і передбачалося, не властива схильність до депресивних станів (для усіх піддослідних характерний стан “без депресії” за Зунге). Слід проте зазначити, що обстежені хворі з явищами гіпотиреозу отримали вищі оцінки (відповідно й мають вищу схильність до депресивних станів) ніж хворі на гіпертиреоз, - це підтверджує результати досліджень різних авторів, проте невеликий обсяг обстеженої вибірки в даному разі не дає можливості виявити статистично значущі закономірності.
2. Методика визначення ригідності. Визначення ригідності не представляє особливих складнощів. Використовуваний для цього тест-опитувальник включає п’ятдесят стверджень, що потребують однозначної відповіді (“так” або “ні”). Кожна відповідь, що співпадає з ключем, кодується в один бал. Бали підраховуються по ключу: ригідність “ні” – відповіді 1, 4, 6, 8, 9, 11, 13, 14, 18, 20, 23, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 38, 39, 40, 43, 44, 46, 48, 50; ригідність “так” – 2, 3, 5, 7, 10, 12, 15, 16, 17, 19, 21, 22, 24, 25, 28, 29, 32, 35, 36, 37, 41, 42, 45, 47, 49. Бали інтерпретуються як: від 0 до 13 – мобільний; від 14 до 27 – проявляє риси ригідності і мобільності; від 28 до 40 – ригідний. Текст опитувальника представлений в додатку . Результати дослідження – у таблиці 3..
Таблиця 3.
Результати тестування піддослідних по методиці визначення ригідності
№ п/п | Пацієнт | Стать | Тестовий бал | Рівень ригідності
1 | Валерій М. | Ч | 27 | середній
2 | Галина М. | Ж | 14 | середній
3 | Галина С. | Ж | 22 | середній
4 | Надія А. | Ж | 33 | високий
5 | Наталія К. | Ж | 30 | високий
6 | Оксана А. | Ж | 20 | середній
7 | Олена А. | Ж | 30 | високий
8 | Олена А. (2) | Ж | 34 | високий
9 | Петро А. | Ч | 24 | середній
10 | Юрій А. | Ч | 31 | високий
11 | Наталія Р. | Ж | 39 | високий
12 | Олег О. | Ч | 38 | високий
Середнє значення по шкалі ригідності для обстеженої вибірки складає 28,5, мінімальне 14, максимальне 39 балів; як мода, так і медіана дорівнюють 30. Інтерпретуючи результати можна побачити, що 7 респондентів (58 %) мають високий рівень ригідності, 5 респондентів (42 %) – середній рівень. Жоден з обстежених респондентів не характеризується за методикою визначення ригідності як “мобільний”. Таким чином, можна зробити однозначний висновок про схильність обстежених пацієнтів з явищами гіпертиреозу до ригідності. Щодо причин цього, можна зробити припущення про його соматогенний характер. Як вже зазначалося вище, гіпертиреоз пов’язаний зі збільшенням обсягу тиреоїдних гормонів в крові. Через це пацієнти стають збудливими, проявляють велику моторну активність. Однак ця активність не опосередкована цілеспрямованою діяльністю, що підтверджується даними про зниження працездатності і соціальну дезадаптацію хворих. Отже, людина образно кажучи “замикається” на невеликій кількості раніше сформованих і особисто значимих психологічних установок. Цілеспрямована активність, пов’язана з прийняттям творчих рішень, розвитком і вдосконаленням професійних навичок, адаптацією до змін у навколишньому середовищі стає для такого індивіда ускладненою, чи навіть неможливою.
3. Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю. В основу визначення рівня суб’єктивного контролю (РСК) покладене положення про те, що люди відрізняються між собою в залежності від того як вони локалізують контроль над значимим для себе подіями. Можливі два полярні типи такої локалізації: екстернальний та інтернальний. В першому випадку людина вважає, що події, які з нею відбуваються є результатом дії зовнішніх сил – випадку, інших людей і т.д. В другому випадку людина інтерпретує значимі події як результат своєї власної діяльності. Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі, що проходить від екстернального до інтернального типу. Методика РСК передбачає заповнення опитувальника респондентом, який оцінює ступінь своєї згоди або незгоди з запропонованими твердженнями за 6-ти бальною шкалою (від -3 – повна незгода до +3 – повна згода). Методика РСК включає 7 шкал** Збережено умовні позначення, використовувані в російськомовній адаптації методики. :
Ио – шкала загальної інтернальності;
Ид – шкала інтернальності в області досягнень;
Ин – шкала інтернальності в області невдач;
Ис – шкала інтернальності в області сімейних відносин;
Ип – шкала інтернальності в області виробничих відносин (“п” – від російського “производственных”);
Им – шкала інтернальності в області міжособистісних відносин;
Из – шкала інтернальності в області здоров’я.
Обробка результатів тесту включає три етапи:
1) Підрахунок “сирих” балів по 7-ми шкалах за допомогою ключа:
Ио + 2, 4, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 22, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 42, 44; Ио – 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 38, 40, 41, 43.
Ид + 12, 15, 27, 32, 36, 37; Ид – 1, 5, 6, 14, 26, 43.
Ин + 2, 4, 20 31, 42, 44; Ин – 7, 24, 33, 38, 40, 41.
Ис + 2, 16, 20, 32, 37; Ис – 7, 14, 26, 28, 41.
Ип + 19, 22, 25, 42, 36, 37; Ип – 1, 9, 10, 30, 26, 43.
Им + 4, 27; Им – 6, 38.
Из + 13, 34; Из – 3, 23.
Підраховується сума по кожній з 7-ми шкал, при цьому питання позначені як “+” беруться зі знаком