та юридичного характеру.Згодом, указом президента України “Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та пра-
вопорядку” від 05.08.1996р., доручаючи координаційному комітету
по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю протягом місяця подати проект закону для внесення його президентом України, як невідкладного, на розгляд Верховної Ради України. Але,
нажаль, такий законопроект не був внесений.
Служба безпеки України має двосторонні угоди по боротьбі з тероризмом із такими структурами :
Федеральною службою безпеки Російської Федерарації від 23.07.1992р.
Комітетом державної безпеки Республіки Белорусь від 10.08.1992
Комітетом національної безпеки Республіки Казахстан від 21.11.1992р.
Відомством охорони держави Республіки Польща від 22.03.1993р.
Міністерством національної безпеки Республіки Молдова від 22.07.1993р.
Службою національної безпеки Республіки Узбекистан від 13.09.1993р.
Словацькою інформаційною службою від 23.02.1994р.
Службою державної безпеки Республіки Грузія від 25.04.1994р.
Відомством національної безпеки Угорської республіки від 04.11.1994р.
Агенством планування національної безпеки Республіки Корея від 28.02.1995р.
Комітетом національної безпеки Туркменістану від 15.07.1995
Міністерством національної безпеки Азейбарджанської респу-
бліки від 01.08.1995р.
Міністерством національної безпеки Республіки Верменія від
03.11.1995р.
14.) Міністерством безпеки Республіки Такжикистан від 04.04.1996р.
Проводиться певна робота з формуваня ефективного прово-
вого механізму антитерористичної взаємодії спільними зусиллями
держав—учасників співдружності незалежних держав ( зустрічі в
Мінську в квітні 1998р. і 4-6 квітня 2000р.)
Значну допомогу на сучасному етапі організації міжнародної
і внутрішньодержавної боротьби з тероризмом справляють угоди про екстрадицію, що діють на двосторонньому і багатосторонньому
рівнях.
У грудні 1998р. укозом президента України створено антите-
рористичний центр (АТЦ) при службі безпеки України. Це –постійно діючий орган, який здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання та припинення терорис-
тичних актів стосовно державних діячів, важливих об’єктів жит-
тезабезпечення та підвищенної небезпеки, що сворюють загрозу життю й здоров’ю значної кількості людей.
Про необхідність постійного узгодження дій усіх правоохо-
ронних органів та інших державних структур для боротьби з теро-
ризмом красномовно свідчать не лише наявний досвід проведення
спільних операцій, а й приклад багатьох інших країн.
На АТЦ при СБУ покладено завдання збирання, узагальнення
та оцінку інформації про терористичні наміри і прояви, розробки
концептуальних положень та програм антитерористичної діяльності,
формування відповідних планів, координації діяльності органів
виконавчої влади, спрямовонної на запобігання терористичним проявам та їх припинення, координації та методичного забезпечення
фохової підготовки особового складу спеціальних підрозділів сило-
вих відомств держави.
Центр складається з міжвідомчої координаційної комісії (МКК)
та робочого органу штабу, единого в структурі штатного підрозділу.
При регіональних органах СБУ для здійснення конкренних антите-
рористичних заходів створені координаційні групи. Процес створен-
ня антитерористичного центру був досить тривалий і складний.
Указом президента України керівником АТЦ при СБУ призна-
чено першого заступника голови СБУ генерал-полковника Землян-
ського Ю.В. У своєму щільному робочому графіку він постійно зна-
ходив час і особисто вирішував найбільш складні питання організа-
ції становлення антитерористичного центру. Під його безпосереднім керівництвом здійснюваломь кадрове поповнення штабу АТЦ.
Заступником керівника АТЦ призначено начальника штабу
АТЦ полковника Антипенка В.Ф., який мав великий досвід опера-
тивної роботи, організаційно—управлінської діяльності, пройшов су
вору школу Авганістану.
Основні принципи і механізм діяльності АТЦ і регіональних
координаційних груп закріпленно спільним наказом керівників за-
діяних міністерств і відомств.
