щитовидної залози проводилося в умовах стаціонару. Було обстежено 12 пацієнтів, які на момент дослідження знаходилися на стаціонарному лікуванні: 8 жінок і 4 чоловіка (таблиця 3.).

Таблиця 3.

Пацієнти, опитані в ході експериментального

дослідження

№ п/п | Пацієнт | Стать | Порушення функцій щитовидної залози

1 | Валерій М. | Ч | гіпертиреоз

2 | Галина М. | Ж | гіпертиреоз

3 | Галина С. | Ж | гіпертиреоз

4 | Надія А. | Ж | гіпертиреоз

5 | Наталія К. | Ж | гіпертиреоз

6 | Оксана А. | Ж | гіпертиреоз

7 | Олена А. | Ж | гіпертиреоз

8 | Олена А. (2) | Ж | гіпертиреоз

9 | Петро А. | Ч | гіпертиреоз

10 | Юрій А. | Ч | гіпертиреоз

11 | Наталія Р. | Ж | гіпотиреоз

12 | Олег О. | Ч | гіпотиреоз

Більшість піддослідних знаходилися в лікарні з приводу гіпертиреозу середньої важкості (10 чол.), двоє – з гіпотиреозом, що розвинувся внаслідок тиреоїдектомії (видалення щитовидної залози). Пацієнти з великим ступенем гіпертиреозу не досліджувалися внаслідок повного небажання і неможливості контактувати: при сильному підвищенні гормонального рівня спостерігалося явне погіршення фізичного та психічного стану хворих (тахікардія, одишка, тремор кінцівок, слізливість). В психологічному плані – збільшувалася тривожність, нетерпимість, агресивність, дратівливість, спостерігалося повне небажання і уникання будь-яких контактів. Таким чином, основу вибірки складали пацієнти з гіпертиреозом середньої тяжкості. Вище (пункт 2.1) вже відзначалися характерні особливості емоційно-вольової сфери хворих на гіпертиреоз, виділені різними дослідниками: прагнення тримати все під контролем, бути першим, перевиконувати свої завдання і т.п. в поєднанні з надією на власні сили і відсутністю схильності до депресивних станів (на відміну від хворих на гіпотиреоз). В той же час для хворих на гіпертиреоз характерні занижені показники результативності реальної діяльності, соціальна дезадаптація. У відповідності з цим можна зробити припущення, що прагнення усе тримати під контролем та надія на свої сили у таких хворих пов’язана не з високим розвитком особистих морально-вольових якостей, а з ускладненнями у зміні наміченої програми дій в умовах, які такої зміни об’єктивно потребують, що в свою чергу пояснюється соматогенними факторами (впливом хвороби на емоційно-вольову сферу особистості). У відповідності з цим можна сформулювати гіпотезу дослідження. Гіпотеза: Для пацієнтів, хворих на гіпертиреоз притаманний інтернальний рівень суб’єктивного контролю та підвищена ригідність при відсутності схильності до депресивних станів.

Для перевірки гіпотези використовувалися наступні методики 1) Методика диференціальної діагностики депресивних станів Зунге (адаптація Т. Балашовой); 2) Методика визначення ригідності; 3) Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Д. Роттера (адаптація Е. Бажина, С. Голинкіной, А. Еткінда).

Короткий опис методик і аналіз отриманих по ним результатів поданий нижче.

1. Методика диференціальної діагностики депресивних станів Зунге. Методика представляє собою опитувальник, розроблений для диференціальної діагностики депресивних станів і станів, близьких до депресії для експрес-діагностики при масових дослідженнях і з метою попередньої, доклінічної діагностики. Повне тестування займає 20-30 хв. Піддослідний відзначає відповіді на бланку. Рівень депресії (РД) розраховується за формулою:

РД = пр + обр

де пр – сума закреслених цифр до “прямих” висловлювань № 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 13, 15, 19; обр – сума цифр, обернених закресленим для висловлювань № 2, 5, 6, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 20. Наприклад, у висловлювання № 2 закреслена цифра 1, в суму ставиться 4 бали; у висловлювання № 5 закреслена відповідь 2 – в суму ставиться 3 бали; у висловлювання № 6 закреслена відповідь 3 – ставимо в суму 2 бали; у висловлювання № 11 закреслена відповідь 4 – ставимо в суму 1 бал і т. д. В результаті отримується РД, який коливається від 20 до 80 балів. Якщо РД не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії. Якщо РД більше 50 балів і менше 59, то робиться висновок про легку депресію ситуативного або невротичного генезу. При показнику РД від 60 до 69 балів діагностується субдепресивний стан або замаскована депресія. Істинний депресивний стан діагностується при РД більш ніж 70 балів. Текст опитувальника представлений у додатку . Результати опитування піддослідних представлені у таблиці 3..

Таблиця 3..

Результати тестування піддослідних по

шкалі депресії Зунге

№ п/п | Пацієнт | Стать | Тестовий бал | Оцінка стану

1 | Валерій М. | Ч | 41 | без депресії

2 | Галина М. | Ж | 34 | без депресії

3 | Галина С. | Ж | 46 | без депресії

4 | Надія А. | Ж | 36 | без депресії

5 | Наталія К. | Ж | 38 | без депресії

6 | Оксана А. | Ж | 40 | без депресії

7 | Олена А. | Ж | 32 | без депресії

8 | Олена А. (2) | Ж | 37 | без депресії

9 | Петро А. | Ч | 37 | без депресії

10 | Юрій А. | Ч | 44 | без депресії

11 | Наталія Р. | Ж | 47 | без депресії

12 | Олег О. | Ч | 48 | без депресії

По результатам дослідження на зазначеній вибірці середнє значення по шкалі Зунге складає 40, при мінімальному 32 і максимальному 48. Мода дорівнює 37, медіана 39 балів. З цього можна зробити висновок, що для обстежених піддослідних, як