попередження і припинення терористичних проявів. При цьму конкретними напрямками подаль-
шого удосконалювання боротьби з політичним екстримізмом в Україні, на погляд провідних науковців, таких як Ємельянов В.П.,
Зеленецький В.С, В.С.Кратов, можуть і повинні стати наступні:
Удосконалення міжнародних і Міжвідоичих взаємодій у процесі здіснення антитерористичної діяльності :
Визначення осіб, відповідальних за координацію антитерорис-
тичної діяльності у складі внутрішньовідомчих і зовнішніх
структур і організацій. Формування інших функціональних обов’язків на основіопрацювання пакетів документів.
1.2) Створення типових схем взаємодії для розв’язання різних задач
антитерористичної діяльності.
Підготовка і спільне виконання навчальних завдань.
Удосконалення інформаційного забезпечення системи боротьби з тероризмом. Формалізація і структурування інформаційних потоків між учасниками антитерористичної діяльності.
2.1) Створення спеціальних карт і систематичне поновлення з їхньою допомогою банків даних і формування баз знань по конкрет-
них суб’єктах терористичної діяльності.
2.2) Організація інформаційних мереж для оперативного накопичен-
ня інформації.
2.3) Формування баз даних та систем керування ними.
2.4) Виявлення організацій і осіб, схильних до терористичної діяльності на території третіх країн, що водночас мають або можуть мати інтереси в Україні.
2.5 Виявлення областей і регіонів України, недлагополучних з погляду ймовірної терористичної діяльності.
2.6) Виявлення промислових, транспортних та інших народогосподарських об’єктів, включаючи об’єкти МО України,
що потенційно можуть бути використані як об’кти терористичної
діяльності.
2.7) Формування банку даних щодо явних і потенційних джерел те-
рористичної діяльності і організацій осіб, схильних до терористич-
гої діяльності, що знаходяться на території України, а також країн, терористичні організації яких можуть бути зацікавлені в реалізації
своїх планів в Україні.
Створення єдиної структури по координації заходів протидії
тероризму—Антитерористичного центру при СБУ—дає змогу вчасно опрацювати нормативно-правові, профілактично—запобіжні,
організаційні і практичні механізми попередження та припинення терористичних проявів. З початком діяльності АТЦ загальнодержав-
на система антитерористичних заходів все швидше набуває конкретних рис. Вочевидь, що вона буде постійно еволюціонувати , грунтуючись на глибокій оцінці оперативної обстановки й прогнозуванні реальних ситуацій та на розробці стратегії потенційним терористичним спрямуванням. При Такому підході загальнодержавна політика протидії тероризму може бути реалізована найбільш ефективно.
Підсумовуючи все вище сказане, зауважу, що не претендував на всеосяжність розгляду такого актуального явища, як тероризм. Мета
була іншою—спробувати проаналізувати такий складний і супереч-
ливий феномен, яким безперечно є тероризм.
У своїй роботі я розглянув лише основні поняття, погляди та шляхи розвитку боротьби з тероризмом. Вважаю, що сьгодні можна
стверджувати, що не зважаючи на проблеми і ируднощі становлення
єдиної системи ефективного та завчасного протистояння тероризму,
правоохоронна й у ціломузагальнодержавна система України зорієнтована у відношені боротьби з тероризмом відповідно до
визначеного світовим співтовариством напрямками. Вважаю, що
робота виконана АТЦ можливо є достатньою для задоволення безпеки громадян суверенної, соціальної,незалежної держави України.
Щодо правового аспекту, слід зазначити, що
Посилання на джерела:
Більш детально:Антипенко В. Поняття правопорушення (кримінальне вивчення) Право України.—1999р.--№2—ст92—95.
2.)Там само. Психолгія злочину Т2—1992р. ст89.
Психологи о преступности “Круглий стол”. “Психолгического журнала”//Психологический журнал—1995.—т.16.--№4—с.39.
Шопенгауер А. Две основние проблеми етики. Афоризми и мудрости.—Минск, 1997.—с. 265.;
Психологи о корупции .”Круглий стол”,”Психологического журнала –1995.—т.16.--№4 ст39.”
Маньковский Г.М. Ревин В.П. “Характеристика правонарушений и некоторые направления повишения эфективности борьби с ними.” государство и право ,--1997.--№8.—с.85.;
Правова держава Україна; проблеми, перспективи розвитку:Корт-
кі тези наукових повідомлень.;
Емельянив В.М; Ліпкан В. А. “Корупція”,--1999.—т8.—ст27—59.
Емельянов В.П. Злочини соціальної структури.—Харків; Рубікон 1997р. –ст 307.
Юридична енциклопедія В 6Т/ Редкол. Ю.С Шемшученко. 1998 ст 221.