нам доведеться зіткнутись у процесі політичної соціалізації молодших школярів.
По-друге, проаналізувавши вікові особливості молодших школярів, ми з’ясували, що наші можливості у цьому процесі щодо інформативного, пізнавального компоненту обмежені. І більшу увагу слід звертати на непрямі методи політичної соціалізації, орієнтовані на закладення заздалегідь визначеного емоційно-психологічного компоненту.
По-третє, ми спробували підійти до розв’язання наступної проблеми: проблеми оптимального вибору моделі політичної культури для громадянина України і члена громадянського суспільства, елементи якої ми і будемо закладати в свідомість молодших школярів. Ми дійшли висновку, що цією моделлю є тип громадянської політичної культури, визначений і досліджений Г. Алмондом та С. Вербою, збагачений почуттям патріотизму, любові до України.
Четверте. Ми визначили, що громадянську політичну культуру не можна прищепити шляхом освіти, навіть цілеспрямованої (стати носієм громадянської культури можна лише в наслідок впливу дуже великої
-50-
кількості зовнішніх і внутрішніх факторів). Єдине на чому варто зупинитись у процесі освіти – так це на вихованні відчуття спільної політичної ідентичності, яка б містила загальну емоційну прив’язаність до рідної землі, тісно пов’язану з почуттям ідентичності і спорідненості з іншими громадянами. Слід зосередити свої зусилля на прищепленні об’єднуючих громадян символів і системного відчуття, відчуття спільної відповідальності і спільної історичної долі. У молодшій школі цього доволі легко можна досягти шляхом свідомого національного виховання, виховання і навчання на базі української національної культури, традицій, символів, героїчного минулого українського народу, спільних надбань у творчому розвитку нації.
Врешті-решт ми дослідили, яким чином дане завдання вирішується у сучасних українських підручниках для початкової школи. Нами було проведено структурний контент-аналіз п’яти букварів, за якими навчаються молодші школярі м. Миколаєва. Результати аналізу подано у дипломній роботі у вигляді двох таблиць. Деякі висновки з аналізу подано нами у четвертому розділі. У цих висновках ми притримувались позитивної, а не нормативної оцінки отриманих даних.
Вважаємо, що практична цінність нашого дослідження полягає в систематизації теоретичної інформації про процес політичної соціалізації молодших школярів; визначенні можливого типу політичної культури, до формування якого ми маємо прагнути; в визначенні того, які конкретні шляхи прищеплення громадянської політичної культури слід застосовувати; і – в тому, що ми, здається, першими, здійснили конкретний аналіз інформації, що міститься в наших підручниках. Гадаємо, що систематизована нами інформація знайде свого адресата, посприяє розвитку проблематики громадянської освіти в Україні.
-51-
Використана література.
1. Беденко М.В. Держава та конституція очима дитини. – Вінниця, 1997.
2. Борисов Л.П. Политология. – М., 1996.
3. Борцов Ю.С., Коротец И.Д., Шпак В.Ю. Политология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1998.
4. Вашуленко Н.С., Матвеева А.Н., Назарова Л.К., Скрипченко Н.Ф. Букварь.– К., 1998.
5. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти / Ігнатенко П.Р. та ін. – К., 1997.
6. Гаджиев К.С. Политическая наука. – М., 1996.
7. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та історія. – К., 1995.
8. юююю
9. ….
10. К
11. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю – о психологии детей шестилетнего возраста. – М., 1988.
12. Луцик Д.В., Праць М.М., Савшак А.С. Буквар. – Львів, 1998.
13 Дж. Мангейм, Р. Рич. Политология. Методы исследования. – М.,1997.
14 Мошер Р., Кенни Р., Гаррод Э. Воспитание гражданина: демократические школы. – М.,1996.
15 Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д. Эльконина, А. Венгера. – М., 1988.
16 Пірон Дж. Глобальна революція та потреба у громадській освіті у колишньому радянському блоці. – К.,1995.
17 Політологія: Посібник для студентів / За ред. О.В. Бабкіної. – К., 1998.
18 Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботу з першокласниками. – К., 1998.
19 Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997.
20 Сафонова О.М. Буквар “Дубочок”: Пробний підручник для 1 класу загальноосвітніх шкіл колекційного спрямування. - К., 1997.
21 Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар: Підручник для 1 класу чотирирічної і трирічної початкової школи. – К., 1999.
22 Чорна М., Грабар Д. Буквар. – Львів, 1993.
23 Алмонд Г. Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. - №4.
24 Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект // Полис. – 1991. - № 6.
3. 20 Сафонова О.М. Буквар “Дубочок”: Пробний підручник для 1 класу загальноосвітніх шкіл колекційного спрямування. - К., 1997.
4. 19 Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997.
5. 18 Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботу з першокласниками. – К., 1998.
6. 17 Політологія: Посібник для студентів / За ред. О.В. Бабкіної. – К., 1998.
7. 14 Мошер Р., Кенни Р., Гаррод Э. Воспитание гражданина: демократические школы. – М.,1996.
8. 13 Дж. Мангейм, Р. Рич. Политология. Методы исследования. – М.,1997.
9. 16 Пірон Дж. Глобальна революція та потреба у громадській освіті у колишньому радянському блоці. – К.,1995.
10. 26 Ігнатенко П., Крицька Л. Конституція України – громадянське виховання учнів // Початкова школа. – 1997. – №1.
11. 31 Шапиро И. Демократия и гражданское общество // Полис. – 1992. - №4.
12. 23 Алмонд Г. Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. - №4.
13. 32 Щербинин А. И. “С картинки в твоём букваре… ” // Полис. – 1994. - №5.
1. 29 Уайт П. Виховання громадянської мужності // Рідна школа. – 1997. - № 5.
2. 28 Скиба В. Суспільствознавчі дисципліни: концепція викладання // Рідна школа. – 1997. - № 9.
3. 30