(8)

Відповідно до цього, інтеграція буде вигідною для галузі i , якщо ViR > . ViEU + ViGR і буде невигідною, якщо ViR < ViEU + ViGR. У свою чергу «індекс інтеграції» визначатиметься як:

(9)

Для кожної галузі i. Якщо I > 1, то інтеграція є вигідною для галузі I, а якщо I < 1, то інтеграція є невигідною для галузі I. Зауважимо тим не менше, що «індекс інтеграції» вказує лише, чи інтеграція є вигідною чи ні для певної галузі, але жодні висновки не можуть робитися щодо всіх галузей, взятих разом, навіть якщо у деяких із них Ii є більшим одиниці, а в інших – меншим. Крім того, треба зауважити, що аналіз може застосовуватися у випадку, коли «нормальні» рівняння є апроксимацією фактичної продукції галузі певної країни, що розглядається. В іншому випадку результати будуть схильні до переоцінки або недооцінки.

3.2. Методика оцінки

Для визначення «нормальної» продукції, як подано у рівняннях (6), (7), (8), спочатку потрібно визначити коефіцієнти aj, bj,cj. Це можна зробити, розвязавши рівняння (4) і (5) із застосуванням двох логарифмів. Розв’язання рівняння (4) є необхідним для обчислення змінної Dij.

VTj* -- це загальна сумарна (валова) додана вартість за цінами виробника для економіки J у 1980 в країнах ЄС; J = 1,…,9 Дані Люксембургу включені у дані Бельгії., Y – дохід на душу населення на 1980 р. для економіки J у країнах ЄС в еквівалентах купівельної спроможності (PPP) РРР були використані для перетворення доходу, що припадає на душу населення у екю, тому що таким чином показники доходу, що припадає на душу населення Греції та інших країн, які знаходяться на іншій стадії розвитку, буде легше порівнювати., Pj – загальна кількість економічно активного населення J у 1980р. Змінна Dij – це відносна ефективність галузі I економіки J, і вона обчислюється як Dij = Rij/ Ej, де змінна ефективності Ej економіки J визначена як показник завищених вартостей VTj, тобто Ej = VTj* VTj* (зірочка означає фактичну вартість), а Rij – це змінна ефективності галузі I економіки J, визначена як показник (коефіцієнт) фактичних завищених вартостей Vij, тобто Rij = Vij*/ Vij.

Пояснювальна властивість незалежних змінних є дуже високою, що можна побачити з високих коефіцієнтів (adjR2); для усіх галузей вони перевищують 0.95.

Коефіцієнти доходу можуть бути визначені швидше еластичністю зростання аніж еластичністю доходу, оскільки довготермінові, із зростаючим доходом співвідношення факторів виробництва, як і потреб, міняються. Аналогічно, коефіцієнти еластичності населення – це еластичність ринкового розміру, вони відбивають впливи зростання на ємність ринку.

Змінна відносної ефективності була введена в модель, щоб відтворити впливи змін у відносній ефективності галузі на його обсяг виробництва. Цікаво відзначити, що введення змінної відносної ефективності залишило незмінними значення коефіцієнтів регресії двох інших ендогенних змінних і також сталих величин рівняння (5), але це підвищило значення їх статистичних показників (t). Отже, це можна вважати поправкою у рівнянні (5), тобто ця змінна використана для збільшення стабільності оцінок та визначення частини невідомих залежних змінних, оскільки значення t для всіх галузей високі.

Її визначений коефіцієнт може трактуватися як еластичність відносної ефективності обсягу виробництва, що показує впливи змін ефективності (в процентах) галузі відносно загальної ефективності економіки (в процентах) на зміни обсягу виробництва (в процентах), інші змінні залишаються без змін.

Змінна (показник) населення була найбільш статистично важливою змінною ( вона для всіх галузей є відмінною від 0 на 1% рівня важливості). З’ясовано, що для таких галузей, як: тютюнова (314), продукція деревообробної промисловості та виробництва меблів (331, 332), паперова (341), хімічна (351, 352), виробництво пластикової продукції (356), обробка скла та неметалічних мінералів (361, 369), виробництво металопродукції і машин (381, 382, 383) – еластичність чисельності населення наближається до одиниці, що показує постійну залежність змін у продукції галузей, спричинену змінами в кількості населення, зайнятого у цих галузях.

Сільське господарство (100), харчові продукти і напої (311, 313), друк і видавництво (342), професійне і наукове обладнання (385) – у цих галузях еластичність населення менша від одиниці, що означає, що зростання виробництва у цих галузях не йде в ногу зі зростанням розмірів ринку. Такий результат може видатись несподіаним для галузей 342 і 385, можна було сподіватися на посилення еластичності населення хоча б в одному з цих галузей. Тим не менше, таких же результатів було досягнуто в 1979р.: галузь 342 мала еластичність населення 0.677, галузь 385 – 0.858, обидва суттєво відрізнялися від 0 на 1% рівня значимості.

З іншого боку, такі галузі, як текстильна, одяг і взуття (322, 323, 324), продукти нафтопереробки (353), гумова продукція (355), кераміка (361), залізо, сталь та інші метали (371, 372) і транспортне обладнання (384) мають еластичність населення більшу, ніж одиниця. Ці галузі отримуватимуть прибутки від збільшення ємності самого ринку (інші незалежні змінні залишаються без змін), що матиме місце за умов інтеграції двох регіонів.

Щодо еластичності фактору зростання доходу, то еластичність негативного зростання мають такі галузі, як сільське господарство (100), текстильна галузь (321), виробництво одягу (322), шкіряних виробів (323), взуття (324) і керамічного посуду. Це свідчить про те, що зменшується міра впливу сільського господарства і текстильної галузі в зростанні економіки регіону. Також може означати , що в Європейському