Незважаючи на переваги операції КС у деяких акушерських ситуаціях, що значно зросла частота її застосування викликає занепокоєння в клініцистів у усьому світі (В.Я.Голота, А.И.Лялькина, 1989; Е.А. Чернуха, 1997; N. Gleicher, 1984; T.F. Nielsen, 1986; P.H. Shiono et al, 1987; R.M. Farmer et al., 1991; C.M.Peterson, N.J.St.G.Saunders, 1991; Soliman SRH, Burrous Rf, 1993).

За даними закордонних публікації, до 70-90% жінок із рубцем на матці після КС, навіть після 2-3 операції, успішно можуть бути родоразрешены через природні пологові шляхи (В. І, Краснопольский, Л.С. Мареева, О.Н. Шалаев і соавт., 1994; G.S. Eglinton et al., 1984; M.N. Jarrel et al.,1985; B.G. Molloy et al., 1985; P.H. Shiono et al.,1987; J.P. Phelan et al.,1987; F.P. Meehan, I.M. Magani,1989; C. Chazotte, W..R Cohen,.1990).

Визначити "оптимальний" рівень частоти операції КС неоднозначно, цілком очевидно, що частота цієї операції прямо пропорційно не коррелирует із ростом ризику з боку матері або плоду в даній популяції. Відомо, що крім акушерських чинників, грають важливу роль общесоциальные: народження єдиної дитини, збільшення числа що первородят старше 30 років, національні традиції, релігійні особливості, участь жінки в рішенні питання про метод родоразрешения і т.д. (P.H. Shiono et al., 1987; G.Chamberlain, 1993; J. Kline, F. Arias, 1993). Саме цим обумовлені розходження в частоті акушерських операцій не тільки по окремих країнах, але й у межах однієї країни. У таких розвитих країнах Європи, як ФРН і Швеція за останні роки частота абдоминального родоразрешения не перевищує 8-10%, а в Ірландії й у більшості акушерських стаціонарів Великобританії складає 5-6% при зниженні, що продовжується, перинатальной патології, чим, наприклад, у США, де рівень КС складає 25% і більше, а показники паринатальной смертності гірше (13,2-8,7%о) (P.H. Shiono et al.,1987; Е.А.Чернуха. 1997).

У США швидке збільшення частоти КС за останні два десятиліття викликало заслужене занепокоєння спеціалістів і громадськості, що призвело до тому, що в 1980 р Національним Інститутом Здоров'я Дітей і Розвитки Людини було прийняте рішення рекомендувати консервативне ведення родів після попереднього КС при ретельному доборі для цього пацієнтів кваліфікованим спеціалістом у госпіталях, де є умови надання ургентной помочі (N. Gleicher, 1984; Р.Н. Shiono et al.,1987; B.E.Frnley, C.E. Gibbs, 1988).

За даними літератури роди через природні пологові шляхи після кесарева перетину можливі в 50-60% пацієнток (А.Б. Погорєлова, Н.А. Кім, 1988; Д.В.Введенский, 1990; Л.С. Логунова, 1996; Т. F. Nielsen, 1986;

D.L. Flamm, 1985; B.G. Molloy, 1987). У зв'язку з цим аксіома, що раніше існувала, Е.В. Cragin (1916) "якось кесарево сечение-всегда кесарево перетин" утрачає свою категоричність. Проте, два рази КС-всегда КС усе ще залишається непохитної через серйозний ускладненні як із боку матері, так і з боку плоду (В.Е. Finley et al., 1986; R.N. Jamelle, 1996;).

Відомим контраргументом для консервативного ведення родів після попереднього КС є можливість виникнення таких серйозних ускладнень, як розривши матки по рубці в родах. Исследования C. J Dewhurst (1957) і B.L.Flamm et al. (1990) показали, що частота розірвання матки по рубці коливається від 0,2% до 3,5%. За даними B. L. Flamm et а1. (1990) рівень розірвання матки по рубці в жінок із попереднім абдоминальным родоразрешением у наступних родах при консервативному їхньому веденні (1,7 на 1000), а також перинатальные втрати (6 на 1000) менше, чим рівень цих показників у звичайній популяції. За даними цього автора 28% жінок із рубцем на матці після попереднього КС успішно були родоразрешены через природні пологові шляхи і, якщо в цілому в (США) країні 28% вагітних із рубцем на матці після попереднього КС будуть родоразрешены успішно через природні пологові шляхи, то це дозволить знизити загальний рівень КС на 10%.

Дослідники, що займалися проблемами виношування вагітності і ведення родів після попереднього КС, розглядають роди через природні пологові шляхи альтернативним методом родоразрешения стосовно повторної операції КС через успішні результати, як для матері, так і для плоду ( ). Аналіз сучасної світової літератури, що стосується проблем родів через природні пологові шляхи, показав, що від 50% до 91% жінок, відібраних попередньо для консервативних родів успішно були родоразрешены (11,10, 106, 19, 22, 28, 34).

Дані літературні вказують на те, що, якщо спроба родів per vias naturelis, у пацієнтів із КС в анамнезі, незначно збільшує ризик розвитку розірвання матки, те навіть планове повторне КС приводит к

збільшенні ризику розвитку кровотечі в родах і септичних ускладненні в послеродовом періоді (12, 58,106, 111).

Порівняння виходів для плоду і матері після консервативних і

повторних оператииных родів показало, що в цілому рівень ускладненні в двох порівнюваних групах значно не відрізняються (11, 99).

Такі показники материнської захворюваності, як: послеродовая лихоманка, эндометрит, розбіжність шва на матці через неспроможність, крововтрата в родах (під час операції), а також тривалість госпіталізації, були краще після родів через природні пологові шляхи в пацієнтів із рубцем на матці, чим після повторного КС (19,125).

Що стосується показників перинатальной захворюваності і смертності, те, наприклад, необхідність надання інтенсивної реанимационной помочі новонародженому, оцінка