Мусоліні.
Школа і так займається вихованням з гуманістичних позицій, загальнолюдських цінностей відповідно до програми “Освіта”. І тут вже педагогічна, а не політологічна проблема – як виховувати. З іншого боку вплив соціального середовища, референтних груп у становленні моральних якостей особистості більший за вплив школи.
Здається, є лише один шлях, завдяки якому у процесі політичної соціалізації напевно можна прищепити соціальну довіру і емоційну прив’язаність до батьківщини, - це шлях випрацювання відчуття спільної політичної ідентифікації, яка б містила і загальну емоційну прив’язаність до політичної, соціальної системи, і відчуття спорідненості з іншими громадянами. Для формування політичної спільноти, де громадяни довіряють і можуть співпрацювати один з одним, і де їх відданість батьківщині глибока, потрібне саме це відчуття спільної ідентичності. Лише пізнавальних навичок – недостатньо. Соціальна співпраця і партнерство закладають основи громадянського суспільства, а емоційна прихильність зорієнтовує на патріотизм і громадянський обов’язок.№
Ця теза перекликається з думкою Г. Алмонда: “Для громадянської культури в
нових державах потрібні об’єднуючі громадян символи і системні відчуття, а також – пізнавальні навички”.І
Отже ми, нарешті, визначили, що слід закладати в свідомість молодших школярів в процесі політичної соціалізації в першу чергу: відчуття
.........................................................................................................................................
1. Пілон Дж. Глобальна революція та потреба у громадянській освіті у колишньому радянському блоці. – К., 1995. – С. 13-14, 16.
2. Алмонд Г., Верба С. Згадана праця. – с. 133.
-38-
ідентичності, спільні символи, емоційну прив’язаність до Батьківщини. Це можливо зробити за посередництвом підручників для початкової школи.
Відчуття спільності має носити національно-культурний характер. Подібність культури, мови, традицій, історичної долі – ось те, що інтегрує людей в єдину спільноту, яка усвідомлює цю єдність і відчуває спільну, і кожного окремо, відповідальність за власну долю. На базі цієї ідентичності формуються: патріотизм, соціальна довіра, соціальне партнерство як основи громадянського суспільства. Формування цієї ідентичності несе в собі і інформативний, і емоційно-чуттєвий компоненти. З цього починається демократія – нація разом творить свою долю через політичну волю більшості. З цього починається партнерство держави і громадянського суспільства: держава створена, її апарат сформований нами – нацією, яка поклала на державу певні обов’язки в обмін на свій послух державній владі. Проте, весь цей процес буде потім. Спочатку – ідентичність і емоційна прив’язаність до єдиного споріднюю чого коріння, в поєднанні з першими знаннями про політичну систему, соціальну взаємодію.
Як це досягається в межах підручника? Шлях тут один – апелювання до архетипів національної свідомості, символів, що об’єднують масу у націю, заряджену державотворчим і суспільно творчим потенціалом. Для нас – це символи Рідної Землі, Матері – України, Божої Матері, Матері, з супроводжуючими символами і образами: материнська пісня, колискова, рідна оселя. Це – символи рушнику, вишиванки, хлібу, калини.№ І міфоло- гізовані образи козака – запорожця, Запорізької Січі. Це і історичні постаті, що стали напівлегендарними в національній свідомості: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Тарас Шевченко,
.........................................................................................................................................
1. Алмонд Г., Верба С. Згадана праця. – С. 133.
-39-
Іван Франко, Леся Українка. Це – звичайно, і глибинний релігійний чинник – православна традиція, Церква, Собор. Це – неповторна краса рідної землі і т.д.
Тобто мова йде про традиційні цінності, які укорінені дуже глибоко у підсвідомості на архетипічному рівні. Вони є відображенням національного менталітету і спільної історичної долі. У дитячому віці, враховуючі особливості психології молодших школярів дуже важливу роль відіграють і народні казки, легенди, пісні, ігри, свята. Згадаємо і історичне минуле – в плані козацьких демократичних традицій (неважливо, якими були запорожці насправді, важливо – який міф про них ми закладемо у дитячу свідомість), у попередніх розділах ми говорили, що діти краще розуміють історичне минуле, якщо воно пов’язуються з сьогоденням. Ось – широке поле для виховання в дусі козацької демократії, побратимства, національної гордості, мужності; простір для історичних паралелей тут дійсно великий (козаки обирали гетьмана, ми – Президента; козаки понад усе цінували свободу, і ми – теж вільні, живемо у вільній Україні, і нікому свою волю не віддамо і т. д.).№
Підбиваємо підсумки сказаного у цьому розділі.
По-перше, нами визначено, який національний ідеал має бути закладений в свідомість школярів, на який тип політичної культури слід орієнтуватись. По-друге, встановили, що інформативний компонент політичної соціалізації займає відносно невелике місце у структурі цілеспрямованого спливу на особистість. Третє, дійшли висновку, що емоційно-чуттєвий компонент набагато більш важливий, з огляду
.........................................................................................................................................
1. Чернишов О. Національне виховання: науково-методичне забезпечення // Рідна школа. – 1997. - № 12. – С. 34.
-40-
психологічні особливості молодшого шкільного віку. Четверте, визначили, на що саме слід звернути увагу в першу чергу – на формування відчуття громадянської і національної ідентичності, як на основу соціальної довіри і партнерства, як передумов існування громадянського суспільства. І головне – зробили спробу “перекласти” цю ідею мовою символів і образів, сприйнятних для молодших школярів.
-41-
Розділ 2.2. Конвент – аналіз букварів, як засіб дослідження сучасного стану у галузі громадянської освіти.
В якості об’єкту дослідження нами було обрано наступні п’ять букварів, які найбільше розповсюджені в початкових школах Миколаєва. В результаті експертного інтерв’ю з представниками Навчально- методичного центру нами було встановлено рівень розповсюдженості цих букварів в школах