В Україні залягають рідкісні миш'яковмісні підземні во-ди (Закарпатські миш'якові джерела). Боровмісні підземні води виявлені в Карпатах, Криму, де вони використову-ються як для ванн, так і для внутрішнього вживання. Те-рапевтичні властивості цих вод визначаються йонно-сольовим складом або іншими біологічно активними компонен-тами.

Води з високим вмістом органічних речовин виявлені лише на Прикарпатті. Це два родовища типу "Нафтуся" — у Трускавці та Східниці.

Лікувальні грязі в Україні відомі з давніх часів. Вони застосовуються для загальних і місцевих аплікацій, грязе-водяних ванн, а також у поєднанні з електропроцедурами. В Україні експлуатується сім торфових, десять сульфідних родовищ. Особливе місце займають унікальні ресурси озо-кериту Бориславського родовища на Львівщині.

Значні поклади лікувальних торфових грязей є у Львівській (Велико-Любінське родовище), Івано-Франків-ській (Оболонське родовище) та в інших областях. Серед намульно-сульфідних грязей, що експлуатуються, значними запасами лікувальної сировини виділяються Куяльницьке (11млн м3), Шабалайське (9,6 млн. м ) в Одеській обл., Чокракське родовище (6,6 млн. м ) в Криму. Високі лікувальні властивості цих грязей формуються за рахунок сульфітів морської води і тому вони дуже популярні в Одеській групі курортів, на курорті Саки.

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.

Площа українських лісів державного значення становить 6,9 млн. га, а тих, що можуть використовуватись для рекреаційної діяльності,— 4 млн. га. Комплексна оцінка лісів, дала змогу виділити 265 зручних для рекреаційного освоєння територій і окремих місцевостей загальною площею, яка перевищує мільйон гектарів (табл. 2).

Таблиця 2. Розміщення окремих територій, придатних для рекреаційного освоєння

Природні зони | Кількість місць відпочинку | Загальна площа, тис. га | Площа, вкрита лісом, тис. га

Полісся | 30 | 138 | 126

Лісостеп | 145 | 646 | 596

Стен | 62 | 149 | 85

Карпати | 28 | 397 | 292

Разом | 265 | 1330 | 1099

Серед ландшафтних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшаф-тів, наявність екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до са-наторно-лікувальних.

Гірськорекреаційні ресурси нашої держави зосереджені І Українських Карпатах і Кримських горах.

Карпати — це середньовисотні гори з вологим теплим кліматом, вертикальною, зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для органі-зації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризують-ся благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів (Яремча, Ворохта, Космач та ін.). Рекреаційні ре-сурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж усього року.

Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпа-там, хоч тут менше сприятливих умов для розвитку зимо-вих видів відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), на-явність крутих оголених схилів є добрим місцем для вправ скелелазів та любителів гострих відчуттів.

Україна належить до держав зі сприятливими погодними умовами для літніх видів рекреації. Тривалість сприят-ливого періоду для їх розвитку у середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 — на південному березі Криму. Отже, комфортні природні умови для розвитку літ-ніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, але й на початку осені і в другій поло-вині весни. Купальний сезон на більшості території Укра-їни не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї і особливо на південному березі Криму він триває 120 і більше днів.

Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найспри-ятливіші умови існують на гірських масивах Полонинсько-го, Верховинського та Чорногорського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочин-ку та спорту триває 90-100 днів.

Пляжні ресурси зосереджені у приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донець-кої областей та у Криму. Рекреаційна якість пляжів висо-ка, їх ширина досягає 50 і більше метрів, а смуга мілко-воддя, придатного для морського купання, — до 100 м. Морське повітря пляжів використовується як могутній про-філактичний і терапевтичний захід при шкірних, нервових і серцево-судинних захворюваннях, хворобах дихальних шляхів тощо.

До групи пізнавальних ресурсів відносяться пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту, ремесла, пам'ятки фольклору. Високу історико-пізнавальну цінність мають міста і села з їх древньою культурою. Так, в Ук-раїні є 259 міст, яким понад 300 р., понад чотири тисячі сіл, яким більше трьох сотень років. А є села, яким 800 і більше років.

Україна багата пізнавальними ресурсами, хоч їх розмі-щення і структура дуже часто мають регіональну специфі-ку. Якщо Центральна і Східна Україна багата на історичні пам'ятки, пов'язані з зародженням і розвитком української історії та культури, а південь е територією, де виявлено чимало пам'яток античної культури, то західна частина України виділяється етнічними особливостями, пам'ятками фольклору, народної архітектури і т.п. Такі об'єкти при-ваблюють туристів незалежно від сезону і пори року, що має неабияке значення для активізації рекреаційної діяль-ності.

Територіальна структура рекреаційного комплексу ви-значається наявністю рекреаційних пунктів, центрів, вуз-лів, що сформувались під впливом найрізноманітніших факторів.

В основі виділення територіальних поєднань рекреацій-ного господарства лежать такі ознаки:

спільність території; ступінь зосередження рекреаційних закладів; інтенсивність зв'язків між ними та підприємства-ми (закладами), що їх обслуговують; наявність туристсь-ких маршрутів; обсяг рекреаційних послуг.

Найпростішою формою сучасної територіальної організа-ції рекреації є рекреаційні пункти, тобто окремо розміщені заклади (санаторії, пансіонати, бази