ЕХО: ЛП – 3,8 см

КДО – 124 мл

Фракційний викид – 50 %

ПШ – 2,8

Дифузний кардіосклероз

Гіпертрофія ЛШ

Сумарна скоротлива функція знижена.

VІІІ Клінічний діагноз з обґрунтуванням

Після проведення УЗД серця , ЕКГ , ЕХО, зроблено висновки: фіброз аорти, концентрична гіпертрофія, дифузний кардіо плеврит.

На основі скарг пацієнтки, анамнезу захворювання та життя, даних об’єктивних та додаткових методів аналізу поставлено діагноз:

Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, Гіпертензивне серце, Гіпертрофія лівого шлуночка, Церебральний гіпертензивний криз.

Х Фармакотерапія захворювання пацієнта

Rp.: Lokreni 0,02 №20

D.S.: по 1 таблетці 1 раз в день всередину

Rp: Tab. Mononitrosidi 0,02 №20

D.S.: по 1/2 таблетки 3 рази на день всередину

Rp: Tab. Spironolactoni 0,025 №10

D.S.: по 1 таблетці 1 раз на день вранці о 7 годині всередину

Rp: Tab. Captoprili 0,025 №20

D.S.: по 1/2 таблетки 3 рази на день всередину

Rp: Heparini 5 ml (1 ml – 5 ОД)

D. t. d. N. 3

S.: вміст вводити в біля пупкову ділянку 2 рази на день

Rp: Tab. Cardiomagnyli 0,075 №100

D.S.: по 3 таблетки 1 раз на день вранці всередину

Rp: Sol. Platyphyllini hydrotartratis 0,2% 1 ml

D. t. d. N. 10 in ampull.

S.: вміст однієї ампули вводити 2 рази в день підшкірно

Rp: Tab. “Preductal MR” 0,035 №60

D.S.: по 1 таблетці 2 раз на день всередину

ХІ Обґрунтування застосування локрену

Локрен є селективним блокатором в адренорецепторів.

Характеризується трьома фармакологічними властивостями-

-Кардіоселективною бета-блокуючою дією;

-відсутністю часткової агоністичної активності;

-слабким мембраностабілізуючим ефектом у концентраціях,які перевищують рекомендовані терапевтичні дози;

Препаратів викликає конкурентну блокаду - адренорецепторів міокарду, судин та інших органів і тканин. Блокада 1 – адренорецепторів міокарду, зокрема під впливом локрену, знижує скоротливість міокарду і ЧСС, зменшує збудливість водія ритму, сповільнює швидкість проведення імпульсу по провідній системі серця.

Застосовують при артеріальній гіпертензії, ІХС тощо.

ХІІ Фармакокінетика, фармакодинаміка, показання і протипоказання до призначення Локрену

Фармакодинаміка

Це селективний 1 – адреноблокатор.

Блокує 1 – адренорецептори і зменшує дію на них катехоламінів.

Ця група речовин називається кардіоблокаторами, оскільки у середньо терапевтичних дозах вибірково блокує лише 1 – рецептори серця і не впливає на 2 – адренорецептори, зокрема бронхів, судин скелетних м’язів, матки, печінки, підшлункової залози.

Дана група препаратів викликає конкурентну блокаду - адренорецепторів міокарду, судин та інших органів і тканин. Блокада 1 – адренорецепторів міокарду, зокрема під впливом локрену, знижує скоротливість міокарду і ЧСС, зменшує збудливість водія ритму, сповільнює швидкість проведення імпульсу по провідній системі серця. В результаті блокади 1 – рецепторів клітин юкстагломерулярного апарату нирок зменшується секреція реніну.

Антиішемічна активність проявляється у зниженні ЧСС, скоротливості міокарду і систолічного артеріального тиску. Зменшуючи ЧСС, локрен подовжує діастолу і, відповідно, час коронарної перфузії. Цей препарат має антиоксидантні властивості, покращує метаболізм міокарду за рахунок інгібування викиду вільних жирних кислот з жирової тканини, який викликається катехоламінами.

