Більшість усього торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот (86% загального обсягу торговельного обороту), тоді як більшість торговельної диверсифікації становила зовнішня торговельна диверсифікація (84 % загального обсягу торговельної диверсифікації), що є нормальним результатом і відповідає теорії митного союзу.

Таблиця 4. Кількісне визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі

ISIC | ТОРГОВЕЛЬНИЙ

ОБОРОТ | ТОРГОВЕЛЬНА

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ | ТОРГОВЕЛЬНА

ЕРОЗІЯ

внутрішній | зовнішній | внутрішня | зовнішня | внутрішня | зовнішня

100 | 795445702 | 197319864

311 | 85929150 | 3736050

313 | 7024701 | 8429641

314 | 9796756

321 | 220362268 | 7598699

322 | 71499356 | 7606314

323 | 11487980 | 3473110

324 | 12865363 | 7602260

331 | 5357793 | 26301894

332 | 8241434 | 2392674

341 | 17012934 | 11341956

342 | 1514727

351 | 46378393 | 37945958

352 | 74659527 | 17498327

353 | 12309246 | 46159672

354 | 53460657 | 8161932

355 | 12870126 | 4756351

356 | 17100990 | 9500550

361 | 3644438 | 2939063

362 | 11276816 | 10525028

369 | 18748002 | 852182

371 | 469306737 | 74817016

372 | 41683947 | 7204633

381 | 19376780 | 11072446

382 | 106634485 | 28709284

383 | 71987768 | 9162080

384 | 307741981

385 | 10829099 | 9342752

390 | 2179352 | 4358704

сума | 2029303891 | 327236490 | 67079327 | 346120476 | 2179352 | 313615412

Торговельний

оборот | Торговельна

диверсифікація | Торговельна

ерозія

2356540381 | 413199803 | 315794764

«Чистий» торговельний оборот1: 1627545814

1. «Чистий» торговельний оборот дорівнює сукупному торговельному оборот за мінусом торговельної диверсифікації та торговельної ерозії.

3. Динамічні ефекти вступу Греції в ЄС

У другій частині досліджувались статичні ефекти, тобто зміни в цінах, які відбулись за умов інтеграції. У даному розділі буде зроблено спробу вивчити динамічні ефекти вступу Греції в ЄС. Динамічні ефекти пов’язані: зі змінами в рівні конкуренції та ступені монопольної влади, з експлуатацією економічно ефективних галузей, використанням зовніш-ніх економічно ефективних галузей, із вдосконаленням рівня технологічних змін, зі збільшенням інвестицій та можливим зменшенням інвестиційних ризиків і врахуванням фактору невизначеності. Інші ефекти, що не можуть бути легко класифіковані за цими двома категоріями ефектів, зокрема, такі, як усунення перешкод для здійснення зарубіжних поставок, відмова від деяких національних політик захисту малих підприємств і більш широкі технологічні контакти (див. Цуніс (1999, С. 246–249) Огляд ефектів економічної інтеграції.)

У даній частині роботи буде зроблено спробу вивчити лише один аспект динамічних ефектів: зміни у відносній ефективності, спричиненій посиленням конкуренції та віддачі галузевих економік. З цією метою буде використовуватися модель ex-ante, що базується на даних попереднього року до вступу у ЄС.

3.1. Модель

Щоб дослідити динамічні ефекти економічної інтеграції в кожній галузі регіону, який потенційно інтегруватиметься, «нормальна» продукція кожної галузі регіону у випадку інтегрування порівнюється з «нормальною» продукцією кожної галузі кожної окремої країни за відсутності інтеграції (Сакам ото: 1969, С. 284). «Нормальна» продукція є показником регіонального доходу, ємності ринку та рівня ефективності галузі в умовах загальної ефективності економіки (Венері: 1960, С.630, UN: 1963, С. 3—6). «Нормальна» продукція для економіки в цілому і для різних галузей окремої країни є:

(4)

(5 де T, j та I означають: j -- усі галузі економіки, взяті разом, T – країна і I – галузь відповідно. Змінні V, Y, P і D характеризують чистий дохід на душу населення, чисельність населення і відносний рівень ефективності, тобто ефективність галузі в умовах загальної ефективності економіки (формальне визначення змінних буде подано пізніше у цьому розділі); А є стала величина і a, b, c є змінними. Отже, ai -- це еластичність доданої вартості у галузі I, b – це еластичність населення у галузі I і c – це еластичність доданої вартості галузі I щодо відносного ступеня ефективності даної галузі. Змінна додана вартість використовувалась, тому що вона вважалася більш зручним засобом, ніж валовий обсяг виробництва для визначення відносної важливості промисловості як щодо інших галузей промисловості, так і в контексті національної економіки взагалі. Однак дослідження проводилося з використанням валового обсягу виробництва як залежної змінної. Виявилося, що adj R2 та статистична впливовість незалежних змінних були нижчими.

Припустимо тепер, що регіон R складається із двох блоків: дев’яти країн ЄС і Греції, дохід на душу населення YEU = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,….,9 та YGR і населення PEU = Ej Pj; J = 1,…., 9 і PGR відповідно.

Рівняння (4) і (5) репрезентує взаємозв’язок, у якому – подано дохід, населення і відносну ефективність – можливо визначити «нормальний» продукт різних галузей. Тому ми можемо визнати інтеграцію двох регіонів настільки вигідною, відповідно до критерію Парето, наскільки « положення ... в якому регіональний продукт принаймі однієї із галузей є більшим від суми (кількості) відповідної продукції двох країн (регіонів), і де регіональний продукт решти галузей не менший, ніж сума продукції двох країн (регіонів)» (Сакам ото, С. – 285). Відповідно, якщо простежено, що інтеграція у деяких галузях сприяла більшому виробітку продукції, але в той же час кількість продукції решти галузей є меншою, то ніякій критиці не може піддаватися загальний ефект інтеграції по всіх галузях.

Стосовно зазначеного вище, «нормальні» рівняння щодо кожного блоку, у нашому випадку щодо E.U. – 9 і Греції, яка відноситься до галузі економіки I , будуть такими:

(6)

(7)

Припустимо тепер, що Греція інтегрується в ЄС. Дохід на душу населення десяти країн буде YR = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,…,10,