з ціллю профілактики кровотечі, наявності травм родових шляхів, профілактичного застосування антибіотиків (який антибіотик, застосовується вперше чи повторно в даної жінки). Дивитись таблицю № 4.
Аналіз даних таблиці 4.
1 В усіх жінок, яким в родах проводились РВВ, а післяродовому періоді виникли ускладення, ми спостерігали:
обстежений гінекологічний анамнез 100% (13 жінок)
аборти – 53,9% (7 жінок)
сальпінгоофорити – 23,1% (3 ж.)
метроендометрити – 7,7% (1 ж.)
кольпіти 23,1% (3 ж.)
ерозія шийки матки – 15,4% (2 ж.)
мимовільний викидень – 15,4% (2 ж)
хламідіоз – 7,75% (1 ж)
обстежений акумерський анемнез (попередніх вагітностей і родів) – 92,4% (12 ж):
патологія ІІІ періоду родів – 30,8% (4 ж)
післяродовий метроендометрит – 30,8% (4 ж)
аномалії родовоі діяльності – 15,4% (2 ж)
нефропатія ІІ ст – 7,7% (1 ж)
загроза переривання вагітності – 7,7% (1 ж)
ускладнення даної вагітності – 100% (13 ж):
анемія вагітних – 46,2% (6 ж)
кольпіт – 15,4% (2 ж)
бактеріурія – 7,7 % (1 ж)
пієлонефрит вагітних – 7,7% (1 ж)
нефропатія – 15,4% (2 ж)
загроза переривання вагітності – 7,7% (1 ж)
2. Міри асептики і антисептики проводились в повному об’ємі.
3. Вид РВВ
річне відділення і видалення посліду – 69,2%, (9 ж)
ручна ревізія стінок, порожнини матки – 30,8% (4 ж)
4. Знечулення – 100
кетамін – 38,5 – (5 ж)
тіопентал натрію – 15,4% (2 ж)
пудентальна анестезія – 23,1 (3 ж)
промедол – 15,4 (2 ж)
5. Загальна крововтрата в родах:
до 400 мл – 7,7% ( 1 ж)
401 – 500 мл – 23,1% ( 3 ж)
501 – 600 мл – 30,8% ( 4 ж)
601 – 700 мл – 30,8% (4 ж)
701 – 800 мл – 7,7% (1 ж)
6. На якій хвилині почато РВВ:
на 4 хв – 7,7% (1 ж)
на 5 хв – 30,8% (4 ж)
на 10 хв – 30,8% (4 ж)
на 15 хв – 7,7% (1 ж)
на 30 хв – 23,1% (1 ж)
7. Повторне введення руки в порожнину
матки – 23,1% (3 ж)
8. Травми родових шляхів матері:
розрив шийки матки – 23,1% (3 ж)
розрив промежини – 7,7% (1 ж)
розрив піхви – 15,4% (2 ж)
епізіо-, перінеотомія – 23,1% (3 ж)
9. Профілактика висхідної інфекції проводилась – 100% даний АБ застосовувався раніше – 60,9% (8 ж)
Заключення по результатам екстерної оцінки.
Ручні внутріматкові втручання (РВВ) – це акушерські аперації, які є небезпечними в зв’язку з можливістю занесення інфекції в порожнину матки та розвитком внаслідок цього тяжких післяродових інфекцій.
Частота РВВ по Квельському пологовому будинку становить 5,5% з них ручна ревізія порожнини матки – 60%, ручне відділення та виділення плаценти – 40%.
З приводу патологічної кровотечі РВВ були проведені в 67% випадків, без патологічної кровотечі – в 33%.
Частота РВВ збільшується після 26-и і особливо 30-и років. З збільшенням віку вагітної виникає більше патологічних станів в статевій системі.
У роділь з РВВ ми спостерігали пізню появу монархе і порушення оваріально-менструального циклу. Отже, патологія ІІІ і раннього післяродового періоду могла бути обумовлена порушеннями регуляції статевої функції жінки.
Аборти – грізний обтяжуючий фактор, щодо виникнення патології в ІІІ і ранньому післяродовому періоді та післяродових токсико-септичних ускладнень.
Існує прямий закономірний зв’язок між частотою екстагенітальної патології, яка ускладнювала вагітність та патологією ІІІ і раннього післяродового періоду.
Формування патології скорочення матки та відділення і видалення плаценти відбувається у значного числа жінок ще до пологів і в процесі І-го та ІІ-го періодів родів, про що свідчить обтяжений акушерський анемнез попередніх вагітностей і родів у 85% роділь, ускладення даної вагітності та І і ІІ-го періодів родів у 82% жінок.
Операції РВВ в Ковельському пологовому будинку проводились з повним дотриманням правил асептики і антисептики.
Несвоєчасно діагностована кровотеча із розривів піхви та шийки матки, що спостерігаються відразу ж після народження плоду, може провести до значної крововтрати і стати причиною не показаного в даному випадку РВВ.
Частота ускладення в пізньому післяродовому періоді у жінок з РВВ складала 13%.
Ми провели детальний аналіз історії пологів цих роділь і прийшли до слідуючих висновків:
Ускладення в пізньому післяродовому періоді у жінок з РВВ частіше виникали при
обтяженому гінекологічному анамнезі (2 і більше аборти, хронічні запальні процеси геніталій)4
обтяженому акушерському анамнезі попередніх вагітностей і родів (паталогічний ІІІ-й період родів, післяродові запальні процеси);
наявності ускладнень даної вагітності (на перший план виступають анемії вагітних і запальні процеси нирок і геніталій).
11.2. Операція ручного відділення та виділення посліду є більш небезпечнішою, щодо виникнення післяродових ускладнень, в порівннянні з ручною ревізією порожнини матки. …
11.3. Загальне знечулення є найбільш приємним при проведенні РВВ.
11.4. Чим більша загальна крововтрата в родах, тим більша небезпека розвитку післяродових ускладннень.
11.5. Чим швидкі від початку кровотечі розпочате РВВ, тим швидкий гемостатичний ефект і кращий прогноз.
11.6. Доцільне однократне введення руки акушера а порожнину матки.
11.7. Травми родових шляхів матері ускладнюють перебіг післяродового періоду, виникають додаткові ворота інфекції.
11.8. Профілактика висхідної інфекції повинна проводитись антибіотиком, який раніше не застосовувався жінкою.
Операції РВВ в Ковельському пологовому будинку проводили всі лікарі, але в більшості випадків – досвідчені і кваліфіковані.
Протоколи операцій записані правильно.
РВВ являють ефективними і доцільними операціями, якщо вони проводяться при обгрунтованих показах, своєчасно під загальним знечуленням, при повному дотриманні правил асептики антисептики, з профілактичним приміненням антибіотикотерапії в післяродовому періоді.
Пропозиції з проведеним аналізом.
Ручні внутрішньоматкові втручання – це найпоширеніші акушерські операції, якими повинен бездоганно володіти акушер – геніколог.
Аналізуючи перебіг вагітності,родів, дані анамнезу родів з ручними внутрішньоматковими втручаннями,ми виділили обтяжуючі фактори і групи ризику серед жінок щодо можливої патології плаценти і скоротливої діяльності матки:
вік 30
