У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


чинності 20-ого лютого 1977р.).

Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників, прийнята Генеральною Асамблеєю 17-ого грудня 1979р. Конвенція про захист ядерних матеріалів, підписана у Відні 3-ого

березня 1980р.

Протокол про боротьбу з незаконними актами насилля в аеропор-

тах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює

конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаний в Монреалі 24-ого лютого 1988р.

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими

проти безпеки морського пароплавства, підписана у Римі 10-ого березня 1988р.

Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом,

прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 15-ого грудня 1997р.

Арабська конвенція про запобігання тероризму, підписана в Генеральному секретаріаті ліги арабських держав у Каїрі 22-ого

квітня 1998р.

Нагальні питання міжнародного співробітництвав в боротьбі зі злочинністю відображенні, зокрема, в матеріалах Буено—Айреської

декларації про запобігання організованій транснаціональній злочинності і боротьбі з нею, прийнятій регіональним семінаром

на рівні міністрів у зв’язку з Неапольською політичною декларацією

та Глобальним планом дій проти транснаціональної організованної

злочинності, який був проведений в Буенос—Айресі 27-30 листопа-

да 1995р., Докарській декларації про запобігання організованій транснаціональній злочинності та корупції і боротьбі з ними, прий-

нятій регіональним семінаром на рівні міністрів країн Африки по

організованій транснаціональній злочинності та корупції, який

відбувався у Дакарі 21-23 червня 1997 року, її Манільській декларації про запобігання транснаціональній злочинності і бороть-

бі з нею, прийнятій на регіональному семінарі на рівні міністрів країн Азії по організованій транснаціональній злочинності та корупції, який було проведено в Манілі 23-25 березня 1998р.

Слід наголосити, що проблемою організованої злочинності

як такої ООН вперше зайнялася ще у 1975р., коли на 5-ому

Конгресі ООН щодо попередження злочинності та поводження з правопорушниками, який проходив у Женеві 1-12 вересня 1975р.,

були розглянуті, в рамках пункту 5 порядку денного Конгресу,

зміни форм та маштабів міжнародної та внутрішньодержавної

злочинності : у той час основна увага була приділена економічній та політичній злочинності на національному та транснаціональному рівнях.11

Першу спробу розглянути тероризм з кримінально—провової

точки зору зробила у 1993р. С.О. Допілка на прикладі морського

тероризму. Проблемами боротьби з тероризмом займаються такі

українські вчені, як В.О.Глушков, В.В. Крутов, В.П. Ємельянов,

В.Ф. Антипенко, С.М. Мохончук та інші.

Більщість терористичних груп мають зовнішню підтримку, отже, якщо помірковано підходити до врахуваня суб’єктів, які

надають цю підтримку, можна побудувати дієвий механізм, що

буде мати певні стадії:

Нейтралізація засобів підтримки, шляхом контролю за

використанням банківських рахунків великих банків та фізичних

чи юридичних осіб.

Нейтралізація шляхів надходження грошей на банківські рахунки

терористичних угруповань шляхом гнучкої системи контролю за

власниками рахунків.

Виявлення та припинення діяльності осіб, установ чи організацій,

що надають допомогу у будь—якій формі терористам, та методом

суворих покаравнь дати зрозуміти світовій спільноті, що будь яка

підтримка буде виявлена та покарана.

Питання фінансування терористичних груп має суттєве значення,

як для українських органів безпеки, так і всесвітніх, бо руйнація фінансового підгрунтя існування цих груп завдасть нішивного

удару по їх спроможності взагалі до існування, не кажучи вже про

можливість вчинення ними протиправних дій:

Чим активніше держава здійснює боротьбу з тероризмом, тим

менше шансів на успіх мають самі терористи, отже, боротьба з тероризмом повинна носити випереджальний, агресивний та безжалісний до терористів характер.Держава не повинна обороняти-

ся—це справа терористів.Науково обгрунтаваний підхід до боротьби з тероризмом позбавить іх шансів не лише до успішної діяльності на

ниві хаосу, а й взагалі зробить неможливим іх фізичне існування.1

Ще в Конвенції Ліги Націй про попередження і припиненя терориз-

му (1937р.)була зроблена спроба визначення міжнародного терористичного, як злочинного поводженя ,сприямованого проти

держави, а також такого, що має метою тероризувати окрему особу,

групу осіб, або населення вцілому, шляхом створення загальної небезпеки.

Формування понятійного апарату проблеми боротьби з терориз-

мом, розробка питань ексирадиції, розв’язування міждержавних спорів, уніфікація механізмів боротьби з актами терору стали

невід’ємною заслугою розробників названої Конвенції.І хоча вона

з ряду причин так і не вступила в дію, закладені в ній принципи були використані при наступній розробці міжнародно—правових норм з

попередження, припинення і ліквідації тероризму у всіх його формах та проявах.

Міжнародне співробітництво не обмежується тільки питаннями

надання взаємної провової допомоги, але і питаннями визначеної уніфікації законодавства, що регламентує банківську таємницю, створення систем контролю за відмиванням брудних грошей, при-

бутків від нелегальних операцій, забезпечення інформаційного обміну, співробітництво в розшуку, арешті осіб, причепних до терористичної діяльності, і конфіскації фінансових коштів, що

використовуються для закупівлі устаткування, що використовується для виготовлення та використання зрої.

 

 

 

Отже світове співтовариство розглядає такі основні шляхи боротьби з терором:

Аналіз феномену тероризму з поглядів різних аспектів. Аналіз психології тероризму. Аналіз провових статутів окремих держав та міжнародних

об’єднань в контексті міжнородної співпраці.

Аналіз можливостей повного знищення основних джерел розвитку тероризму через розуміння соціальних причин

необхідності використання останнього методу переконання-

шантажу та терору.

За даними Інтерполу, Україна є країною з формуючоюсь

політикою, крім того, з загальної кількості повідомлень про терористичні акти майже 70% отримано від європейських країн.

Існуюча в Україні статистика не має чітких критеріїв щодо відокремлення терористичних актів від суміжних злочинів, тому

не може реально відображати існуючий рівень та динаміку цих злочинів.

Проблема організації боротьби із сучасним тероризмом в умовах створення української модернізованої держави на основі

весцентризму має декілька найважливіших політико—првових

аспектів, що діють у нерозривному зв’язку один з одним. Це, на-

самперед, політичний момент. Без розгляду цього питання неможли-

ве належне вирішення проблем організації ефективної боротьби.

Саме невирішенність у теоретичному плані багатьх питань

щодо розуміння тероризму, вже тривалий час стає на заваді в підго-

товці та прийнятті відповідних законодавчих актів.

Ще в березні 1996р. Президія Верховної Ради України, розгля-

нувши поданий кабінетом міністрів проект закону “Про посиленя боротьби з терористичними проявами та іншими небезпечними зло-

чинами”, повернула його на доопрацювання. У своїй постанові Президія вказала, що законопроект містить ряд недоліків концеп-

туального


Сторінки: 1 2 3 4 5