В кінці 1999р. та на початку 2000р. штаб АТЦ поповнився
кваліфікованими співробітниками СБУ, МНС Держкордону, внут-
рішніх військ МВС. Це старші консультанти—полковники Біднен
ко А.М., Воловник В.В., Проскурін В.М., консультанти –аналітики
майор Маленко В.Г., лейтенант Віценко Н.В., співробітники секрета-
ріату Буянов О.В., Меренкова Ю.С., державний службовець Биченко К.І.
У взаємадії з відповідними міністерствами та місцевими органами виконавчої влади уточнені найбільш вірогідні і небезпечні
об’єкти і напрямки можливих терористичних спрямувань. Напрацьо-
вана нормативна база, якою закріплена структура регіональних координоційних груп АТЦ і їх штабів, конкретизовані основні завдання.
В даний час законодавча база боротьби з тероризмом містить-
ся в ряді статей Кримінального Кодексу України(ККУ), що визначають склад злочинів, у яких присутні окремі елементи тероризму. Вичерпний перелік статей ККУ якими можна зв’язу-
вати терористичні прояви, виглядає так :
Ст56—Дії, спрямовані на насильницьку зміну або скинення конституційного ладу або захоплення державної влади (підслідність СБУ.)
Ст58—Замах на життя державного службовця (СБУ).
Ст 59—Замах на представника іноземної держави (СБУ).
Ст 60—Диверсія
Ст62—Замах на територіальну цілісність України (СБУ).
Ст69—Бандитизм ( Прокуратура).
Ст69/1—Дезорганізація виправно-трудових закладів (Прокурату-ра.).
Ст 71—Масові безладдя.
Ст 78—Ушкодження шляхів повідомлення і транспортних засобів (СБУ).
10.)Ст 82—Розкрадання колективного майна шляхом гробежу(МВС)
11.)Ст86—Розбій з метою розкрадання державного або колектив-
ного майна.
12.)Ст86/2—Вимагання державного або колективного майна(МВС)
13.)Ст93—Навмисне вбивство за окремих обтяжуючи обставин (Прокуратура).
Ст 94—Навмисне вбивство( Прокуратура).
Ст100—Загроза вчинення вбивства (МВС).
Ст123/1—Захоплення заручників (Прокуратура).
Ст141—Грабіж (МВС).
СТ142—Розбій (МВС).
Ст144—Вимаганя (МВС)
Ст 176/2—Погроза судді або народному засідателю (Прокуратура.).
Ст180—Перешкодження явці свідка, потерпілого, експерта,
примус їх до відмови від дачі показань, підкуп цих осіб або
погроза помстою за раніше дані показаня.
Ст 183/3—Організація або активна участь у групових діях, що
порушують суспільний порядок ( Прокуратура).
Ст 187/5—Захоплення державних або суспільних будинків або
будівель.
Ст 189/2—Погроза співробітнику прокуратури
Ст189/4—Нанесення тілесних ушкоджень співробітнику пра-
воохоронного органу (Прокуратура).
Ст 190—Погроза або вчинення насильства щодо службової особи, суспільного працівника або громадянина, що виконує суспільний обов’язок (Прокуратура).
Ст 206—Хуліганство (МВС).
Ст 206/1—Заклики до вчинення дій, що загрожують сус-
пільному порядку і безпеці громадян (МВС).
29.) Ст 206/2—Завідомо помилкове повідомлення про загрозу безпеки громадян, знищення або пошкодження об’эктів власності
(МВС).
Система співробітництва України з системи міжнародного рівня
в боротьбі з тероризмом на глобальному рівні представлена в рамках ООН, конкретно в її спеціалізованих
заснувань, насамперед ІКАО, ІМО, МАГАТЕ. Під їхньою егідою
створена і діє міжнародна правова база такого співробітництва, яка
включає цілу низку універсальних угод.
На регіональному рівні питання співробітництва в боротьбі з тероризмом розглядається в рамках ОБСЄ, ЄС, Ради Європи, органі-
зації американських держав.12
Відмічаючи, що Україна дотепер приєдналася не до всіх міжнародних актів у сфері боротьби з тероризмом, варто особливо підкреслити гостру актуальність послідовної реалізації відповідної
процедури прєднання.
Вищескозане свідчить про своєчасність створення Антитеро-
ристичного центру при СБУ, призначеного для кординації зулиль правоохоронної системи щодо