2.9. Параганглії

Крім мозкової речовини наднирників хромафінні клітини знаходяться також в парагангліях, які утворюються із зародку симпатичної нервової системи і тісно пов’язані сипатичними вузлами.

До параганглій відносять сонний (міжсонний) гломус, розташований біля початку зовнішньої та внутрішньої соннох артерій; та пояснично-аортальний – біля поверхні черевної частини аорти.

Пояснично-аортальні параганглії є у новонароджених та грудних дітей, після 1 року починається їх зворотний розвиток, а до 2-3 років вони зникають. Це невеликі вузькі полоски, розташовані з двух сторін аорти. Параганглії складаються з типових хромафінних клітин, які з віком проходять сполучнотканинне переродження.

Сонний гломус – в тканині міжсонних тіл є хромафінні клітини. Хромафінні ганглії невеликі, мають форму рисового зерна, розташовані на задній аьо медіальній поверхні загальної сонної артерії біля місця її ділення на зовнішню і внутрішню.

Надсерцевий параганглій непостійний, розташований між легеневим стовбуром та аортою.

Параганглії зустрічаються також на підключинній та нирковій артеріях.

2.10. Тімус

У людини тімус(thimus) представленний трьома частками, які діляться на ще менші частки. Розвивається тімус з зябрових карманів і розташований в грудній порожнині вобласті переднього срідостіння. Кожна частка складається з коркової та мозкової речовини. У людини абсолютна маса залози збільшується до початку статевого дозрівання(в середньому 30г), а потім знижується до 20г. Грає роль центрального органу імунної системи. Ендокринні властивості такі: секретує пептидні гормони тімозини і тімопоетини. Секреція цих гормонів регулюєтья глюкокортикоїдами та соматотропіном гіпофіза.

3. Гормони. Гуморальна регуляція

В організмі людини є дві системи, які регулюють життєвоважливі функції органів. Це нервова регуляція та гуморальна регуляція (від грец. humor – рідина). Вони дуже пов’язані між собою, тому іноді говорять про нейрогуморальну регуляцію.

Гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції за допомогою гормонів. Всі гормони мають велику біологічну активність і специфічність. Кожний гормон діє на чітко виражені клітини, тканини, органи. Гормони в тканинах швидко руйнуються, тому для довгої дії гормонів потрібно постійне виділення їх в кров, тканинну рідину.

По характеру своєї дії на клітини і тканини, а також по своїй будові гормони поділяються на дві групи. Гормони першої групи, дякуючи своїй розчинності в жирах, легко пороходять через мембрани клітині впливають на синтез білків. Це стироїдні гормони наднирників(коркової речовини) і гормони щитовидної залози.

Гормони другої групи пагано розчинні в жирах і не здатні проникатив клітини. Ці гормони взаємодіють з рецепторами мембран. До цієї групи відносять гормони білкової природи.

Таблиця 1. Походження та дія деяких гормонів

Залоза | Гормони або

групи гормонів | Дія гормону

I.Гіпофіз:

а)передня частка

б)проміжна частка

в)задня частка | 1)Соматотропін

(СТГ)

2)Тіротропін

(ТТГ)

3)Пролактін

(ЛТГ)

4)Меланоцитотропін

(МСГ)

5)Фолітпропін

(ФСГ)

6)Лютропін

(ЛГ)

7)Гонадотропний гормон

8)Адренокортікотропний

гормон

9)Ліпотропні фактори

гіпофіза

10)Оксітоцин

(ОКС)

11)Вазопресин

(АДГ) | 1)Стимуляція росту кісток, регуляція обмінних процесів

2)Регуляція функцій щитовидної залози

3)Ріст молочних залоз (продукування прогестерону) і продукування молока (лактація)

4)Синтез мелатоніна, пігментація шкіри

5)У жінок: стимуляція овогенезу, роста фолікулів, секреції естрогенів і овуляції;

у чоловіків: стимуляція розвитку статевих залоз, сперматогенезу,секреції статевих гормонів

6)У жінок: стимуляція овуляції, утворення жовтого тіла. Розвиток та дозрівання статевих клітин, секреція статевих гормонів

7)У чоловіків: стимуляція інтерстіціальних ендокриноцитів статевих залоз

8)Регуляція утворення і секретування глікокортікоїдів кори наднирників, мобілізація жиру з жирової тканини

