відпочинку, турбази, кемпінги, готелі і т.п.), зв'язки яких з іншими рекреацій-ними та обслуговуючими об'єктами простежуються слабо. В умовах просторової замкнутості окремо розміщені рекре-аційні об'єкти не можуть забезпечити рекреантів необхід-ним комплексом послуг. Досконалішою формою територі-альної організації рекреаційного господарства слід вважати рекреаційні центри та вузли.
Література
Боков М.А. Менеджмент в санаторно-курортных организациях — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского гос. ун-та экономики и — 231с.
Курорти України. Минуле та сучасне. Санаторно-курортні заклади ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" / М.В. Лобода (голов.ред.). — К. : ТАМЕД, 2002. — 304с.
Основи режиму лікування і відпочинку в санаторіях і на курортах, М., 1954
Питання вивчення курортних ресурсів СРСР, М., 1955
Пантелєєв И. Я., Нарис історії вивчення і розвитку Кавказьких мінеральних вод, М., 1955
Багатотомне керівництво «Основи курортології», т. 1—3, під ред. В. А. Александрова, М., 1956—59
Курорти СРСР, М., 1962
Борисов А. Д., Найважливіші курорти соціалістичних країн Європи, М., 1967
Довідник по курортології і курортотерапии, М., 1973