управління та пенітенціарною системою, за виконанням судових рішень та реєстрації осіб, які прибувають до країн або від'їжджають з неї, буде покладено на Міністерство Юстицій до кінця 1998 року. Також наголошувалось на необхідності забезпечити незалежність судової влади відповідно до стандартів Ради Європи, та здійснити інші заходи. Зокрема, Україна також може підписати у момент приєднання Європейську Конвенцію з прав дитини протягом одного року ратифікувати її та протоколи №1, 2, 4, 7, 11 до неї. Протягом одного року з моменту вступу підписати та протягом 3 років ратифікувати Протокол №6 Європейської конвенції з прав людини, який передбачає скасування смертної кари в мирний час та ввести мораторій на виконання смертних вироків який набирає негайної чинності з моменту приєднання до Конвенції. Крім того, протягом одного року з моменту вступу необхідно підписати й ратифікувати Європейську конвенцію про запобігання тортурам, нелюдському та принижуючому гідність поводженню або покаранню, а також Європейську рамкову конвенцію про захист національних меншин, Європейську хартію місцевого самоврядування і Хартію регіональних мов та мов національних меншин, Генеральну угоду про привілеї та імунітети та додаткові протоколи до неї, здійснити ряд інших заходів. У сфері зовнішньої політики України зобов`язувалась вирішувати спори мирним шляхом.
Як видно, у сукупності вище зазначені зобов`язання - це зобов`язання виключної ваги для будь-якої держави, їх виконання, а тим паче - у встановлені Висновком надзвичайно стислі терміни, вимагає швидкої докорінної трансформації, як внутрішньої правової системи держави, так і системи її міжнародно-правових зобов`язань, перш за все у галузі правового та гуманітарного співробітництва.
Деякі з означених вище зобов`язань Україна взяла на себе навіть за умов, коли чимало старих членів Ради Європи, включаючи деяких її засновників, такі зобов`язання на себе не брали і відповідні європейські договори не ратифікували. Українська ж дипломатія хотіла прискорити приєднання своєї країни до європейського простору і, як бачимо, взяла на себе дещо завищені зобов`язання, до виконання яких Україна не була повною мірою готова. Все ж найголовніше, на мою думку, це не стільки реальність виконання цих зобов`язань у встановлені строки, скільки їх векторна спрямованість на впровадження принципів і стандартів Ради Європи у національне законодавство.
Але нашій молодій державі дуже важко виконувати зобов`язання, які були взяті при вступі до Ради Європи. Країна переживає серйозну економічну кризу, яка супроводжується зростанням організованої злочинності та високим рівнем корупції. За останні роки радикально погіршався життєвий рівень населення, більше того, зарплати та пенсії не виплачуються протягом кількох місяців. Високий рівень безробіття ще більше ускладнює рівень життя народу.
Все ж наша держава робить усе можливе для того щоб виконувати вимоги Парламентської Асамблеї, насамперед слід зазначити, що 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України, багато положень якої привела у відповідність до стандартів Ради Європи.
Потрібно також підкреслити, що незважаючи на проблеми, які виникли в останні роки Україна змогла відносно успішно забезпечити внутрішню стабільність. Країна довела свою здатність уникати широкомасштабних соціальних заворушень або громадянської війни. Крім того держава зробила значний внесок у зміцнення регіональної стабільності шляхом підписання у травні 1999 року Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Російською Федерацією та Угоди про статус Чорноморського флоту. Варто також зазначити, що в червні 1997 року Президенти України, РФ, Молдови підписали декларацію про трьох стороню співпрацю з метою створення єврорегіонів - "Нижній Дунай" та "Верхній Прут". Ці різноманітні кроки відображають зусилля України спрямовані на виконання зобов`язань перед Радою Європи стосовно врегулювання внутрішніх та міжнародних конфліктів.
На сьогоднішній день відбулася ратифікація Україною Європейської конвенції з прав людини та Протоколів №1, 2, 4, 7, 11 до неї (липень 1997 року), Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність погодженню чи покаранню (січень 1997), Рамкової конвенції про захист національних меншин (грудень 1997 року), Європейської конвенції про передачу засуджених осіб (вересень 1995 року), Європейської конвенції про видачу правопорушників, Додаткового та Другого Протоколу до неї (січень 1998 року), Європейської конвенції з кримінальних справ та Додаткового протоколу до них (січень 1998 року), Конвенції про відмивання, пошук, арешт, та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (грудень 1997). Україна також приєдналась до Генеральної Угоди про привілеї та імунітети Ради Європи і Протоколу до неї (жовтень 1996). На цей час наша держава приєдналась також до Європейської конвенції щодо іноземного законодавство та Додаткового протоколу до неї (закон України про приєднання від 14 липня 1993 року), європейської рамкової конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між кордонними общинами та властями (закон України від 14 липня 1993 року), Європейської культурної конвенції (закон України від 24 лютого 1994 року), Європейської конвенції про транскордонне телебачення (14 червня 1996 року), Європейської хартії місцевого самоврядування (6 листопада 1996 року).
24 листопада 1996 року Верховною Радою України був прийнятий закон "Про приєднання України до Часткової Угоди про Європейську комісію "За демократію через право". Враховуючи це, розпорядженням Президента України Леоніда Даниловича Кучми від 11 березня 1996 року утворено Державну міжвідомчу комісію з питань впровадження законодавства України норм і стандартів Ради Європи. Наша держава підписала Європейську хартію регіональних мов (травень 1996), Протокол №6 Європейської конвенції з прав людини (травень 1997 року). Значна робота проведена у галузі реформування внутрішнього законодавства України відповідно до норм і стандартів Ради Європи. Як уже зазначалося 28 червня 1996 року була прийнята