Організація діяльності лікувально-реабілітаційних закладів, на прикладі санаторно-курортних закладів

Санаторно – курортні зони та організація діяльності лікувально-реабілітаційних закладів набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери України. Пріоритетний напрямок розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості лікування та реабілітації, створення додаткових робочих місць, поповнення дохідної частини місцевих бюджетів.

Розвиток санаторно-курортної та оздоровчої галузі істотно впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, виробництво товарів широкого вжитку і є одним із перспективних напрямів структурної перебудови економіки.

У свою чергу важливими факторами розвитку курортно-оздоровчої є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал.

Первинною ланкою рекреаційного і оздоровчо-реабілітаційного комплексу є діючі заклади: санаторії і пансіонати з лікуванням; будинки і пансіонати відпочинку; санаторії-профілакторії; бази відпочинку; туристські заклади тощо.

Санаторії і пансіонати з лікуванням — лікувально-профілактичні заклади, що розміщуються у місцях з цінними курортологічними ресурсами, поєднуючи такі природні чинники, як клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, морське купання і т.п., з лікувальною фізкультурою харчуванням, фізіотерапією.

Санаторії-профілакторії — лікувально-профілактичні за клади, де лікування і оздоровлення людей здійснюється без їх відриву від виробництва чи навчання. Територіальної" такі об'єкти наближені до промислових, навчальних центрів, сільськогосподарських кооперативів, використовуючи при цьому не лише сучасне медичне і оздоровче обладнання, а й природне й сучасне рекреаційне середовище.

Будинки та пансіонати відпочинку — оздоровчі заклади, що розміщуються у місцевостях, багатих на рекреаційні ресурси (сприятлива погода, фітонцидні властивості лісів, акватериторії), виключаючи організоване застосування природних лікувальних мінеральних вод, грязей, озокериту.

Бази відпочинку — це загальнооздоровчі заклади, за своїм призначенням близькі до будинків відпочинку, але територіальна наближені до промислове розвинутих міст, оскільки вони безпосередньо підпорядковані підприємствам, організаціям або установам.

При дозованому або цілодобовому перебуванні на відкритих верандах, при повітряних ваннах, морському купаннях і ін. процедурах кліматотерапії і талассотерапії виникають більш-менш виражені реакції у відповідь на температурні впливи: змінюється шкірна температура, інтенсивність окислювальних процесів в організмі і т.д. Поступово, унаслідок тренування визначених механізмів, відбувається помітне поліпшення теплорегуляційної функції, що складає сутність загартовування, підвищення стійкості організму до несприятливих впливів середовища. Неодмінна умова ефективності загартовування, початого на курорті, — поступове збільшення інтенсивності, безперервність застосування процедур, що гартують, і після повернення з курорту.

Важливим принципом санаторно-курортного лікування є його комплексність — використання різноманітних природних лікувальних факторів у сполученні з дієтотерапією, процедурами, лікарськими й ін. лікувальними засобами і методами. При цьому характерна фізіологічність лікувального впливу природних фізичних факторів, зв'язаний з тим, що в процесі еволюції організм людини постійно випробував їхній вплив. Разом з тим людина, пристосована до кліматичних умов місця його постійного проживання, на курорті попадає в нові кліматичні умови і повинна до них пристосовуватися.

Поряд із кліматом основним природним лікувальним фактором є води. Її дія залежить насамперед від способу застосування. При внутрішнім застосуванні вода впливає на нервові рецептори слизуватої оболонки ротової порожнини, на секреторні залози шлунка. При зовнішнім застосуванні вода у виді загальних або місцевих ванн, зрошень і ін. процедур ефект заснований на тім, що вода, впливаючи на нервові рецептори шкіри, що сприймають хімічне роздратування, тиск і ін., змінює умови кровообігу, насамперед у шкірі і підшкірних тканинах.

Природні курортні фактори — клімат, води, бруди — повсюдно використовуються і поза курортами: у місцевих санаторіях, санаторіях-профілакторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях і ін. установах. Так, аеро- і геліотерапія проводяться в спеціально обладнаних соляріях, на відкритих верандах і т.д. Мін. воду, яку можна одержати глибоким буравленням практично повсюдно, використовують для ванн і для питного лікування.

Мінеральну воду пляшкового розливу застосовують у якості лікувальної або просто їдальні води з тими ж показаннями і методикою застосування, що і при курортному лікуванні. Так само використовуються поза курортом різні методи грязелікування (особливо часто застосовуються місцеві торф, іл). Природні фактори можна назвати «курортними» тільки умовно. Кліматичні фактори, води і бруду можна одержати штучно. Так, штучне «сонячне» випромінювання спеціальних ртутно-кварцових, люмінесцентних і інших ламп застосовується у фотаріях на виробництвах і в лікувальних установах. За допомогою різних аероіонізаторів і гідроаероіонізаторів штучно створюється іонізоване повітря, яке використовується для лікувальних впливів.

Клімат створюється в спеціальних герметизованих приміщеннях. Штучно приготовляються і води — вуглекислі, азотні, йодо-бромні, радонові з будь-якими концентраціями інгредієнтів; вони широко застосовуються з лікувальною метою. Лікувальний бруд також штучно приготовляють зі спеціальних глин з додаванням у генераційних баків сульфідної води.

І все-таки ефективність застосування зазначених методів лікування на курортах вище, ніж у лікарнях і поліклініках. Порозумівається це тим, що вплив будь-якого курортного фактора, як і взагалі усіх заходів, сполучиться з комплексним впливом природних умов курорту в цілому. Крім того, при санаторно-курортному лікуванні хворий змінює звичну обстановку: звільняється від навантаження і повсякденних турбот, зв'язаних з роботою і побутом, від несприятливих, дратівних впливів які нерідко є факторами, що викликали або підтримують його захворювання. Ще до прибуття хворого на курорт сам факт одержання санаторної путівки, підготовка до поїздки і майбутньої зміни обстановки створюють сприятливий психологічні умови для наступних заходів. На курорті хворий виявляється в умовах тривалого або постійного перебування на свіжому повітрі, насиченому киснем і аероіонами, випробує вплив навколишнього ландшафту.

Комфорт, затишок у санаторії, уважне ставлення персоналу, культурно-масові заходи сприяють створенню в хворих і відпочиваючих позитивних емоцій. Величезну роль грає і руховий режим: чергування спокою і дозованого руху,