9)Мобілізація та утілізація жирів в організмі

10)Скорочення матки, посилення тонуса гладеньких м’язів кишково-шлункового тракта

11)Реабсорбція води в ниркових канальцях (антідіуретична дія), судиннозвужуюча дія (підвищення кров’яного тиску)

II.Щитовидна залоза | 1)Тіроксин

2)Трийодтіропін

3)Йодомісткі глікопротеїди

4)Тіреокальцитонін | 1),2),3)Забезпечення роста, розумового та фізичного розвитку. Стимуляція енергетичного обміну, синтеза білка і катаболізма жирів та вуглеводів

4)Регуляція метаболізма Кальція і Фосфора

III.Паращито-

видні

залози | 1)Паратгормон | 1) Регуляція метаболізма Кальція і Фосфора

IV.Підшлункова

залоза | 1)Інсулін

2)Глюкагон

3)Соматостатін

(D-клітини)

4)Гормон РР-клітин | 1),2)Регуляція рівня глюкози в крові

2)Утворення глікогену

3)Пригнічує утворення гіпофізом гормону роста і синтеза ферментів ацинодними клітинами, а також виділення інсуліна та глюкагона -і--клітин

4)Стимуляція виділення шлункового та панкреатичного соків екзокринною частиною залози

V.Наднирники

а)кора

а.1)пучкова зона

а.2)клубочкова зона

а.3)сітчаста зона

а.3)сітчаста зона

б)мозкова речовина | 1)Кортізон

2)Кортікостерон

3)Гідрокортізон

4)Альдостерон

5)Андрогени

6)Естрогени

7)Прогестерон

8),9)Катехоламіни:

адреналін та норадреналін | 1),2),3)Обумовлення нормальної роботи нирок, прискорення утворення первинної сечі. Регуляція обміну жирів,білків та вуглеводів в організмі

4)Регуляція водного та мінерально-солевого обміну, забезпечення рівноваги. Утворення колагена

5),6),7)Стимуляція статевих процесів і таке інше

5),6),7)Стимуляція статевих процесів і таке інше

8),9)Стимуляція метаболізму, дія на судини і серце(міокард), регулювання рівня глюкози в м’язах, збудження рецепторів нервової системи, сильний виброс адренналіну спричинює різкі зміни емоцій(гормон страху, гормон щастя і таке інше)

VI.Статеві залози:

а)я’єчники

б)жовте тіло

в)сім’янники | 1)Естрадіол

2)Естрон

3)Прогестерон

4)Тестостерон | 1),2)Розвиток статевих органів, вторинних статевих ознак, статевої поведінки. Статева диференціація у ембріона

3)Підготовка слизової оболонки матки до імплантації зародка. Нормальна вагітність

4) Розвиток статевих органів, вторинних статевих ознак, статевої поведінки. Статева диференціація у ембріона

VII.Епіфіз | 1)Мелатонін

(синтез вночі)

2)Серотонін

(синтез удень) | 1),2)Мають значний вплив на залози внутрішньої секреції, впливають на сон та статеве дозрівання

1)Антагоніст МСГ та ЛГ

VIII.Тімус | 1)Тімозіни

2)Тімопоетини | 1),2)Стимулюють диференціацію і проліферацію Т-і В-лімфоцитів, а також котролюють нейром’язову передачу, стан вуглеводного обміну

4. Хвороби ендокринної системи. Короткий огляд

Хвороби, спричинені залозами внутрішньої секреції, розвиваються при порушенні ними секреції гормонів.

Відрізняють гіпофункцію та гіперфункцію залози, що показує на недостатню та надмірну секрецію відповідно.

Гіпофункція гіпофіза у людей похилого віку призводить до значних порушень білкового, вуглеводного, та жирового обміну або до загального гіпофізарного збільшення жирової тканини тіла, або до сильного похудіння(гіпофізарної катехсії).

Гіперфункція гіпофіза у дорослих людей, коли ріст вже зупинився, веде до збільшення окремих частин тіла, такий стан називається акромегалією.

Гіпофункція щитовидної залози(гіпотеріоз). У дітей затримується фізичний та психічнй розвиток, знижується розумові здібності. У дорослих людей спричинює мікседему, симптомами якої є: швидка втома, сонливість, сухість шкіри, ламкість ногтів. Лице стає опухшим від збільшення маси підшкірної клітчатки.

В місцевостях, де їжа та вода бідні на