Під дією 1 – адреноблокаторів покращується функція лівого шлуночка, зменшуються розміри його порожнини і збільшується фракція викиду.

Гіпотензивний ефект обумовлений зниженням серцевого викиду, інгібуванням продукції реніну та ангіотензину ІІ, послабленням центральних адренергічних впливів.

Інші механізми дії пов’язані з зниженням агрегації тромбоцитів, попередженням розриву атеросклеротичних бляшок тощо. Важливе значення серед ефектів 1 - адреноблокаторів займає пригнічення прямих кардіотоксичних ефектів катехоламінів.

Крім того, - адреноблокатори покращують барорефлекторну функцію.

Фармакокінетика

Локрен – амфіфільний препарат для перорального застосування. Він характеризується великим об’ємом розподілу, він приблизно на 20% зв’язується з білками плазми крові, а 50% препарату, які виводяться нирками – виводяться в незміненому вигляді. Швидкість ниркової екскреції препарату залежить від кліренсу креатиніну.

1 – блокуючи дія локрену підсилюється при підвищенні дози від 20 до 50 мг. Подальше підвищення дози мало впливає на силу його дії.

Пік концентрації локрену в плазмі крові спостерігається через 2 – 4 години після прийому 10 мг препарату всередину, період напіввиведення складає 10 – 12 годин.

Локрен майже повністю адсорбується в тонкому кишечнику, його біодоступність складає приблизно 70%.

Прийом їжі не впливає на концентрацію препарату в плазмі.

Завдяки тому, що локрен виводиться як нирками (50%), так і печінкою (50%), він може застосовуватись у хворих з цирозом печінки чи нирковою недостатністю, однак період його напіввиведення буде подвоюватись. Проте він володіє високою безпечністю при призначенні хворим з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ), цукровому діабеті, захворюваннях периферичних артерій.

Ефект „першого проходження” через печінку виражений незначно (менше 20%), у печінці біотрансформується з утворенням неактивних метаболітів.

Спосіб застосування і дози

Таблетки необхідно ковтати не розжовуючи,запиваючи водою.Звичайна рекомендована доза-одна таблетка по 20мг один раз на добу.Максимальна добова доза становить 40мг на добу.Хворим похилого віку рекомендується починати лікування з 1/2таблетки (10мг)на добу.

Протипоказання

-Пидвищена чутливість до бетаксолу або будь-якого компонента препарату;

-анафілактичні реакції в минулому;

-серцева недостатність, що не піддається лікуванню;

-порушеннясерцевої провідності;

-монотерапія препаратом при типовій формі стенокардії Принц метала;

-брадикардія;

-тяжкі форми астми та хронічне обструктивне захворювання легенів;

-тяжкі захворювання периферичних артерій;

-неліковна феохромоцитома;

-артеріальна гіпертензія;

-одночасне застосування із сультопридом,флоктафенімом,аміодароном,бепридилом,дилтіаземом і верапамілом;

-годування груддю;

-діти до 14 років;

ХІІІ Особливості взаємодії з іншими ліками та побічні дії Локрену

Побічні ефекти

При застосуванні препарату можуть спостерігатися відчуття холоду в кінцівках, шлунково-кишкові розлади, запаморочення, головний біль, безсоння,імпотенція.

В окремих випадках можуть спостерігатися серцева недостатність, зниження артеріального тиску, алергійні реакції у вигляді висипання на шкірі,загострення псоріазу.

Утруднене дихання, гіпокаліїмія, віброхвороба, загострення переміжної кульгавості, поколювання в руках і ногах, відчуття сухості в очах, нічні кошмари.

Взаємодія з лікарськими засобами

Протипоказано одночасне застосування Локрену з флоктафеніном і сультопридом.

Не рекомендується застосування Локрену з блокаторами кальцієвих каналів-порушення автоматизму та провідності.

Розвиток серцевої недостатності та аміодароном - порушення скоротливості, автоматизму та провідності.

ХІV Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності Локрену

Показники ефективності |